Матричні принтери

Матричні принтери - найстаріші з нині вживаних типів

принтерів, його механізм був винайдений в 1964 році

корпорацією Seiko Epson. Матричні принтери стали

першими пристроями, що забезпечили графічне виведення

твердої копії. Зображення формується друкуючою

головкою, яка складається з набору голок (голкова матриця),

що приводяться в дію електромагнітами. Головка

пересувається по-рядково вздовж аркуша, при цьому

голки вдаряють по паперу через фарбувальну стрічку,

формуючи точкове зображення. Цей тип принтерів Матричний принтер Epson MX-80

називається SIDM (англ. Serial Impact Dot Matrix –

послідовні ударно-матричні принтери). Випускалися принтери з 9, 12, 14, 18 і 24 голками в головці. Основного поширення набули 9-ти і 24-х голкові принтери. Якість друку і швидкість графічного друку залежить від числа голок: більше голок - більше крапок.

Принтери з 24-ма голками називають LQ (англ. Letter Quality - якість машинки, що пише). Існують монохромні та 5-кольорні матричні принтери, в яких використовується 4-колірна стрічка CMYK. Зміна кольору проводиться зсувом стрічки вгору-вниз щодо друкуючої головки. Швидкість друку матричних принтерів вимірюється в CPS (англ. characters per second - символах в секунду).

Основними недоліками матричних принтерів є: монохромность,

низька швидкість роботи і високий рівень шуму. Матричні

принтери поширені до цих пір завдяки дешевизні копії

(витратним матеріалом, по суті, є тільки фарбувальна стрічка)

і можливості роботи з безперервним (рулонним, фальцованим)

і копіювальним папером. Випускаються і швидкісні Типовий результат роботи матричного

лінійно-матричні принтери, в яких велика кількість голок, принтеру в режимі draft. Цей малюнок

що рівномірно розташовані на човниковому механізмі (фрете) показує фрагмент друку розміром

по всій ширині листа. Швидкість таких принтерів вимірюється приблизно 4.5× 1.5 см

в LPS (англ. Lines per second - рядках в секунду). Інші принтери

Барабанні принтери (drum printer). Перший принтер, що отримав

назву UNIPRINTER, був створений в 1953 році компанією Remington Rand для комп'ютера UNIVAC. За принципом дії нагадував друкарську машинку. Основним елементом такого принтера був барабан, що обертався, на поверхні якого розташовувалися рельєфні зображення букв і цифр. Ширина барабана відповідала ширині паперу, а кількість кілець з алфавітом була рівна максимальній кількості символів в рядку. За папером розташовувалася лінійка молоточків, що приводяться в дію електромагнітами. У момент проходження потрібного символу на барабані, що обертається, молоточок ударяв по паперу, притискуючи її через фарбувальну стрічку до барабана. Таким чином, за один оберт барабана можна було надрукувати весь рядок. Далі папір зміщався на один рядок і машина друкувала далі. У СРСР такі машини називалися алфавітно-цифровим друкуючим пристроєм (АЦПУ). Їх роздруки можна впізнати за шрифтом, схожому на шрифт друкарської машинки і буквами, що «стрибають» у рядку. Ромашкові (пелюсткові) принтери (daisywheel printer) за принципом дії були схожі на барабанні, однак мали один набір букв, розташований на гнучких пелюстках пластмасового диска. Диск обертався, і спеціальний електромагніт притискував потрібну пелюстку до фарбувальної стрічки і паперу. Оскільки набір символів був один, було потрібне переміщення друкуючої головки уздовж рядка, і швидкість друку була помітно нижчою, аніж у барабанних принтерів. Замінивши диск з символами, можна було отримати інший шрифт, а вставивши стрічку не чорного кольору - отримати «кольоровий» відбиток.

Гусеничні принтери (train printer)

Набір букв закріплений на гусеничному ланцюжку.

Ланцюжкові друкуючі пристрої (chain printer)

Характеризувалися розміщенням друкуючих елементів на сполучених в ланцюг пластинах; Термічні принтери фірми Xerox. Характеризуються витратним матеріалом - речовиною на основі парафіну, плавкою при 60 гр. за Цельсієм.