Тема: Розмова з камінчиком.

Мета: викликати в дітей позитивні емоції від взаємодії з камінням; закріпити знання про характерні ознаки каміння (сіре, тверде, шершаве гладеньке, холодне); вправ-ляти у прийомах обстеження каміння, знайомити з вико­ристання^ у різних іграх, сприяти усвідомленню правил 252

взаємодії з камінням: не кидати у тварин, людей, скло; бути обережним, вправляти через діяльність найпростіші при­чинно-наслідкові зв'язки: холодно - каміння холодне, тепло -стає теплим, зволожене каміння стає темним. Розвивати сен­сорні процеси, наочне мислення, допитливість; виховувати інтерес до ігор з камінням.

Словник: шершаве, гладеньке.

Матеріал: дві торбинки з камінцями, листя, палички, машини, лієчка з водою, скло, іграшки, будинок, машина з камінцями.

Хід заняття: Діти виходять на майданчик (на столі мішечки з камінцями).

— Діти подивіться, що це в нас на столі? Вчора тут не бу­ло нічого, а сьогодні щось з'явилося, цікаво, що тут у нас? (Вихователь бере торбинку і трясе нею). Що це може бути? Що тут цікавого? Спробуємо дізнатися (Діти обмацують руками).

— Що тут у нас? Візьміть камінці, привітайтеся з ними, а тепер натисніть. Вони тверді чи м'які? Погладьте їх, які вони: гладенькі чи шершаві? Камінці холодні чи теплі? Чому вони холодні? Де лежали камінці?

— Чи можемо ми зігріти камінці? Спробуймо. Діти
тримають камінці в руках. Які вони тепер: теплі чи холод­
ні? Змерзли ручки, покладемо камінці на стіл і добре зігріємо.
Як ми їх будемо гріти? (Діти гріють руки, потираючи їх,
видихаючи тепле повітря).

Вихователь: Ви трішки зігрілися, тепер кожен візьміть камінець і прикладіть до вушка, чуєте, як він співає. Адже камінець може співати різні пісеньки, він " вітається" з другим камінцем, тільки не сильно, бо він не любить, коли занадто з ним " вітаються", а зараз камінець " привітається" зі столом, із залізною ніжкою, з асфальтом, із землею (Діти виконують відповідні рухи).

— Звідки беруться камінці? (Поливають камінець во­
дою). Що сталося з камінцем? У мене ще є камінці. Поди-

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

віться, тут ще щось є. Відберіть тільки камінці (Гра " За­лиш камінчик").

— Подивіться, у нас на пісочку виріс маленький будино­чок. Та що це трапилося? Пішов дощ, доріжки розмило водою, і нашим лялькам, машинам ніяк не вдається доїхати до будинку. Як ми можемо допомогти нашим машинам, ляль­кам? Збудуємо із камінців дорогу, тоді лялькам і машинам легко буде дістатися до будиночків.

Діти викладають доріжку із піску, обігрують, дякують камінцям за те, що вони разом з дітьми грались і багато цікаво розповіли про себе.

Ознайомлення дітей із властивостями й якостями пре­дметів досліджувала В.Й.Логінова¹. Автор пропонує знайо­мити дітей з такими матеріалами, як тканина, папір, дере­во, пластмаса, метал, шкіра, гума, скло, їхніми властивостями (гладенький, твердий, прозорий, рветься, б'ється, мнеться); знайомити з піском, глиною, борошном, цукром, крупою, сіллю, водою, молоком, олією (прозоре, пахуче, біле, ллється, переливається, нагрівається, кипить, розтає, розсипається).

Ознайомлення дітей з якостями і властивостями предме­тів відбувається поетапно. На першому етапі дітей знайом­лять з перетворенням матеріалу в конкретну річ: з глини можна ліпити, виготовляти вироби; з тканини, шкіри можна шити одяг, їх ріжуть, зшивають, клеять. На заняттях з оз­найомлення з довкіллям діти виготовляють іграшки з паперу, глини - глиняні вироби, з тканини шиють одяг для ляльок, вишивають; готують салат, печиво; роблять вироби з дерева. У процесі занять діти засвоюють слова, які означають якості, властивості, процес перетворення матеріалу в речі.

На другому етапі дітям дають конкретні знання про ознаки матеріалів, учать розрізняти предмети за матеріа­лами. Це розглядання скла (і різних скляних предметів),

¹ Див.: Лошнова В.И. Знайомство со свойствами предметов // Дошкольное воспитані^е. - 1965. - №2. - С. 25-32.

гуми (і гумових предметів), шкіри (і шкіряних речей). Або на столі розкладають сукні (з тканини, шкіри, паперу) й пропонують відібрати ті, які можна прати; човники (з пластмаси, пластиліну, дерева, паперу), які можна пустити на воду.

Третій етап - навчання дітей обстеження предметів. Це заняття із сенсорного виховання. Дітям пропонують один вид матеріалу (наприклад, папір чи тканину) з різними його якостями та властивостями. Так, папір - цигарковий, серветковий, картон, шкільний, пресований; тканина - ба­вовняна, шовкова, шерстяна, баєва; скло - прозоре, тонке, товсте, темне; геометричні фігури - циліндри, куби, прямо­кутники, кулі. Дітям пропонується обстежувати ці предме­ти, їх властивості: колір, поверхню, розмір, форму тощо.

Наводимо конспекти занять на ознайомлення дітей з властивостями предметів.