Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Макроекономічний аспект розвитку бухгалтерського балансу
|
|
Незалежно від суспільно-економічних відносин, дані обліку завжди є джерелом вихідної інформації для всіх інших облікових систем на різних рівнях управліннями. Не є виключенням статистичний облік, інформація якого виступає інформаційним забезпеченням державного регулювання економікою.
Як зазначає В.Г. Швець, близько 80 % інформації про економічний та соціальний розвиток держави статистика отримує через систему бухгалтерського обліку" [129, с. 388]. Враховуючи думку вченого, податковий та фінансовий облік можна розглядати як джерела корисної інформації для побудови системи національних рахунків. Законодавче закріплення бухгалтерського та статистичного обліку зумовлює необхідність їх гармонізації з метою узгодження облікової інформації на різних рівнях управління економікою.
Економічні інтереси на мікро- та макрорівні повинні бути узгоджені у напрямку використання національних ресурсів, з однієї сторони, тобто максимально ефективного виробництва, а з іншого боку, з метою їх відтворення. На думку О.М. Петрука, «З цих позицій бухгалтерський облік виконує багато завдань, що стоять перед системою управління економікою країни в цілому» [88, с. 52].
На перший погляд, може видаватися, що узагальнення СНР та системи податкового обліку (джерел для прийняття рішень на макрорівні - державному та міждержавному) з системою бухгалтерського обліку, яка апелює лише до одного підприємства (мікрорівень прийняття рішень), надумане та штучне. Однак, таке узагальнення має право на існування, якщо взяти до уваги процеси глобалізації світової економіки, які призвели до того, що річний дохід від продажу товарів найбільших корпорацій перевищує ВВП багатьох країн. Звідси випливає зумовлена ризиком соціальних конфліктів необхідність добровільного прийняття корпорацією патерналістичних функцій, які є невід'ємною частиною державного управління [58, с. 96-98].
Ідея узгодженості мікро- та макрообліку не нова. Ще у XVI сторіччі голландський вчений Симон Стевін вважав, що «метою бухгалтерського обліку є визначення всього багатства країни» [109, с. 85]. Французькі вчені Е. Леоте та А. Гільбо наполягали на веденні загального рахівництва на рівні народного господарства [109, с. 250]. Прообразом системи національних рахунків можна вважати розрахунки народного доходу у частині споживання в Англії, виконані В. Петті, які пізніше доповнив визначенням частки накопичення Г. Кінг [114, с. 38-39].
У Росії, на початку минулого сторіччя І. Максимов розглядає рахівництво, як науку, що вивчає господарське життя підприємства з метою його опису, управління та контролю. Він же визначив роль рахівництва в суспільстві та вказав на його значення та необхідність на державному рівні: «Бухгалтерія зі своїм незмінним подвійним методом повинна сміливо вийти на цей рівень, в ім'я єдності, ясності, порядку та збереження слідів праці поколінь» [66, с. 53-54]. Радянські вчені зазначали, ще «соціалістичне будівництво потребує узагальнення інформації у масштабах всієї країни» [109, с. 447]. На цьому етапі розвитку облікових систем, як своєчасна та адекватна відповідь на інформаційний запит ключових користувачів з'являється баланс народного господарства (БНГ). Він відповідав схемам відтворення К. Маркса, концепції матеріального виробництва та трудовій теорії вартості [57, с. 23-25].
Трансформація державного втручання в економіку, необхідність інтеграції світове співтовариство зумовили перехід від БНГ до СНР у статистиці та розробці національних стандартів бухгалтерського обліку.
