Програми загального призначення.

Програми загального призначення.

2. Програми спеціального призначення.

Програми загального призначення.

Основні функції цього класу прикладних програм полягають в уведенні й редагуванні текстових даних. Додаткові функції складаються в автоматизації процесів уведення й редагуванні. Для операцій уведення, виводу й збереження даних текстові редактори викликають і використають системне програмне забезпечення. Втім, це характерно й для всіх інших і прикладних програм, і надалі ми не будемо спеціально вказувати від факт.

Із цього класу прикладних програм звичайно починають знайомство із програмним забезпеченням і на ньому відпрацьовують первинні навички взаємодії з комп'ютерною системою.

Текстові процесори. Основна відмінність текстових процесорів від текстових редакторів у тім, що вони дозволяють не тільки вводити й редагувати текст, але форматувати його, тобто оформляти. Відповідно, до основних засобів текстових процесорів ставляться засоби забезпечення взаємодії тексту, графіки, таблиць й інших об'єктів, що становлять підсумковий документ, а до додаткових - засобу автоматизації процесу форматування.

Сучасний стиль роботи з документами має на увазі два альтернативних підходи - роботу з паперовими документами й роботу з електронними документами безпаперової технології). Тому, говорячи про форматування документів засобами текстових процесорів, треба мати на увазі два принципово різних явища - форматування документів, призначених для печатки, і форматування електронних документів, призначених для відображення на екрані. Прийоми й методи в цих випадках істотно розрізняються. Відповідно, раз-1ются й текстові процесори, хоча багато хто з них успішно сполучають обидва підходи.

Графічні редактори. Це великий клас програм, призначених для створення й (або) обробки графічних зображень. У даному класі розрізняють наступні категорії: растрові редактори, векторні редактори й програмні засоби для створення й обробки тривимірної графіки (ЗD-редакторы).

Растрові редактори застосовують у тих випадках, коли графічний об'єкт представлений у вигляді комбінації крапок, що утворять растр і володіють властивості яскравості й кольори. Такий підхід ефективний у тих випадках, коли графічне зображення має багато півтонів й інформація про кольори елементів, що становлять кт, важливіше, ніж інформація про їхню форму. Це характерно для фотографічних і графічних зображень. Растрові редактори широко застосовуються для 1ботки зображень, їхньої ретуші, створення фотоефектів і художніх композицій (колажів).

Можливості створення нових зображень засобами растрових редакторів обмежені й не завжди зручні. У більшості випадків художники воліють користуватися традиційними інструментами, після чого вводити малюнок у комп'ютер за допомогою спеціальних апаратних засобів (сканерів) і завершувати роботу за допомогою растрового редактора шляхом застосування спецэффектов.

Векторні редактори відрізняються від растрових способом подання даних про зображення. Елементарним об'єктом векторного зображення є не крапка, а лінія. Такий підхід характерний для креслярсько-графічних робіт, у яких форма ліній має більше значення, чим інформація про кольори окремих крапок, що становлять неї. У векторних редакторах кожна лінія розглядається як математична крива третього порядку й, відповідно, представляється не комбінацією крапок, а математичною формулою (у комп'ютері зберігаються числові коефіцієнти цієї формули). Таке подання набагато компактніше, ніж растрове, відповідно дані займають багато менше місця, однак побудова будь-якого об'єкта виконується не простим відображенням крапок на екрані, а супроводжується безперервним перерахуванням параметрів кривій у координати екранного або друкованого зображення. Відповідно, робота з векторною графікою вимагає більше продуктивних обчислювальних систем.

З елементарних об'єктів (ліній) створюються найпростіші геометричні об'єкти (примітиви) з яких, у свою чергу, складаються закінчені композиції. Художня ілюстрація, виконана засобами векторної графіки, може містити десятки тисяч найпростіших об'єктів, взаємодіючих один з одним.

Векторні редактори зручні для створення зображень, але практично не використаються для обробки готових малюнків. Вони знайшли широке застосування в рекламному бізнесі, їх застосовують для оформлення обкладинок поліграфічних видань й усюди, де стиль художньої роботи близький до креслярського.

Редактори тривимірної графіки використають для створення тривимірних композицій. Вони мають дві характерні риси. По-перше, вони дозволяють гнучко управляти взаємодією властивостей поверхні зображуваних об'єктів із властивостями джерел висвітлення й, по-друге, дозволяють створювати тривимірну анімацію. Тому редактори тривимірної графіки нерідко називають також ЗD-аниматорами.

Системи керування базами даних. Базами даних називають величезні масиви даних, організованих у табличні структури. Основними функціями систем керування базами даних є:

• створення порожньої (незаповненої) структури бази даних;

• надання засобів її заповнення або імпорту даних з таблиць іншої бази;

• забезпечення можливості доступу до даних, а також надання засобів
пошуку й фільтрації.

Багато систем керування базами даних додатково надають можливості проведення найпростішого аналізу даних й їхньої обробки. У результаті можливе створення нових таблиць баз даних на основі наявних. У зв'язку із широким поширенням мережних технологій до сучасних систем керування базами даних пред'являється також вимога можливості роботи з вилученими й розподіленими ресурсами, що перебувають на серверах всесвітньої комп'ютерної мережі.

