💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Що ви розумієте під життєвим шляхом особи? Що таке стиль життя і життєва позиція особи?

Життєвий шлях особистості є категорією, у якій інтегруються всі базові психологічні аспекти людського існування. Постановка проблеми дослідження життєвого шляху належить Ш. Бюлер, Н. Рибинкову, П. Жане. Глибоке теоретичне й емпіричне обгрунтування цього поняття здійснили С. Рубінштейн, Б. Ананьєв, К. Абульханова-Славська. Поняття про життєвий шлях як траєкторію, котра окреслює, з одного боку, індивідуальну історію життя особистості, а з іншого – її творчі внески у життя та історію інших людей і соціальних груп, виявилося свого часу надзвичайно продуктивним. Воно дуже добре вписалося у суб’єктний підхід до вивчення психічних явищ, і його використовували, вивчаючи психологічний час особистості (Є. Головаха, О. Кронік), на нього опиралися в консультуванні та психотерапії (А. Адлер, О. Кронік, Е. Кронік), за його допомогою вивчали проблеми вікової психології і розвитку особистості, життєві кризи особистості та її поведінку у складних життєвих обставинах (Б. Ананьєв, Л. Анциферова, Ф. Василюк, Т. Титаренко, Н. Логінова). Чому такий широкий спектр проблем? Тому, очевидно, що „життєвий шлях особистості” є одним з небагатьох понять, яке в руслі суб’єктного підходу можна чітко операціоналізувати, а отже використовувати не лише для „позахмарних” теоретичних роздумів, але й досліджувати, аналізувати, експериментувати і отримувати результат. А поняття життєвого шляху дозволило людині усвідомити якщо не все буття, то його значну частину – траєкторію власного буття.

Життєвий шлях особистості не можна подати у вигляді прямої лінії, спрямованої в майбутнє – він має складну ієрархічну рівневу структуру, багато різноспрямованих векторів сил, велику кількість можливих напрямів розгортання тощо. Одним з нових підходів до аналізу життєвого шляху особистості може стати використання методів багатомірного статистичного аналізу, завдяки якому цю багаторівневість і багатовекторність можна емпірично виявити, кількісно довести та візуально представити, проявити і довести до рівня особистісної свідомості.

Концепція “стиль життя” має тривалу історію розвитку в соціальній науці за кордоном. Однак визначення поняття “стилю життя” досить різноманітні. Більш того в багатьох працях, в яких мова йдеться про стиль життя, використовуються різні терміни для позначення самого поняття. Досить довгий час поняття „стиль життя” вживалось в тісному взаємозв'язку з поняттям „споіб життя” Коли і ким вперше був використаний термін “стиль життя ”- однозначної інформації немає. Але вже понад 200 років назад французький натураліст і письменник Георг Луї де Буфон (1707-1788рр.), писав, що “стиль – це сама людина ”, а за 150 років до Буфона, англійський філософ Роберт Бертон констатував: “Вірно те, що наш стиль видає нас”. Але, до недавна термін „стиль життя” використовувався в основному поетами, які в свою чергу повинні були показувати індивідуальне життя, діяльність і смерть, як єдине ціле в тісному зв’язку із метою життя даного індивіду.

Проблематика стилю (способу) життя досліджується вже у класичній соціології. Так в наукових працях К. Маркса спосіб життя трактується, як спосіб життєдіяльності особистості, соціальних груп, суспільства в цілому, яка проходить в конкретно-історичній системі суспільних відносин і у відповідності з нормами і цінностями, які відображають ці відносини. На арені історії конкретно-історична людина діє як частина цілого – тієї чи іншої суспільної системи, нації, народності, як член визначеної соціальної групи – класу, партії, організації. Тому індивід як такий завжди існує як дійсна історична людина. Стиль життя особистості при такому підході виступає, як відображення індивідуального в соціальному, спосіб життя – як відображення соціального в індивідуальному. Стиль життя – характеристика того, як індивід організовує і здійснює характерними для нього засобами своє життя, це цілісна система стійких рис життєдіяльності, яка формується на основі індивідуальних потреб і здібностей, і яка проявляється в процесі реалізації життєвих цілей і планів особистості.

Суспільне середовище, потреби, інтереси, цінності, ціннісні орієнтації, соціальні норми, а також певним чином спрямовані емоції зумовлюють формування та існування життєвої позиції особистості. Життєва позиція особистості включає в себе її орієнтацію у навколишньому світі, у навколишньому середовищі, у тому числі ціннісну орієнтацію, її ставлення до інших людей, установку і готовність до здійснення певних дій, форми і способи цього здійснення. Процес формування життєвої позиції особистості включає в себе великий комплекс об'єктивних і суб'єктивних умов та процесів, серед яких – засвоєння особистістю певного світогляду, різноманітних знань, вироблення переконань, соціальних і професійних навичок, розвиток міжособових відносин, прилучення її до трудової та громадсько-політичної діяльності.

В окремих дослідженнях згадуються: активна – пасивна, критична – некритична, пристосовницька, істинна – хибна, суперечлива – несуперечлива, нова – стара, прогресивна – реакційна, мілітаристська – антимілітаристська, економічна, соціальна, політична, правова, громадянська, моральна, художня, релігійна, світоглядна і т. ін. Все це різновиди життєвої позиції особистості.

Можуть мати місце різні поєднання тих чи інших життєвих позицій. Так, у літературі часто вживається поняття " соціально-політична позиція". У міру накопичення дослідницького матеріалу мають бути створені наукова класифікація і типологія життєвих позицій особистості, вироблені чіткі критерії та основи їхнього поділу.