Виникнення СНР здебільшого пов'язане з потребами органів державного управління в інформації для і розробки економічної політики. Необхідність державного втручання в ринкову економіку стала зрозумілою після кризи кінця 20-х - початку 30-х років минулого сторіччя [57, с. 23-25]. Розвиваючи думку Д. Кейнса, Ю. Іванов і Б. Рябушкін зазначають, що «стихійний розвиток капіталістичного господарства не може забезпечити повної зайнятості саме тому необхідне державне регулювання економіки. Але для того, щоб воно було ефективним, необхідна сукупність макропоказників, які поєднані між собою на базі концепції «господарського кругообігу». Такою макроекономічною моделлю народного господарства стала СНР» [44, с. 37].
Введення в Україні системи національних рахунків, з одного боку, дозволяє говорити про бухгалтерський облік та СНР як самостійні облікові системи, з іншого боку, побудову єдиного обліку та можливості використання бухгалтерського балансу для відображення структури всього народного господарства [57, с. 23-25].
Можливість гармонізації офіційних облікових систем зумовлена притаманними їм спорідненими характеристиками, а саме:
- використання грошових вимірників; використання економічних категорій у понятійному апараті;
- орієнтація на зовнішніх користувачів інформації;
- агрегування (консолідація, узагальнення) отриманих даних;
- є основою для рейтингових оцінок [57, с. 23-25].
Власний підхід до гармонізації мікро- та макрообліку пропонує А.П. Шевлюков. На його думку, для управління економікою доцільно будувати зведений матеріально-фінансовий баланс. У ньому необхідно укрупнити рахунки таким чином, щоб кожна позиція відповідала окремому синтетичному рахунку бухгалтерського обліку. Враховуючи, що на сьогодні План рахунків бухгалтерського обліку та СНР не узгоджені, вчений пропонує власний підхід до Плану рахунків, інтегрованого в систему національних рахунків (табл. 3.19).
Таблиця 3.19
План рахунків бухгалтерського обліку, інтегрований в СНР
(за А.П. Шевлюковим) [130, с. 325]
| Номер класу | Назва класу | Складові |
| Клас 0 | Засоби праці й капітальний вкладення | Вкладення в засоби праці, основні засоби, амортизація засобів праці, капітальний ремонт |
| Клас 1 | Предмети праці | Матеріали, тварини, напівфабрикати, незавершене виробництво, браковані вироби й напівфабрикати, переоцінка предметів праці |
| Клас 2 | Виробництво | Матеріальні витрати, енергія й ринкові послуги матеріального та нематеріального характеру, послуги фінансових посередників, заробітна плата, відрахування, податки на виробництво, внутрішньогосподарський оборот, випуск продукції |
| Клас 3 | Товарний обіг | Заготівля й придбання матеріальних цінностей, готова продукція, виконані роботи й зроблені послуги, продаж продукції, товари, ПДВ |
| Клас 4 | Розрахунки | Розрахунки з постачальниками й підрядниками, з покупцями й замовниками, за податками та зборами, за соціальним страхуванням, з персоналом, засновниками, з різними дебіторами й кредиторами, внутрішньогосподарські розрахунки |
| Клас 5 | Грошові кошти | Каса, поточні рахунки в банках, валютні й депозитні рахунки, акредитиви й чекові книжки, цінні папери та інші фінансові вкладення |
| Клас 6 | Фінансові результати | Валова додана вартість, податки на продукти й імпорт, субсидії на продукти й імпорт, доходи від власності й безоплатні надходження, економічні санкції, інші позареалізаційні доходи й втрати, втрати, що відшкодовуються з валової доданої вартості, прибутки й збитки, холдинговий прибуток (збиток), доходи майбутніх періодів |
| Клас 7 | Позики і цільове фінансування | Довго- і короткострокові кредити банків, позики, бюджетні асигнування, цільове фінансування |
Продовж. табл. 3.19
| Номер класу | Назва класу | Складові |
| Клас 8 | Капітал і резерви | Основний капітал, обіговий капітал, фонди нагромадження, фінансовий резерв, резерви сумнівних боргів, резерви майбутніх витрат, власні акції, фонди споживання (оплати праці, основний фонд соціальної сфери, соціальний фонд), нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
Розробка в Україні Плану рахунків бухгалтерського обліку узгодженого із СНР дозволить:
- отримати зведені дані щодо розміру національного багатства країни;
- здійснювати контроль витрат підприємств на соціальну сферу, охорону навколишнього середовища;
- розмір інтелектуального капіталу [13, с. 136].
