Теоретичні відомості. ТЕМА: Встановлення та налаштування принтера.

Лабораторна робота № 14.

ТЕМА: Встановлення та налаштування принтера.

МЕТА:

освітня: ознайомити студентів з можливістю використання принтера, його налаштування та встановлення.

розвиваюча: розширити кругозір студентів, розвивати спостережливість та вміння аналізувати, структурне та логічне мислення.

виховна: виховання акуратності при роботі з ЕОМ, чіткості у діях.

ОБЛАДНАННЯ: комп'ютер, принтер, відповідне програмне забезпечення.

Теоретичні відомості

Принтери. Принтер (Printer) - це друкуючий пристрій, призначений для виведення на папір інформації, представленої в комп'ютері в електронному вигляді. Найчастіше зустрічаються матричні, струминні та лазерні принтери. Вони мають різний принцип діїї, але характеризуються завжди за такими спільними ознаками: якість друку; швидкість друку; ергономічність; вартість принтера; вартість витратних матеріалів; собівартість одного роздрукованого аркуша.

Принцип дії та порівняльна характеристика різних типів принтерів. З появою ПК, для друку широко почали використовувати матричні (dot matrix) принтери, які формують зображення символа з більш дрібних елементів - точок. Вони були 9-ти та 24-голчаті (чим більша кількість голок на друкуючій голівці -тим краща якість друку). Працювали вони за таким принципом: вставляється аркуш паперу, вдовж якого рухається друкуюча голівка, яка за допомогою голок через фарбуючий елемент (стрічку в картриджі або копірку) друкує зображення. При цьому швидкість і якість друку досить низька, ергономічність теж залишає бажати кращого, оскільки матричний принтер створює досить відчутний шумовий фон. Ергономіка - це наука, яка вивчає умови праці, негативні впливи, які можуть позначуватися на прдуктивності праці та, в кінцевому рахунку, на здоров'ї працівників. Вартість принтера та витратних матеріалів до нього (картридж з фарбуючою стрічкою) - найнижчі, порівняно з іншими видами принтерів. Що ж стосується собівартості одного роздрукованого аркуша, то вона обраховується так: вартість картриджа ділиться на кількість стандартних аркушів, які можна роздрукувати цим картриджем (цю величину можна знайти в документації до принтера). А, оскільки, вартість витратних матеріалів у матричних принтерів найнижча, та й кількість роздрукованих аркушів досить велика, то, зрозуміло, що собівартість одного роздрукованого аркуша в матричних принтерах є мінімальною. Саме завдяки цьому, незважаючи на всі недолікм, матричні принтери активно використовуються і до цього часу.

Наступний тип - це струминні принтери, які наносять зображення методом випорскування крапель фарби на папір. Загальний принцип дії такий: дрібні дози спеціального чорнила за декілька мілісекунд розігріваються до 300°С або розганяються п'єзоелементом. Внаслідок цього утворюється крапля, що викидається на папір зі швидкістю біля 100 км/год.

Перший струминний принтер з'явився в 1977 р. Тоді вперше почали застосовувати технологію, в якій принтер або порскав чорнилами, як водяний пістолет, або посилав на папір мікроскопічні крапельки чорнила.

Пізніше була застосована нова технологія - Bubble-Jet. Тут картридж був удосконалений і постачений п'ятдесятьма соплами. На Мал.8.1 графічно показано утворення краплі методом Bubble-Jet.

Сопло принтера зроблено з кремнію. На нагрівальному елементі дна камери утворюється пухирець пару, і крапля викидається назовні.

Для того щоб струминний принтер міг друкувати у кольорі, його потрібно оснастити додатковою друкуючою голівкою, заповненою трьома основними фарбами: Yellow (Жовтою), Magenta (Пурпуровою) і Cyan (Блакитною).

У першому кольоровому струминному принтері наявний чорний картридж був замінений на трибарвний. Наступні пристрої для підвищення контрастності використовували одночасно чорний і трибарвний картриджі, що заощаджує витрати на переналагодження принтера.

Що ж стосується порівняльної характеристики, то якість і швидкість друку значно вищі, струминний принтер вже можна назвати ергономічним, зате вартості принтера, витратних матеріалів та собівартість одного роздрукованого аркуша -досить високі.

З усіх поширених технологій лазерний метод друку дозволяє одержати найбільш якісні текстові документи. Лазерні принтери менше вимогливі до паперу, чим струминні, а вартість однієї роздрукованої сторінки документа в них навіть нижча, ніж у струминних. При цьому найдешевші моделі лазерних принтерів спроможні конкурувати по ціні зі струминними. Більшість поданих на ринку лазерних принтерів призначені для чорно-білого друку, оскільки кольорові лазерні принтери дуже дорогі і не розраховані на користувачів домашніх і малих офісів. Лазерні принтери друкують швидко, безшумно і з чудовою якістю.

