Література. Васильчук Ю.А. Социальное развитие человека в XX веке

План:

1. Класифікація конфліктів.

2. Шляхи подолання конфліктних ситуацій.

3. Міждержавні конфлікти.

4. Позитивна та негативна роль конфліктів у розвитку суспільства.

1. Конфлікт - ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Класифікація конфліктів

Сфери прояву конфліктів різноманітні: політика, економіка, соціальні відносини, погляди й переконання людей.

Політичні конфлікти - зіткнення з приводу розподілу влад­них повноважень, форми боротьби за владу.

Соціальний конфлікт - суперечності в системі стосунків людей (груп), що характеризується посиленням протилежних інтересів, тенденцій соціальних спільнот та індивідів.

Економічні конфлікти - суперечності між економічними інтересами окремих особистостей, груп. Це боротьба за певні ресурси, пільги, сфери економічного впливу, розподіл власності тощо.

Організаційні конфлікти є наслідком ієрархічних відносин, регламентування діяльності особи, застосування розподільчих відносин в організації: використання посадових інструкцій, функ­ціонального закріплення за працівником прав та обов’язків; упровадження формальних структур управління; наявності положень з оплати й оцінювання праці.

У вертикальних конфліктах обсяг влади зменшується по вертикалі зверху донизу, що й визначає різні стартові умови для учасників конфлікту: начальник - підлеглий.

У горизонтальних конфліктах відбувається взаємодія рівноцінних за обсягом наявної влади чи ієрархічним рівнем суб’єктів.

Відкриті конфлікти явно вираженим зіткненням опонентів: сварки, суперечки, зіткнення.

У разі прихованого конфлікту відсутні зовнішні агресивні дії між сторонами-конфліктерами, але при цьому використовуються непрямі способи впливу.

Внутріособистісні конфлікти являють собою зіткнення всередині особистості рівних за силою, але протилежно спрямованих мотивів, потреб, інтересів. Особливістю даного виду конфлік­ту є вибір між бажанням і можливостями, між необхідністю виконувати й дотриманням необхідних норм. Складність вирішення внутріособистісних конфліктів полягає в тому, що іноді відбувається зіткнення трьох складових, необхідних для досягнення мети: бажання («хочу»), можливості («можу»), необхідності («треба»).

Міжгрупові конфлікти — конфлікти між різними группами у яких зачіпаються інтереси людей, об’єднаних на період конфлікту в єдині згуртовані спільноти. Слід зазначити, що ця згуртованість може зникнути відразу після припинення конфлікту, але в момент відстоювання загальних інтересів єдність групи може бути досить значною.

Міжособистісні конфлікти являють собою зіткнення індивідів із групою, між собою, боротьбу за інтереси кожної зі сторін. Це один із найбільш розповсюджених видів конфліктів.

Конфлікт когнітивний - конфлікт поглядів, точок зору, знань. У такому конфлікті метою кожного суб’єкта є переконати опонента, довести правильність своєї точки зору, своєї позиції.

Конфлікти інтересів можна представити як противагу кон­флікту когнітивному, що означає протиборство, засноване на зіт­кненні інтересів різних опонентів (груп, індивідів, організацій).

2. Вибір способів і методів подолання конфліктів залежить від об'єктивної ситуації, психічного стану опонентів, від спрямованості конфлікту (чи сприятиме він глибшому розумінню проблеми, а отже й розвитку елементів кооперативної взаємодії все­редині конфлікту, чи, навпаки, призведе до розхитування й неузго­дженості взаємодії).

Конфлікти можуть розв'язуватись як у результаті прийняття та реалізації системи заходів впливу на обидві протиборствуючі сторони, так і шляхом самоплинного перебігу, коли учасники чи треті особи не вживають для регулювання процесу ніяких зусиль.

«Мимовільне затухання» конфлікту може статись через ви­никнення нової напруженої ситуації, внаслідок чого попе­редні переживання мовби відсуваються на другий план.

При вирішенні конфліктів найбільш ефек­тивними є такі засоби:

1) попередження розвитку і накопичення відмінностей у оцінках, поглядах, цілях членів колективу - доцільне на ранніх стадіях розвитку конфлікту, коли протиборство ви­являється ще не відкрито, а в непрямій, потайній формі;

2) досягнення взаєморозуміння - передбачає в основному вплив на розум учасників, коли протиборство вже є оче­видним, а кожна сторона прагне навести аргументи на свій захист, вибірково трактуючи ті чи інші факти.;

3) переведення конфлікту з емоційного на інтелектуальний рівень - виявляється у забороні нетактовних нападок, об­раз, погроз із метою подолання надмірного збудження сторін та регулювання їх взаємовідносин: підкреслю­ється незначність приводу, через який виник конфлікт, необхідність його вирішення, робиться спроба переклю­чити увагу учасників на інші аспекти діяльності, не пов'я­зані з предметом загострення стосунків;

4) трансформація мотивів конфронтації у мотиви пошуку згоди.

Шляхи подолання конфліктної ситуації:

а) попередження конфлікту;

б) управління конфліктом;

в) прийняття оптимальних рі­шень у конфліктних ситуаціях;

г) розв'язання конфлікту.

Підведення підсумків: успішне розв'язання конфліктних ситуацій можливе при врахуванні усіх аспектів конфлікту як соціально-психологічного явища. Вирішення конфліктної ситуації має бути спокійним, гуманним, етичним, та максимально відповідати очікуванням обох протиборствуючих сторін.

3. Сторони міжнародного конфлікту: первинні суб'єкти - держави і нації і народи, вторинні - міжнародні організації, державні утворення, особи. Виділяють:

міждержавні конфлікти;

національно-визвольні війни, антиколоніальні, війни народів, проти расизму, проти урядів;

внутрішні інтернаціоналізовані конфлікти (держава — помічник однієї зі сторін на території іншої держави).

Типологія: залежно від кількості учасників - двосторонні і багатосторонні; за географією охоплення - регіональні і глобальні; за часом перебігу - короткострокові і тривалі; за рівнем прояву ворожості - збройні і без застосування зброї.

Види міждержавних конфліктів: конфлікт ідеологій; конфлікт через політичне панування; територіальний конфлікт; релігійний конфлікт.

Міждержавний конфлікт часто реалізується у формі війни. Війна - стан усього суспільства, що бере участь в ній, військовий конфлікт - стан соціальної групи.

Врегулювання, конфлікту може відбуватися із застосуванням таких методів: мирних; силових; або змішаних, зі складною структурою (приведення збройних сил у бойову готовність, переміщення їх до кордону з державою та ведення одночасно з цим переговорів, застосування економічних санкцій).

Підведення підсумків: наш світ перебуває в точці біфуркації, коли не визначений єдиний лідер та посилюється протистояння в світі.