Електронні таблиці. Електронні таблиці надають комплексні кошти для зберігання різних типів даних й їхньої обробки. До деякої міри вони аналогічні системам керування базами даних, але основний акцент зміщений не на зберігання масивів даних і забезпечення до них доступу, а на перетворення даних, причому відповідно до їхнього внутрішнього змісту.

На відміну від баз даних, які звичайно містять широкий спектр типів даних від числових і текстових до мультимедийных), для електронних таблиць характерна підвищена зосередженість на числових даних. Зате електронні таблиці надають більше широкий спектр методів для роботи з даними числового типу.

Основна властивість електронних таблиць полягає в тому, що при зміні змісту будь-яких осередків таблиці може відбуватися автоматична зміна змісту у всіх інших осередках, пов'язаних зі зміненими співвідношенням, заданим математичними або логічними вираженнями (формулами). Простота й зручність роботи з електронними таблицями здобули їм широке застосування в сфері бухгалтерського обліку, як універсальні інструменти аналізу фінансових, сировинних і товарних ринків, доступних засобів обробки результатів технічних випробувань, тобто всюди, де необхідно автоматизувати регулярно повторювані обчислення досить більших обсягів числових даних.

2. Програми спеціального призначення.

Системи автоматизованого проектування (САD-системы). Призначені для автоматизації проектно-конструкторських робіт. Застосовуються в машинобудуванні, приладобудуванні, архітектурі. Крім креслярсько-графічних робіт ці системи дозволяють проводити найпростіші розрахунки (наприклад, розрахунки міцності; талів) і вибір готових конструктивних елементів з великих баз даних.

Відмінна риса СAD-систем складається в автоматичному забезпеченні на всіх етапах проектування технічних умов, норм і правил, що звільняє конструктора (або архітектора) від робіт нетворчого характеру. Наприклад, у машинобудуванні СаD-системы здатні на базі складального креслення виробу авто-1тически виконати робочі креслення деталей, підготувати необхідну технологічну документацію із вказівкою послідовності переходів механічної обробки, призначити необхідні інструменти, верстатні й контрольні пристосування, а також підготувати керуючі програми для верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПУ), промислових роботів і гнучких автоматизованих ліній. Сьогодні системи автоматизованого проектування є необхідним компонентом, без якого губиться ефективність реалізації гнучких виробничих систем (ГПС) і автоматизованих систем керування технологічними процесами (АСУТП).

Настільні видавничі системи. Призначення програм цього класу складається в автоматизації процесу верстки поліграфічних видань. Цей клас програмно забезпечення займає проміжне положення між текстовими процесорами й системами автоматизованого проектування.

Теоретично текстові процесори надають кошти для впровадження в текстовий документ об'єктів іншої природи, наприклад об'єктів векторної й растрової графіки, а також дозволяють управляти взаємодією між параметрами кета й параметрами впроваджених об'єктів. Однак на практиці для виготовлення поліграфічної продукції ці засоби або функціонально недостатні з погляду вимог поліграфії, або недостатньо зручні для продуктивної роботи.

Від текстових процесорів настільні видавничі системи відрізняються розширеними засобами керування взаємодією тексту з параметрами сторінки й із графічними об'єктами. З іншого боку, вони відрізняються зниженими функціональними можливостями по автоматизації уведення й редагування тексту. Типовий прийом використання настільних видавничих систем полягає в тому, що їх застосовують до документів, що прошли попередню обробку в текстових процесорах і графічних редакторах.

Експертні системи. Призначені для аналізу даних, що втримуються в базах знань, і видачі рекомендацій із запиту користувача. Такі системи застосовують у тих випадках, коли вихідні дані добре формалізуються, але для ухвалення рішення потрібні великі спеціальні знання. Характерними областями використання експертних систем є юриспруденція, медицина, фармакологія, хімія. По сукупності ознак захворювання медичні експертні системи допомагають установити діагноз і призначити ліки, дозування й програму лікувального курсу. По сукупності ознак події юридичні експертні системи можуть дати правову оцінку й запропонувати порядок дій як для сторони, що обвинувачує, так і для що захищається.

Характерною рисою експертних систем є їхня здатність до саморозвитку. Вихідні дані зберігаються в базі знань у вигляді фактів, між якими за допомогою фахівців-експертів установлюється певна система відносин. Якщо на етапі тестування експертної системи встановлюється, що вона дає некоректні рекомендації й висновки по конкретних питаннях або не може дати їх взагалі, це означає або відсутність важливих фактів у її базі, або порушення в логічній системі відносин. І тім й в іншому випадку експертна система сама може згенерувати достатній набір запитів до експерта й автоматично підвищити свою якість.

З використанням експертних систем зв'язана особлива область науково-технічної діяльності, називана інженерією знань. Інженери знань - це фахівці особливої кваліфікації, що виступають як проміжну ланку між розроблювачами експертної системи (програмістами) і провідними спеціалістами в конкретних галузях науки й техніки (експертами).

