Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Прокурорський нагляд за додержанням органами дізнання і дос. слідства вимог закону про прийом ,реєстрацію, облік і вирішення заяв і повідомлень про злочини.






Суть нагляду полягає в тому, що Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори, здійснюючи нагляд, виявляють порушення закону, причини й умови, що цьому сприяли, забезпе­чуючи виконання загальних завдань прокуратури і завдань нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства.

Прокурор перевіряє, чи справді вимагалася перевірка заяв і пові­домлень про злочини, і якщо так, то чи проводилася ця перевірка шляхом витребування необхідних матеріалів, отримання пояснень, чи з порушенням вимог закону відповідними органами проводи­лися слідчі дії.

Відповідно до закону за заявою чи повідомленням, що надійшло, окрім порушення кримінальної справи, ще може бути винесено од­не з таких рішень: 1) про відмову в порушенні кримінальної справи; 2) про передання заяви чи повідомлення за належністю.

Підставами до порушення кримінальної справи є джерела, з яких орган дізнання, слідчий прокурор, суд чи суддя отримують дані про вчинені чи підготовлювані злочини:

1) заяви і скарги;

2) повідомлення представників, юридичних і посадових осіб;

3) статті, замітки і листи та інші повідомлення в пресі;

4) явка з повинною;

5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокуро­ром чи судом ознак злочину.

Одночасно з порушенням кримінальної справи повинні бути вжиті заходи для попередження чи припинення злочину, а також для закріплення слідів злочину.

Перевіряючи законність та обгрунтованість прийняття слідчим рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, прокурор з'ясовує:

—чи дотримано письмової форми повідомлень юридичних і по­садових осіб;

—чи правильно занесено зміст заяв громадян до протоколу;

—чи було зроблено заявникові роз'яснення положення законупро відповідальність за свідомо неправдивий донос;

—чи дотримано строків перевірки інформації;

—чи не проводилися під час перевірки, як уже зазначалося, слід­чі дії;

—чи повідомлено про результати перевірки і прийняте рішення зацікавленим особам.

Перевіряючи законність прийнятого рішення про передачу зая­ви чи повідомлення за належністю (тобто за підслідністю чи підсуд-

ністю), прокурор повинен виходити з вимог закону про те, що ор­ган дізнання має право порушити справу про будь-який злочин, що охоплюється компетенцією, відповідно до вимог ст. 101 КПК Ук­раїни, крім справ приватного обвинувачення.

Виявити порушення вимог закону про своєчасну, повну і пра­вильну реєстрацію заяв і повідомлень про злочини прокурор може такими способами:

1) перевіркою матеріалів, за якими винесено рішення про відмо­ву в порушенні кримінальної справи;

2) вивченням кримінальних справ чи тих заяв і повідомлень, у яких вказано про вчинення конкретного злочину;

3) отриманням пояснень від відповідних осіб;

4) витребуванням документів з установ і організацій, фігурантів у заяві та повідомленні про злочин тощо;

5) заслуховуванням доповідей чи звітів слідчих та осіб, що про­ водять дізнання;

6) вивченням розгляду чи безпосереднім розглядом скарг грома­ дян на дії відповідних осіб правоохоронного органу;

7) дачею доручення вищестоящим органам чи посадовим особам щодо проведення перевірок діяльності нижчестоящих підрозділів з питань прийому, реєстрації, обліку та вирішення заяв і повідомлень про злочини;

8) узагальненням різних видів практики.

Він має право приймати рішення про:

• скасування постанови про порушення кримінальної справи і складення постанови про відмову в її порушенні або про закриття справи;

• скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи і складення постанови про її порушення;

• усунення особи, що проводить дізнання чи слідство, від по­дальшого ведення дізнання чи слідства, якщо нею допущено пору­шення закону під час розслідування справи;

• вилучення справи від органу дізнання і передання її слідчому;

• передання справи від одного слідчого іншому;

• повернення кримінальної справи органу дізнання чи слідчому зі своїми письмовими вказівками про проведення додаткового роз­слідування тощо.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.