Техногенні фактори та здоров'я людини.

Головні аспекти екології людини: протиріччя у взаємовідносинах людини і природи; неузгодженість господарської діяльності з основними законами і принципами загальної екології, штучні екосистеми..

Екологія людини – дисципліна, яка вивчає звязки людини з навколишнім сер-щем. Цей термін запропонували Пак та Бюргес у 1921р.

Основними завданнями Е Л є вивчення ролі людини на сучасному етапі розвитку природи і суспільства; визначення закономірностей неузгодженості господарської діяльності людини з основ законами екології; з'ясування основних умов виникнення штучних екосистем; демографічні фактори; вплив природних та антропогенних чинників на здоров'я людини.

Вплив природи на людину та людини на природу в процесі її виробничої діяльності призвів до глобальних протиріч у їх взаємовідносинах. Протиріччя виникають внаслідок: - нераціонального природокористування; - наявності 2-ох протилежних тенденцій взаємовідносин людини і природи:

- з розвитком виробничих сил суспільства посилюється техногенний вплив людини на природу.

- виникає дисгармонія у взаємовідносинах людини і суспільства, а також природою (Л від П хоче отримати якнайбільше, тобто переважають економічні чинники і зовсім не думає про збереження НС;

- природа не зважаючи на своє єдине ціле підпадає під вплив господарської діяльності Л і при зміні однієї з складових біосфери відбуваються зміни і інших сфер;

- серед основних протиріч є те. що неузгодженість людської діяльності з осн законами і принципами екології призвели до виникнення, в межах біосфери, техносфери, межі якої постійно збільшуються. Таке становище пов'язано з розширенням глобальних екологічних проблем, які людство повинно вирішувати.

У ході розвитку людства, зростання чисельності населення на Земній кулі, поглиблення науково-технічного прогресу (НТП) та збільшення його впливу на виробничу діяльність у межах біосфери зародився новий механізм взаємодії основних факторів у системі „людство - природне середовище" (рис. 6), який складається з двох підсистем. У першій соціально-економічній підсистемі аналізується вплив НТП на розвиток і територіальне розміщення продуктивних сил з урахуванням демографічних факторів (у тому числі - й урбанізації), у другій - досліджується вплив розвитку виробничих сил на кількісне та якісне виснаження природних ресурсів.

Кількісне виснаження природних ресурсів пов'язано зі зменшенням їх балансових запасів у результаті високих темпів використання. Якісне виснаження пов'язане з надходженням у довкілля речовин - забруднювачів біосфери. Тобто, людина внаслідок розвитку виробництва, перетворює природу шляхом пристосування її до своїх потреб. Чим вище розвиток виробництва технологій та техніки, тим більше змін природного матеріалу. Прямий чи опосередкований вплив технічних засобів у наш час охоплює всю біосферу і спричиняє великий вплив на потік енергії та біогеохімічні цикли на Землі.

Людина у боротьбі за своє існування стала створювати штучні екосистеми. які використовували не тільки для свого життєвого сер-ща, а й для господарської діяльності.

Штучні екосистеми за Одумом поділяються в залежності від типу використаної енергії:

- природні системи, які для свого розвитку використовують сонячну енергію: водні екосист світового океану, зони високогірних лісів; ці території характериз. великим біорізноманіттям, саморегулюючою здатністю і тому для конкретного регіону можуть бути стабілізуючими територіями;

- естуарії припливних морів, річкові екосистеми, дощові ліси – ці природні системи викор сонячну енергію, енергію припливів та відпливів, енергію течії та вітрів. Ці зони характеризю різноманіттям флори та фауни, в більшості випадків в них не порушена саморегулююча здатність.

- агроценози – це спрощені екосистеми, де поряд з сонячною енергією використовують інші типи енергії

- антропогенні екосистеми і урбоекосистеми, де в основному викор енергія викопного палива та ядерна енергія. Як правило на цих териоріях мала кількість продуцентів та пригнічена діяльність редуцентів призводить до порушення колообігу речовин та енергії.

Техногенні фактори та здоров'я людини.

З усіх діючих факторів на здоров'я людини важко відокремити вплив техногенних факторів. Це пов'язано з тим що здоров'я людини формують декілька факторів, а в умовах сучасного життєвого сер-ща людини це неможливо зовсім, але є опосередковані підходи на основі яких можна визначити вплив техногенних факторів. У звязку з чим визначають вплив на здоровя людини забрудненого атмосферного повітря, забруд води, заб харчових продуктів, а також другий фактор – оцінка якості довкілля і як ці кількісні показники впливають на людину з урахуванням соц-економіч факторів.

