Класифікація лакофарбових матеріалів.

Згідно з стандартом позначення кожного лакофарбового матеріалу має

п'ять елементів: перший — визначає вид матеріалу («фарба», «емаль» тощо); другий — умовну скорочену до двох букв назву плівкоутворювача (бітумні БТ, гліфталеві ГФ, олійні МА, поліефірні ПЕ(пентафталеві ПФ, нітроцелюлозні НЦ, фенольні ФП, епоксидні ЕП, епоксидно-ефірні ЕФ, кремнійорганічні КО, меламінові МА, полі- і перхлорвінілові ХВ, каніфольні КК, шелакові ШЛ тощо). Після цього ставиться риска і далі йдуть цифри: перша вказує основне призначення фарби, друга цифра в олійних фарбах (МА) позначає вид оліфи (1—оліфа натуральна, 2 оксоль, З — гліфталева, 5 — комбінована), у інших фарб йде порядковий номер (реєстраційний). Далі повним словом пишеться колір фарби. Наприклад, «краска МА-25 зеленая» розшифровується так: фарба олійна, для внутрішнього покриття, на комбінованій оліфі, колір зелений.

Для металів кращими фарбами є гліфталеві (ГФ), пентафталеві (ПФ), меламінові (МА), полі- і перхлорвінілові (ХВ) та фенольні (ФА), а для дерева — олійні (МА).

До складу фарб входять: плівкоутворювач (зв'язуючий матеріал), який після висихання утворює плівку на поверхні, зв'язує частинки пігменту між собою та сприяє прилипанню фарби до поверхні, пігменти — порошки, які надають фарбі певного кольору і здатності закривати основний колір виробу; сикативи, які прискорюють висихання, особливо олійних фарб; розчинники, що розчиняють плівкоутворювачі, але не викликають його хімічних перетворень; наповнювачі — підвищують експлуатаційні властивості фарб; пластифікатори — вводять для підвищення пластичності; затвердники застосовують для двокомпонентних лаків і емалей; розріджувачі, якими розводять фарби, щоб довести їх до робочої густини.

Олійні фарби — це суспензія пігментів (або пігментів і наповнювачів) в різних видах оліфи із додаванням сикативу, а також добавок (аеросилу, лецитину, т.п.), що дозволяє запобігти утворенню осаду. Вона являє собою перетерті пігменти (окис цинку, охра, сурик залізний та ін) з оліфами (натуральною, оксоль, гліфталева, пентафталева тощо) і прискорювачами висихання (сиккативами).

Класифікація

Згідно з державним стандартом (ДСУ), бувають олійні фарби наступних видів (класифікація за типом плівкотвірної речовини):

• ГФ-023 — олійні фарби на гліфталевій оліфі;

• МА-021 — олійні фарби на натуральній оліфі;

• МА-025 — олійні фарби на комбінованій оліфі;

• ПФ-024 — олійні фарби на пентафталевій оліфі.

Застосування

Покриття олійними фарбами для зовнішніх робіт (в два шари) по металу зберігають захисні властивості протягом 1-1, 5 року.

На етикетці фарби має бути вказаний тип олійної фарби, її призначення, колір фарби. Також може вказуватися витрата фарби на 1м2 поверхні в разі одношарового або двошарового покриття. Обов'язково має бути інформація про те, які розчинники з цим типом олійної фарби можна використовувати.

Якщо олійну фарбу потрібно використовувати як грунтовку, то її потрібно розбавити. Для цього можна використовувати уайт-спіріт, скипидар і інші розчинники.

Щоб зробити фарбу рідшою, придатнішою для ґрунтування, її розбавляють розчинниками: уайт-спірітом, скипидаром і тому подібне.

Емалі