Редактори НТМ (Web-редактори). Це особливий клас редакторів, що поєднують у собі властивості текстових і графічних редакторів. Вони призначені для створення й редагування так званих -документів (Web-странbw Інтернету). Web -документи - це електронні документи, при підготовці яких варто враховувати ряд особливостей, пов'язаних із прийомом/передачею інформації в Інтернеті.

Теоретично для створення Web -документів можна використати звичайні текстові редактори й процесори, а також деякі із графічних редакторів векторної графіки, але Web-редактори володіють рядом корисних функцій, що підвищують продуктивність праці Web -дизайнерів. Програми цього класу можна також афективно використати для підготовки електронних документів і мультимедийных видань.

Броузеры (оглядачі, засоби перегляду). До цієї категорії ставляться програмні засоби, призначені для перегляду електронних документів, виконаних у форматі НТМЬ (документи цього формату використаються в якості Web -документів). Сучасні броузеры відтворюють не тільки текст і графіку. Вони можуть відтворювати музику, людську мову, забезпечувати прослуховування радіопередач в Інтернеті, перегляд відеоконференцій, роботу зі службами електронної пошти, із системою телеконференцій (груп новин) і багато чого іншого.

Інтегровані системи діловодства. Являють собою програмні засоби автоматизації робочого місця керівника. До основних функцій подібних систем ставляться функції створення, редагування й форматування найпростіших документів, централізація функцій електронної пошти, факсимільного й телефонного зв'язку, диспетчеризація й моніторинг документообігу підприємства, координація діяльності підрозділів, оптимізація адміністративно-господарської діяльності й поставка по запиті оперативної й довідкової інформації.

Бухгалтерські системи. Це спеціалізовані системи, що сполучають у собі функції текстових і табличних редакторів, електронних таблиць і систем керування базами даних. Призначені для автоматизації підготовки первинних бухгалтерських документів підприємства і їхнього обліку, для ведення рахунків плану бухгалтерського обліку, а також для автоматичної підготовки регулярних звітів за підсумками виробничої, господарської й фінансової діяльності у формі, прийнятої для надання в податкові органи, позабюджетні фонди й органи статистичного обліку. Незважаючи на те що теоретично всі функції, характерні для бухгалтерських систем, можна виконувати й іншими перерахованими вище програмними засобами, використання бухгалтерських систем зручно завдяки інтеграції різних засобів в одній системі.

При рішенні про впровадження на підприємстві автоматизованої системи бухгалтерського обліку необхідно враховувати необхідність наявності в ній засобів адаптації при зміні нормативно-правової бази. У зв'язку з тим, що в даній області нормативно-правова база в Росії відрізняється крайньою нестабільністю й піддана частим змінам, можливість гнучкого перенастроювання системи є обов'язковою функцією, хоча це жадає від користувачів системи підвищеної кваліфікації.

Фінансові аналітичні системи. Програми цього класу використаються в банківських і біржових структурах. Вони дозволяють контролювати й прогнозувати ситуацію на фінансових, товарних і сировинних ринках, робити аналіз поточних подій, готовити зведення й звіти.

Геоинформационные системи (ГИС). Призначені для автоматизації картографічних і геодезичних робіт на основі інформації, отриманої топографічними або аерокосмічними методами.

Системи відеомонтажу. Призначені для цифрової обробки відеоматеріалів, їхнього монтажу, створення відеоефектів, усунення дефектів, накладення звуку, титрів і субтитрів.

Окремі категорії прикладних програмних засобів, що володіють своїми розвиненими внутрішніми системами класифікації, представляють навчальні, розвиваючі, довідкові я розважальні системи й програми. Характерною рисою цих класів програмного забезпечення є підвищені вимоги до мультимедийной складової (використання музичних композицій, засобів графічної анімації й відеоматеріалів).

Контрольні питання.

1. Класифікація прикладних програмних засобів

2. Програми загального призначення.

3. Програми спеціального призначення.

4. Текстові процесори. Призначення.

5. Графічні редактори. Призначення.

6. Системи керування базами даних. Призначення.

7. Електронні таблиці. Призначення.

8. Настільні видавничі системи. Призначення.

9. Інтегровані системи діловодства Призначення.

Список літератури.

І. Основної:

1. Зарецька І.Т. Інформатика 10-11 клас, Київ, 1999, 398 стр.

2. Хомоненко А.Д. Основи сучасних технологій, Санкт-Петербург, 1998.

3. Симонович С.В. Інформатика. Базовий курс. Харків, 2001, 638 стр.

4. Методичні вказівки та завдання для лабораторних робіт з програмування під редакцією Калоєрова С.А., Донецьк, 2001.

5. Фігурнов В.Є., IBM PC для користувачів. Скорочений курс. Москва, 1995, 432 стр.

6. Пушкар О.І., Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Посібник. Вид. центр «Академія», 2001, 693 стр.

ІІ. Додаткової:

7. Руденко В.Д. та ін., Курс інформатики під редакцією Марзигона В.Н., К.: Фенікс, 1998, 367 стр.