Найбільш інформативні показники щодо стану здоровя людини на урбанізованих територіях отримують при оцінці здоровя людини в різних районах одного і того ж міста. В умовах оцінки на локальному або регіональному рівні в повній мірі це зробити неможливо через дії різних факторів, які обумовлюють здоровя.

Найважливіший вплив на здоровя спричиняє забруднене атм повітря тому що всі процеси життєдіяльності людини відбуваються в атм повітрі.Крім того, якщо розглядати систему " людина-навкол серед" то барєрними зонами по впливу токсичних речовин є ерхні дихальні шляхи, органи травлення тощо. На сьогодні встановлено, що в техногенно забруднених регіонах рівень захворюваності пов'язаний з верх дихальними шляхами пропорційно залежить від забруднення атмосфери. при дії техногенних полютантів на здоровя населення в організмі людини відбуваються такі зміни – послаблення імунітети. в деяких випадках порушення процесу обміну речовин та виникнення тих хвороб.

Безпека життєвого сер-ща людини визначається тоді коли сер-ще знаходиться у стані стійкого екол розвитку або близького до нього. при перевищенні ГДК забруд речовин повітря у 5-10 разів виникає можливість появи екол патологій або загострення патологічних захворювань.

В умовах урбоекосистем здоровя залежить від біосоціальної адаптації, яка склад з 2-ох аспектів - фізіологічної адаптації, що передбачає закріплення у геномі та соц-психологічної – закріплення у фенотипі.

Значення води для підтримки здоров'я населення на високому рівні обумовлено тим, яку роль вода відіграє для задоволення фізіологічних, гігієнічних та рекреаційних потреб людини. Однак, забруднення води в наш час змінює її дію на організм людини. Зростанню кількості захворювань, обумовлених забрудненням води, сприяє той факт, що на очисні споруди водопровідних станцій надходить вода низької якості, що у деяких випадках перешкоджає отриманню питної води нормативної якості.

Інфекційні і паразитарні захворювання виникають при різних видах водокористування: при забруднені джерел центрального і децентралізованого побутово-питного водопостачання; при купанні у річках і басейнах; при таласотерапії. Незадовільний санітарно-технічний стан водопровідних споруд і мереж є причиною вторинного забруднення питної води при транспортуванні її по водогінній системі.

Найкращий спосіб забезпечити безпечність питної води -охорона джерел водопостачання від забруднення, застосування сучасних технологій водопідготовки та ефективних санітарно-технічних заходів при експлуатації споруд і мереж.

Ґрунти також є джерелом біологічних чинників виникнення захворювань у людини (збудників інфекцій, яєць гельмінтів, патогенних найпростіших). Рівень вмісту збудників інфекцій знаходиться у прямій залежності від рівня органічних сполук антропогенного походження. Також грунти, що забруднені органічними сполуками, сприяють розвитку гризунів, які є джерелами та рознощиками збудників особливо небезпечних інфекцій (сказ, чума, туляремія).

Надмірне накопичення нітратів у рослинах може стати причиною отруєння людей при вживанні їжі рослинного походження, у ряді випадків виникають захворювання крові (зниження вмісту гемоглобіну), щитовидної' залози (внаслідок порушення її функції").

Вплив радіонуклідів антропогенного походження може бути соматичним (дія на певний організм, без змін у генетичному апараті) і генетичним (порушення у генах та хромосомах, що проявляються у нащадків). Найбільш чутливі до впливу радіоактивного випромінювання тканини та органи організму людини, в яких відбувається активний поділ клітин (червоний кістковий мозок, епітеліальна, лімфатична тканина, статеві органи). Наслідки дії іонізуючих випромінювань на організм людини залежать від таких чинників: типу випромінювання, дози та часу впливу, активності радіоактивних часток та періоду їх напіввиведення. Найбільш небезпечне для життя - гама-випромінювання, яке викликає у людини променеву хворобу. Особливості впливу іонізуючого випромінювання на організм людини: незворотність та відсутність порогу пошкоджень, кумулятивність дії реакції, практична неможливість знешкодження, прихований тривалий час характерних генетичних аномалій.

Джерела забруднення біосфери мають свої особливості виникнення та протікання різних екопатологій. Вплив полютанта на здоров'я залежить від таких факторів:

- від кількісних та якісних характеристик полютанта

- від токсичності полютанта

- від стану людини в момент дії полютанта

- від розповсюдження та місця дії полютанта на організм людини.