Коли мова йде про інтеграцію бухгалтерського обліку в СНР, як найважливіших джерел інформаційного забезпечення управління на макро- та мікроекономічному рівнях, треба враховувати необхідність «наповнення» бухгалтерського балансу та його складових принципово новим економічним змістом, що відповідає рівню розвитку економіки.
Керуючись таким підходом, В.О. Шевчук пропонує будувати схему балансу, найбільшою мірою наближену до нової моделі господарювання під якою він розуміє екологічно і соціально орієнтовану ринкову економіку (ЕСОРЕ) [131. с. 128 ]. Модифікована схема балансу, побудована спираючись на еволюційну хронологію суспільно-господарського розвитку, дозволяє дати принципово нову, адекватну вимогам ЕСОРЕ інтерпретацію активу, пасиву та їх складових (табл. 3.20).
Розділ І активу призначається для відображення благ, що їх здобуває суспільство завдяки використанню джерел відтворюваних ресурсів ф прикладанню фізичної та інтелектуальної праці. Маються на увазі: акумульована поточна енергія сонця, вітру, води тощо; нагромаджена жива речовина рослинного, тваринного та іншого походження; створені людьми наукові, мистецькі, релігійні та інші знання.
Таблиця 3.20
Схема балансу, модифікованого до вимог ЕСОРЕ
(за В.О. Шевчуком) [131]
| Розділи активу | Сума | Розділи пасиву | Сума |
| 1. Джерела відтворюваних та невідтворюваних ресурсів | А 1 | 1. Загальнолюдська власність (власність усіх поколінь) | П 1 |
| 2. Акумульовані, нагромаджені та створені людьми блага | А 2 | 2. Власність сучасних поколінь | П 2 |
| 3. Видобуті з надр копалини та заподіяна природі і людям шкода | А 3 | 3. Позики, взяті минулими та сучасними поколіннями у прийдешніх поколінь | П 3 |
| Баланс | А 1+А 2+А 3 | Баланс | П 1+П 2+П 3 |
Відповідно розділ І пасиву балансу призначається для відображення власності сучасних поколінь, яка здобувається завдяки: успадкуванню благ, здобутих минулими поколіннями, а також власноручному акумулюванню поточної енергії, нагромадженню живої речовини, створенню інтелектуальних продуктів.
У розділі ІІ активу відображаються видобуті з надр суші та океану корисні копалини та заподіяна природі і людству шкода у вигляді нівечення джерел відтворюваних та невідтворюваних ресурсів і нищення людських особистостей.
У зв’язку з тим, що споживання не відтворюваних ресурсів та заподіяння шкоди природі і людству суттєво обмежує потенційні можливості майбутнього розвитку прийдешніх поколінь, його сумарна величина є специфічним кредитом, взятим минулими сучасними поколіннями у власних нащадків. Цю своєрідну заборгованість пропонується відображати в розділі ІІІ пасиву балансу. Її характерною особливістю є те, що вона не може бути поверненою майбутнім поколінням. Формою побічної, але не прямої компенсації цієї специфічної позики умовно можна вважати лише ту частку благ, акумульованих, нагромаджених та створених колишніми і теперішніми поколіннями, яка перейде у спадок нащадкам.
Таким чином, одним із напрямів удосконалення бухгалтерського балансу є його узгодженість з макропоказниками, що може бути здійснена шляхом інтеграції Плану рахунків бухгалтерського обліку з СНР. Такий підхід зумовить більш якісне виконання державою регулюючої та контрольної функцій у соціальній, природоохоронній, освітній сферах, сфері охорони здоров’я та ін.
|
|