Вексель цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власникувекселя (вокселедержателю).

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

За формою та способом використання векселі поділяють на прості і пере казні.

Простий вексель письмовий документ, що містить простеі нічим необумовлене зобов'язання однієї особи (боржника, векселедавця) виплатити зазначену суму коштів векселедержателю або за його наказом іншій особі за поставлені товари чи надані послуги у певний термін та у певному місці.

В операції з простим векселем беруть участь дві особи: векселедавець, який прямо і безумовно зобов'язується сплатити за виданим векселем, і векселедержатель, якому належить право на одержання суми за векселем.

Відмінність простого векселя від інших боргових грошових зобов'язань полягає в тому, що:

- вексель може бути переданий в інші руки за передатним

- відповідальність за векселем є солідарною;

- явка в нотаріальну установу для засвідчення підпису не потрібно;

- вексель є абстрактним грошовим документом і тому не забезпечується заставою.

Переказний вексель (тратта) наказ позичальнику виплатити певну суму коштів пред'явнику векселя.

Видати (трасувати) переказний вексель — означає прийняти на себе зобов'язання гарантії акцепту і платежу по ньому. На відміну від простого векселя учасниками угод за переказним векселем є не дві, а три особи:

— кредитор (трасант, векселедавець) — той, хто виписує вексель і дає наказ іншій особі оплатити його;

— боржник (трасат, платник) — особа, які надається наказ про сплату сум за векселем;

— ремітент (векселедержатель, перший покупець векселя) — особа, на користь якої видано вексель. Ремітент пред'являє вексель до сплати та отримує гроші.

Фірма А має торговельні відносини з фірмою Б і В. Вона купила товар у фірми Б і продала свій товар фірмі В. Для того, щоб розрахуватися з фірмою Б, фірма А виставляє вексель фірмі В, яка є для неї боржником. Фірма В акцептує вексель, який потім повертається до фірми А. Фірма В у свою чергу може як отримати платіж через зазначений у векселі термін, а може вступити у торгові відносини з іншою фірмою, наприклад, фірмою Г. Якщо фірма В купує якийсь товар у фірми Г, то може розплатитися за ним векселем. При цьому фірма В робить передавальний напис на зворотному боці векселя — індосамент на користь індосата. Наприклад, «Замість нас заплатіть фірмі Г. Фірма В.»

Головна відмінність переказного векселя від простого, який є, власне кажучи, борговою розпискою, полягає в тому, що він призначений для переказу, переміщення цінностей від однієї особи в розпорядження іншої шляхом індосаменту.

Індосамент передавальний напис, що проставлений на зворотньому боці векселя або додатковому листі (алонжі) і засвідчує передачу разом з векселем права на одержання платежу іншою особою.

Особа, яка передає вексель за індосаментом, називається індосантом, яка одержує вексель, — індосатом або індосатором.

Опротестування векселя полягає в офіційному засвідченні факту відхилення від законодавчо встановленого порядку обігу векселя і настання певних правових наслідків.

Не оплачений у день терміну платежу вексель повинний бути переданий наступного дня нотаріусу для протесту НП пізніше 12 години першого дня прострочення. Векселі передаються в протест з описом, у якому вказуються:

а) докладне найменування й адреси векселедавців, чиї векселі підлягають протесту;

б) терміни настання платежів за цими векселями;

г) причини протесту, тобто неплатежу за векселем;

д) назва банку, від імені якого повинен бути зроблений протест.

Векселі здаються нотаріусу під квитанції. Вексель по протесту повертається від нотаріуса в банк із написом про протест, після чого банк письмово висуває вимогу пред'явнику векселя про його оплату в найкоротший термін (від 3 до 7 днів).

Після здійснення протесту протягом чотирьох днів векселедержатель повинен повідомити свого індосанта та векселедавця про неплатіж (неакцепт), а ті, у свою чергу, протягом двох днів з моменту отримання повідомлення інформують про це свого індосанта аж до закінчення ланцюжка напис антів. Ця процедура називається нотифікацією.

Правила про використання в обігу переказного і простого векселів передбачають, що платіж за векселем може бути забезпечений повністю або частково за допомогою поручительства (авалю). Таке забезпечення дається третьою особою (як правило банком) як за векселедавця, так і за будь-яку іншу зобов'язану за векселем особу. Авальований вексель містить підпис аваліста з указівкою особи, якій видано аваль, та місця авалювання. Аваліст і поручитель несуть солідарну відповідальність за зобов'язання за векселем.

Векселі також можуть різнитися за характером угод:

Комерційний вексель оформляється під реальну угоду купівлі-продажу цінностей, виконаних робіт, наданих послуг.

Фінансовий вексель використовується у фінансових операціях і засвідчує отримання грошової позики.

підроблений — вексель, в якому міститься підроблений підпис векселедавця, або акцептанта, фальсифіковано вексельну суму чи строк погашення;

дружній (приятельський) — не передбачає реальної кредитної операції. Він акцептується з метою надання допомоги в отримання кредиту під вексель неплатоспроможній особі;

бронзовий (дутий, вигаданий) — виписується на ім'я неіснуючої або заздалегідь неплатоспроможної особи з метою отримання кредиту чи збільшення заборгованості неплатоспроможної особи для того, щоб майно банкрута залишилось у близьких йому осіб.

На фінансових ринках можуть знаходиться в обігу так звані банківські векселі — векселі, емітовані банками з метою залучення ресурсів, кредитування клієнтів, організації розрахунків між підприємствами. Законом «Про обіг векселів в Україні» їх випуск заборонено.

Цей закон визначає й інші вимоги щодо обігу векселів:

— векселі складаються у документарній формі на спеціальних бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення;

— зобов'язуватися або набувати права за векселем мають юридичні і фізичні особи;

— видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги;

— векселедавець зобов'язаний вести реєстр виданих векселів;

зміни до тексту векселя можуть вноситися з ініціативи його держателя виключно векселедавцем (трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням. Держатель векселя повинен дати згоду на внесення змін до тексту векселя шляхом написання на зворотному боці «відповідно до змін» із зазначенням змін та підписанням;

— платіж за векселем на території України здійснюється тільки у безготівковій формі.

Указівки та інші складові, що становлять зміст векселя, називаються вексельними реквізитами. Відсутність одного з них у векселі позбавляє цей документ вексельної сили.

До обов'язкових реквізитів векселя відносяться:

1. Вексельна мітка — найменування «вексель».