Виникнення грошей

Одним з найважливіших елементів ринкової економіки є гроші. Це один з найбільш великих винаходів людської цивілізації. Серед численних наукових концепцій виникнення і сутності грошей найбільш ґрунтовними є раціоналістична та еволюційна концепції.

Раціоналістична концепція розглядає гроші як результат домовленості поміж людьми щодо використання особливого спеціального інструменту для полегшення обміну різноманітних товарів та послуг. Дана концепція була висунута Аристотелем і безроздільно панувала до кінця ХVІІІ століття, але й багато сучасних економістів вважають закріплення грошових функцій за благородними металами та іншими предметами продуктом угоди поміж людьми (Дж. К. Гелбрейт), визначають гроші як штучну соціальну умовність (П. Самуельсон).

На відміну від суб’єктивного психологічного підходу до виникнення грошей еволюційна концепція характеризує гроші як результат розвитку суспільного поділу праці, обміну, товарного виробництва. Дана концепція була сформульована в працях класиків політичної економії А. Сміта та Д. Рікардо, детально проаналізована К.Марксом, розвивається неокласичною школою економіки.

І хоча не слід повністю відкидати положення раціоналістичної концепції, історичний процес розвитку обміну і форм вартості аргументовано доводить як з загальної маси товарів виділився один товар, який і виконує роль грошей, роль загального еквівалента.

Гроші тісно пов’язані з обміном, але виникли не одночасно з ним. На ранніх стадіях розвитку людства товарний обмін мав випадковий, епізодичний характер. Початок обміну було закладено першим значним суспільним поділом праці – відокремленням скотарства від землеробства. Це означало, що виникла проста, випадковаабо одинична форма вартості. Сутність її полягала в обміні якоїсь кількості одного товару (зокрема продукту землеробства) на певну кількість іншого товару (продукту скотарства). Кожен з цих товарів виконував певну роль: один (товар А) знаходиться в активному стані, націлений на вираження своєї вартості в іншому товарі, тобто знаходиться в відносній формі вартості. Інший же товар (товар В) виконує роль еквіваленту (рівноцінності) вартості першого товару і знаходиться в еквівалентній формі вартості. Формула обміну має вигляд:

х товару А = y товару В

Другий значний суспільний поділ праці – поява ремісництва – зробив по суті обмін регулярним, а виробництво – товарним. Як наслідок виникає повнаабо розгорнута форма вартості:

y товару В

х товару А = z товару С

n товару К

Оскільки світ товарів стає більш різноманітним, то для даного товару А існує безліч еквівалентів.

Третій значний суспільний поділ праці – поява купців, торгівлі поступово привела до того, що із загальної маси товарів стихійно виділялися певні товари, які відігравали роль головних предметів обміну. У світі існували різноманітні найбільш ходові товари, що виконували роль еквіваленту. Це були і сіль, і мідні браслети, і тютюн, і золотий пісок, і худоба, і раковини, і сушена риба та інше.

Це означало появу загальної форми вартості:

х товару А

y товару В = n товару К

z товару С

Суспільний поділ праці вдосконалював загальний еквівалент, людство переходило від найнедосконаліших його видів (раби, худоба) до таких, які б були цікаві для всіх учасників ринку, придатні для будь-яких угод, які б мали таку властивість, як ліквідність. Ліквідність – здатність швидко і легко обмінюватись на інші товари. Ліквідність залежить від багатьох факторів, основними серед яких є:

1) коло осіб, з якими можна б було обмінятися. Маловідомі товари мають занадто обмежену ліквідність;

2) розміри незадоволених потреб. Більш ліквідними будуть товари вкрай необхідні на даний момент населенню;

3) території, в рамках яких здійснюється обмін. Відсутність перепон при транспортуванні, низькі витрати, можливість його проникнення в будь-який куточок даної території роблять товар більш ліквідним;

4) необхідний час для реалізації. Чим більш триваліший час зберігання даного товару, тим більша його ліквідність.

На протязі багатьох століть найбільш зручним еквівалентом стали дорогоцінні метали – срібло і золото, які мали ряд переваг: однорідність, стійкість до впливу навколишнього середовища, легку подільність на різні за розміром частини, високу цінність навіть малого обсягу, відносну рідкість та обмеженість в природі. Тому багато років слова „золото” і „гроші” були синонімами. З моменту закріплення ролі загального еквіваленту за дорогоцінними металами, загальна форма вартості перетворюється в грошову форму:

х товару А

y товару В = n грошей (золота)

z товару С

Поява грошей дала змогу розв’язати протиріччя бартеру – обміну товару на товар, які були пов’язані з неспівпадінням інтересів учасників ринкових угод, прискорити процес отримання необхідних товарів та послуг. Бартерний обмін було витіснено товарно-грошовим обміном (Товар А – Гроші – Товар В). Це зовсім не означає, що в сучасному світі не існує бартерного обміну. Бартерні угоди є постійними супутниками галопуючої та гіперінфляції, розриву економічних відносин поміж регіонами і країнами.