Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Психологічна культура викладача ВШ






Психолого-педагогічна культура є частитною загальнолюдської культури. Тобто - психолого-педагогічна культура інтегрує історико-культурний психолого-педагогічний досвід і регулює сферу психолого-педагогічної взаємодії.

Психолого-педагогічна культура розуміється як:

- система цінностей-регуляторів педагогічної діяльності (аксеологічний підхід);

- передумова, мета, засіб, інструмент психолого-педагогічної діяльності, рівень самореалізації в ній, її результат і крітерій оцінки (діяльнісний підхід);

- концентроване вираження особистості педагога (особистісний підхід).

Сутність психолого-педагогічної культури полягає в особливому ціннісному ставленні до дитинства як унікального, неповторного періоду людського життя і кожної дитячої особистості як самоцінної.

Гуманістична психолого-педагог. культура – основоположна характеристика особистості, діяльності і культури спілкування педагога, тому атестація має виявляти в нього відповідний рівень психолого-педагогічної культури, суттєвим показником якої слід вважати:

- гуманістичну педагогічну позицію у ставленні до дітей, учнів студентів та його здібність бути вихователем;

- псих. – пед. компетентність і розвинене педагогічне мислення;

- освідченість у сфері предмета викладання та володіння психолого-педагогічними технологіями;

- досвід творчої педагогічної діяльності;

- культуру проф. поведінки, способи саморозвитку, уміння саморегуляції власної діяльності, культуру спілкування.

У педагогіці вищої школи вважається загальновизнаним, що професійні вимоги до педагога повинні складатися з трьох основних комплексів:

- загальногромадянські риси;

- властивості, що визначають специфіку педагогічної професії;

- спеціапльні ЗУН з предмету (спеціальності).

- Загальногромадянські риси: - широкий світогляд, принциповість і стійкість переконань; - громадянська активність та цілеспрямованість; - національна свідомість, патріотизм і толерантність щодо інших народів і культур; - гуманізм і соціальний оптимізм;

- Морально - педагогічні якості: - моральна зрілість, справедливість і об'єктивність; - високий рівень загальної і власне психологічної культури, педагогічне спрямування наукової ерудиції; - особистісно-орієнтовані взаємини з людьми, комунікабельність; - акуратність і охайність; - чесність, дисциплінованість і вимогливість.

- Педагогічні якості: - науково-педагогічна творчість, працездатність; - психологічна й педагогічна спостережливість, уява і інтуіція; - володіння педагогічною технікою, педагогічних такт.

- Соціально - перцептивні якості: - високий рівень соціального сприйняття і самопізнання; - активна інтелектуальна діяльність, науковий пошук; - гнучкість і швидкість мислення у педагогічних ситуаціях; - висока культура мови і мовлення; - володіння мімікою, тоном голосу, поставою, рухами і жестами.

- Індивідуально - психологічні собливості: - інтерес до студентів і потреба в педагогічній діяльності з ними; - висока інтелектуально-пізнавальна зацікавленість і допитливість; - позитивна „Я-концепція", високий рівень домагань; - емоційна стійкість, витримка й самовладання; - саморегуляція, самостійність у вирішенні важливих завдань.

- Психолого – пед. здібності: - адекватне сприйняття студента і безумовне прийняття його як особистості; - пректування цілей навчання і прогнозування шляхів професійного становлення майбут. спеціаліста; - конструюв. методичн. підходів і здатність передбачати можливі результати; - духовно-виховний вплив на академічну групу і особистість студента, організація розвивальної інтеракції.

Зокрема структура іміджу професіонала, що передбачає наступні складові:

- образ, який виникає при першій появі викладача в студенській аудиторії і залишається за його відсутності;

- зовнішня складова (зовнішність, манери, хода, голос, міміка, одяг, зачіска);

- процесуальна складова (форми звертання, професіоналізм, енергійність, темперамент, виразність);

- внутрішня складова (інтелект, спосіб мишлення, цілі, засоби їх досягнення, інтереси, ерудиція);

- позиція, установки, легенда – сприймається як позитивна лише за умови високого рівня психологічної та педагогічної культури особистості.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.