Логічна форма думки

Про абстрактне мислення

Абстрактне мислення – є формою опосередкованого і узагальненого відбиття реальності.

За допомогою форм чуттєвого пізнання (відчуття, сприйняття, уявлення) ми безпосередньо пізнаємо речі і їхні властивості.

Абстрактне мислення дозволяє нам із одних знань отримувати інші, не звертаючись безпосередньо до досвіду, до показань органів відчуття.

Абстрактне мислення дозволяє пізнавати світ в узагальнених формах, однією із яких є поняття.

(Так наприклад, виділив загальні ознаки, які характерні всім спорудам, ми створюємо поняття - «споруда»)

Аналогічно створюються і інші поняття. Узагальнюючи отримані знання, люди за допомогою абстрактного мислення:

- відкривають закони природи, суспільства і пізнання,

- проникають у сутність явищ, закономірний зв'язок між ними.

Мислення – найвищий прояв свідомості. Свідомість вторинна за походженням, вона є відбиттям буття. Але свідомість, у тому числі і абстрактне мислення, носить активний характер: пізнавши об’єктивні закономірності, людина використовує їх у своїх цілях.

Активність мислення проявляється у тому, що людина

· робить теоретичні узагальнення,

· створює поняття і судження,

· будує умовиводи та гіпотези.

Спираючись на попередні знання, людина отримує можливість передбачення, створення планів різноманітних галузей народного господарства, науки, освіти і т.д.

Активність мислення проявляється

· у творчій діяльності людини,

· у здатності уявлення,

· у науковій, художній та іншій фантазії.

Абстрактне мислення визначає ціль, спосіб та характер практичної діяльності людини.

Ще однією особливістю абстрактного мислення є активне відбиття світу і участь у його перетворенні. Людина у практиці, перш за все у виробничій, перетворює ідеальне у матеріальне, оречевляє наукові ідеї у продукти своєї праці.

Особливістю абстрактного мислення є його нерозривний зв'язок із мовою.

Мислення являє собою відбиття об’єктивної реальності, а мова є спосіб вираження, засіб закріплення і передачі думок іншим людям.

Логічна форма думки

Термін «логіка» походить від грецького слова logos, що означає «думка», «слово», «розум», «закономірність», і використовується як для означення сукупності правил, яким підпорядкований процес мислення, який відбиває реальність, так і для означення науки про правила міркування і тих формах, у котрих воно здійснюється.

Мислення вивчається не тільки логікою, але і рядом інших наук: психологією, кібернетикою, педагогікою і т.д., при цьому кожна з них вивчає мислення у визначеному аспекті.

Логіка – вивчає абстрактне мислення як засіб пізнання об’єктивного світу, досліджує форми і закони, у яких відбувається відбиття світу у процесі мислення. Оскільки процеси пізнання світу у повному об’ємі вивчаються філософією, а логіка вивчає лише один із аспектів мислення, яке пізнає, логіка є філософською наукою.

Логічна наука поділяється на:

· формальну логіку

· діалектичну логіку

· змістовно – генетичну логіку…

Формальна логіка – це наука про закони і форми правильного мислення (мислення за правилами).

Логічна форма конкретної думки – є побудова цієї думки, т.б. спосіб зв’язку її складових частин.

«…логічні форми і закони не порожня оболонка, а відбиття об’єктивного світу»

(В.І.Ленін Пов. зібр. тво. т. 29, с. 162)

Але це відбиття не всієї повноти вмісту світу, який існує поза нами, а його загальних структурних зв’язків, які необхідно втілюються і у структурі зв’язків наших думок.

Структуру думки – т.б. її логічну форму можливо виразити за допомогою символів.

Виявимо структуру (логічну форму) у трьох наступних судженнях:

- «Всі будинки – споруди»;

- «Усі будівельники - робітники»;

- «Усі архітектори - творці».

Вміст у них різний, а форма одна і та сама:

«Всі S є P»,

вона вбирає у себе:

· S (суб’єкт) -т.б.поняття про об’єкт судження,

· P (предикат) - т.б.поняття про ознаку об’єкту

· Зв’язка є – квантор «усі»

Два наступних умовних судження мають одну й ту саму форму:

- «Якщо залізо нагріти, то воно розширюється»

- «Якщо той хто навчається вивчає логіку, то він підвищує чіткість свого мислення»

Форма цих суджень така: «Якщо S є P, то S є P»