Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Транспортування
|
|
10.1.1 Масло транспортують усіма видами критого транспорту відповідно до правил перевезення швидкопсувких харчових продуктів, які діють на певному виді транспорту.
10.1.2 У пакетованому вигляді масло транспортують згідно з ГОСТ 26663. Засоби закріплювання вантажу в транспортні пакети — згідно з ГОСТ 21650, з основними параметрами і розмірами — згідно з ГОСТ 24597.
10.1.3 Залізницею масло перевозять в ізотермічних вагонах.
10.2 Зберігання
10.2.1 Масло зберігають на підприємствах-виробниках, маслобазах, розподільчих холодильниках, у торговельній мережі і підприємствах ресторанного господарства за відносної вологості повітря не більше ніж (75 ± 5) %.
10.2.2 Строк придатності масла:
— у транспортній тарі:
— не більше ніж 2 міс. за температури від 0 °С до мінус 5 °С включно;
— не більше ніж 2 міс. за температури від мінус 6 °С до мінус 11 °С включно;
— не більше ніж 3 міс. за температури від мінус 12 °С до мінус 18 °С включно;
— у спожитковому пакованні — наведені в таблиці 6.
10.2.3 Зберігати масло за температури від 0 °С до 6 °С дозволено:
— у спожитковому пакованні — не більше ніж 3 діби;
— у транспортній тарі — не більше ніж 10 діб.
10.2.4 Не дозволено зберігати і транспортувати масло разом із харчовими продуктами, які ма
ють різкий специфічний запах.
ДСТУ 4592: 2006
Таблиця 6 — Строк придатності масла в спожитковому пакованні
| Вид паковання | Строк придатності до споживання, діб, не більше ніж | |
| за температури від 0 °С до мінус 5 °С включно | за температури від мінус 6 °С до мінус 11 °С включ. | |
| Герметичне паковання масою нетто до 100 г включно Герметичне паковання масою понад 100 г Негерметичне паковання | 15(20) ЗО (35) 15(20) | 25 (ЗО) 45 (50) 20 (25) |
| Примітка 1. У дужках зазначено строк придатності масла, виготовленого з використанням консервантів. Примітка 2. Строк придатності масла у пергаменті марки В згідно з ГОСТ 1341 — не більше ніж 15 діб незалежно від режимів зберігання. Примітка 3. Строк придатності масла у транспортній тарі визначають із дня виготовлення; у спожитковому пакованні — з дня фасування. Примітка 4. У разі фасування в спожиткове паковання масла з моноліту, що вже зберігався, дата виготовлення під час маркування повинна співпадати з датою фасування, з строк придатності пофасованих продуктів не повинен перевищувати строк придатності продуктів у моноліті. |
11 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
11.1 Смак, запах і консистенцію масла перевіряють органолептично за температури (12 ± 2) °С; зовнішній вигляд, колір, консистенцію, якість паковання і марковання перевіряють візуально.
11.2 Масову частку жиру визначають згідно з ГОСТ 5867.
11.3 Масову частку вологи визначають згідно з ГОСТ 3626.
11.4 Масову частку сахарози визначають за фактичною закладкою, у арбітражних випадках — згідно з ГОСТ 3628.
11.5 Температуру масла під час випуску з підприємства — згідно з ГОСТ 3622.
11.6 Масу нетто масла в спожитковій тарі визначають згідно з ГОСТ 3622, масу нетто масла в транспортній тарі — згідно з ГОСТ 29329 на вагах для статичного зважування з ціною повірочної поділки 20 г.
11.7 Масові частки наповнювачів, емульгаторів, стабілізаторів, консервантів, регуляторів кислотності, антиоксидантів контролюють за фактичною закладкою згідно з рецептурою.
11.8 Вміст вітаміну А, бета-каротину визначають за фактичною закладкою згідно з рецептурою.
11.9 Мікробіологічні показники визначають згідно з ДСТУ IDF 93A, ДСТУ IDF 100B ДСТУ IDF 122B ГОСТ 9225, ГОСТ 30347, ГОСТ 10444.11, ГОСТ 10444.12.
11.10 Патогенні мікроорганізми, зокрема бактерії роду Salmonella, Listeria monocytogenes, визначають у порядку державного санітарно-епідеміологічного нагляду згідно з методами, затвердженими Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України.
11.11 Вміст токсичних елементів визначають згідно з ГОСТ 30178: ртуті — згідно з ГОСТ 26927, заліза — згідно з ГОСТ 26928, миш'яку — згідно з ГОСТ 26930, міді — згідно з ГОСТ 26931, свинцю — згідно з ГОСТ 26932, кадмію — згідно з ГОСТ 26933, цинку — згідно з ГОСТ 26934; готування проб — згідно з ГОСТ 26929.
11.12 Мікотоксини визначають згідно з МУ 4082 [12], MP 2273 [13].
11.13 Антибіотики визначають згідно з № 3049 [14].
11.14 Вміст пестицидів контролюють згідно з ГОСТ 23452 та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [3].
11.15 Вміст радіонуклідів визначають згідно з МУ 5778 [15], МУ 5779 [16].
ДСТУ 4592: 2006
11.16 Дозволено використовувати стандартні методики, методи і прилади, які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимоги цього стандарту і мають відповідне метрологічне забезпечення згідно з чинним законодавством України.
|
|