Основна частина.

План проведення заняття

1. Організація початку заняття

2. Повідомлення теми заняття

2.1.1. Таємничо-чарівна хвилинка «Найдорожча цінність»

2.1.2. Виразне читання добре підготовленим учнем поезії В. Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина»

2.1.3. Повідомлення теми і мети заняття

3. Основна частина

3.1.1. Розповідь про документи про права і обов’язки людини.

3.1.2. Словникова робота

3.1.3. Фізкультхвилинка

3.1.4. Ознайомлення зі змістом Декларації прав дитини

3.1.5. Бесіда про права за ілюстраціями до казок.

3.1.6. Повідомляюча бесіда про обов’язки.

4. Підсумок заняття

Зміст заняття

1. Організація початку заняття.

Встаньте, будь ласка. Приберіть зайві речі з парт. Подивіться, чи всі отримали листівки? Доброго дня, сідайте.

2. Повідомлення теми заняття.

2.1. Таємничо-чарівна хвилинка.

(Звучить у грамзаписі тихеньке щебетання птахів). Учитель ставить на стіл маленьку скриньку і звертається до дітей:

— У мене на столі чарівна скринька, в ній зараз знаходиться найцінніший скарб нашої планети Земля. Правда ж, цікаво? Хто із вас хоче побачити його, може зазирнути, але поки що не розповідати, кого (саме кого, а не що!) він там побачив, аж доки всі найдопитливіші та найсміливіші не зазирнуть у скриньку.

(Діти по черзі заглядають у скриньку. Вчитель вмикає фонозапис щебетання птахів, під який відкривається чарівна скарбничка, голосніше. Кожен охочий відчиняє скриньку й зазирає у неї. Діти усміхаються, лине пташине щебетання).

— То кого ж ви побачили в чарівній скриньці? (Діти називають себе, бо на дні скриньки — дзеркало!).

Так, у чарівному дзеркалі ви побачили кожен себе, Людину, — найцінніший скарб. Кожен із вас — неповторна особистість. Кожен із вас — Людина, яка живе сьогодні, і саме такої дівчинки чи хлопчика більше на цій землі немає і не буде. Відомий поет України В. Симоненко, який прожив життя-спалах (28 років!), так написав про неповторність кожного, кому батьки подарували життя.

2.2. Виразне читання добре підготовленим учнем поезії В. Симоненка:

«Ти знаєш, що ти — людина?»

Ти знаєш, що ти — людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди —

Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе:

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба —

Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина.

І хочеш того чи ні —

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні.

2.3. Повідомлення теми і мети заняття

Як ви гадаєте, про що ми з вами сьогодні поговоримо? (про людину) Так, а саме – про місце людини в суспільстві, а також про іі права та обов’язки.

Основна частина.

3.1. Розповідь про документи про права і обов’язки людини.

Минуло не одне тисячоліття, поки людство усвідомило неповторність кожної особистості і прийняло закони, які оберігають людину, її життя, індивідуальність. 10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила один з найважливіших правозахисних документів — Загальну декларацію прав людини. Цей документ визнав гідність і цінність усіх людей, визначив основні права кожної людини. Минуло 11 років після прийняття Загальної декларації прав людини, і Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила Декларацію прав дитини, яка визнавала необхідність спеціальної охорони дитини.

1989 року всі прогресивні країни світу підписалися під Конвенцією про права дитини.

Ми з вами — громадяни України. У нашій країні людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Так записано у Конституції України — Основному Законі нашої країни.

1991 року, коли Україна стала суверенною і незалежною державою, Президент нашої країни від імені України підписав міжнародний договір — Конвенцію про права дитини. Приєднавшись до Конвенції про права дитини, Україна зобов’язалася створити умови, засоби і заходи, за допомогою яких забезпечити права і свободи дитини. Згідно з Конвенцією у 2001 році Верховна Рада України прийняла Закон «Про охорону дитинства». Наступним кроком захисту прав дитини став Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» (2001р.). Ці закони створили умови для реалізації і захисту прав дитини.