Зображення, одержуване за допомогою сучасних принтерів, складається з точок (dot). Чим дрібніші ці точки і чим частіше вони розташовані, тим більш якісне зображення можна одержати. Якість друку принтера прийнято вимірювати в максимальній кількості точок, що він може надрукувати на відрізку, довжиною в 1 дюйм (2, 54 см). Дана характеристика називається дозволом і позначається dpi (dot per inch), точка/дюйм. Принтер можна вважати непоганим, якщо його дозвіл не менше 300 dpi (іноді застосовують позначення 300x300 dpi, що означає 300 dpi по горизонталі і 300 dpi по вертикалі).

Лазерні принтери друкують на будь-якому достатньо щільному папері із швидкістю від 3 до -12 (ця цифра неймовірно швидко зростає, особливо в моделях, призначених для великих мереж) аркушів у хвилину (ррm - page per minutes), при цьому графічний дозвіл може бути 1200 dpi і більше. Якість тексту, надрукованого на лазерному принтері з дозволом 300 dpi, відповідає типографському, проте, якщо сторінка містить малюнки, особливо малюнки, виконані різними відтінками сірого кольору, для одержання зображення типографської якості потрібен дозвіл не нижче 600 dpi. Якщо дозвіл принтера складає 1200 dpi, утворюється відбиток фотографічної якості.

У лазерних принтерах використовується електрографічний принцип створення зображень (такий же, як і в копіювальних машинах Xerox). Серцем лазерного принтера є фотопровідний циліндр (organic photoconduction cartridge), що часто називають друкуючим барабаном. За допомогою барабана здійснюється перенесення зображення на папір. Він є металевим циліндром, покритим тонкою плівкою напівпровідника. Поверхні цього покриття можна надати позитивний або негативний заряд, що зберігається на поверхні, але тільки доти, поки барабан не

освітлений. Якщо яку-небудь частину барабана проекспонувати, то покриття набуває провідність і заряд " зтече" з освітленої ділянки, утворивши незаряджену зону. Даний момент дуже важливий для розуміння принципу роботи лазерного принтера.

Наступною важливою його частиною є лазер і презиційно-оптико-механіч-на система, що переміщує промінь. Малогабаритний лазер генерує тонкий світловий промінь, що відбивається від обертового дзеркала (як правило, шестигранного) і розряджає позитивно заряджену поверхню барабана. Щоб утворилося зображення, лазер включається і виключається керуючим мікроконтролером. Обертове дзеркало розвертає промінь у рядок на поверхні барабана, що друкує. Все це разом створює на його поверхні рядок прихованого зображення, у котрому ті ділянки, що повинні бути чорними, мають один заряд, а білі - протилежний. Отже, на барабані сформоване зображення статичного заряду і незаряжених ділянок.

Далі барабан проходить повз валик, що подає зі спеціального контейнера чорний барвний порошок - тонер. Частинки тонера, заряджені позитивно, прилипають тільки до нейтральних ділянок, відштовхуючись від позитивно заряджених. Проте існує й інший метод формування зображення. У принтерах розряджаються ділянки, що повинні бути білими. У цьому випадку тонер, заряджений негативно притягується до позитивно заряджених ділянок барабана.

Потім здійснюється перенос тонера (а, значить, і зображення) на папір. Папір витягається з лотка і за допомогою системи валиків переміщується до барабана. Перед самим барабаном аркушеві паперу надається статичний заряд. Потім папір притискається до поверхні барабана. Заряди різної полярності, накопичені на поверхні паперу і на поверхні барабана, викликають перенесення часточок тонера на папір і прилипання до нього. Після переносу тонера, папір залишає поверхню барабана.

Тонер містить речовину, здатну легко плавиться. Звичайно - це полімер або смола. Під дією високої температури (200-220 градусів) і тиску, порошок розплавляється і впресовується в поверхню паперу. Далі папір протягується до вихідного лотка. Відбиток готовий, залишилася нерозглянутою остання важлива позиція - очищення барабана. При переносі зображення на папір не всі частинки тонера прилипають до неї, і невеличка кількість їх залишається на барабані. Для цього на нього подається електричний заряд, барабан очищається і готовий до друку наступного аркуша.

Зараз ведуться посилені роботи зі зменшення розмірів часток тонера -уже використовують 8-мкм дрібнодисперсний порошок замість 11-мкм - і по зміні його форми, тобто замість кристалічної форми надати йому сферичну (гострі краї тонерного порошку псують фотобарабан і папір).

У більшості випадків для роздруківки сторінки потрібно тільки натиснути в прикладній програмі на кнопці Друк (Print). Проте, бувають ситуації, коли необхідно змінити параметри друку, або й взагалі ініціювати принтер (тобто, принтер підключено до комп'ютера, а комп'ютер його " не бачить"). Для цього користуються піктограмою Принтери (Printers) вікна Control Panel (Панелі управління), яке відкривається з пунктом Головного меню.