Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Етапи виконання завдання






1. Скласти матрицю найкоротших відстаней між вершинами транспортної мережі методом потенціалів.

2. Скласти матрицю найкоротших відстаней між вершинами транспортної мережі обраної країни методом потенціалів (практичне завдання 2).

3. Обрати пункти маршруту, надати їх характеристику. Ієрархізація пунктів маршруту. Вибір початкового і кінцевого пунктів маршруту.

4. Розробити схему туристського маршруту.

5. Висновки по роботі.

Вказівки до виконання

1. Скласти матрицю найкоротших відстаней між вершинами транспортної мережі методом потенціалів

Надана транспортна мережа. Відстані між вершинами наведені на рис. 3.1 (і – остання, а j – передостання цифра номеру залікової книжки). Визначити найкоротші відстані між усіма вершинами транспортної мережі методом потенціалів.

 

 

Рисунок 3.1 – Транспортна мережа

 

Завдання виконується в наступній послідовності:

1.1 Розрахувати довжину ланок транспортної мережі за своїм варіантом.

1.2 Розв’язати задачу методом потенціалів.

Початковій вершині, від котрої знаходять найкоротші відстані, надають потенціал, який дорівнюється нулю (Рi =0). Визначають ланки, для котрих обрана вершина (i-я) є початковою, і розраховують потенціали кінцевих вершин цих ланків за формулою:

 

Рj=Рi+Lij (3.1)

 

де Lij - довжина ланки (i – j), тобто відстань між вершинами i та j.

Знаходять найменший з усіх потенціалів і надають йому значення відповідної кінцевої вершини. Визначають стрілкою ланок, який веде в цю кінцеву вершину, а її приймають за початкову. Таким чином, розглядаються усі ланки, в котрих один із потенціалів не визначений.

Приймають за початок мережі послідовно кожну вершину і за описаною послідовністю знаходять найкоротші відстані між усіма вершинами мережі. Результати заносять до таблиці 3.1, котра і буде матрицею найкоротших відстаней.

2. Скласти матрицю найкоротших відстаней між визначеними для обраної країни туристськими районами (вершинами транспортної мережі) методом потенціалів.

2.1 На карті країни зобразити всі транспортні зв’язки, якими можуть бути поєднані між собою екскурсійні об’єкти (вершини транспортної мережі) обраної країни. Зобразити граф транспортної мережі для обраної країни.

2.2 В масштабі визначити відстані між вершинами.

За допомогою методу потенціалів скласти матрицю найкоротших відстаней між вершинами графа країни.

 

Таблиця 3.1

 

Матриця найкоротших відстаней між вершинами транспортної мережі

 

  А В С Г Д Е Ж З И К Л
А                      
В                      
С                      
Г                      
Д                      
Е                      
Ж                      
З                      
И                      
К                      
Л                      

 

3. Обрати пункти маршруту, надати їх характеристику. Ієрархізація пунктів маршруту. Вибір початкового і кінцевого пунктів маршруту.

3.1 Обрати пункти маршруту, надати їх характеристику.

Критерієм відбору пунктів маршруту є атрактивність об’єктів показу для задоволення мети подорожі, можливість забезпечити різноманітність програми перебування в даному населеному пункті, його транспортна доступність та забезпеченість послугами гостинності.

3.2 Ієрархізація пунктів маршруту.

Відповідно до мети подорожі за вказаними в попередньому пункті критеріями провести ієрархізацію пунктів маршруту за шкалою від 1 по n. Оцінити положення кожної вершини в графі.

Приклад виконання

На певній території за умов атрактивності туристичних ресурсів, рівня розвитку готельної бази та транспортного забезпечення виділені п’ять пунктів, що зв’язані між собою автошляхами вищої категорії (рис. 3.2).

 

Рисунок 3.2 - Графо-аналітична модель організації маршруту

1-5 – пункти маршруту, з них 2, 3, 5, - пункти ночівлі, 1, 4 – екскурсійні пункти; стрілками показаний напрямок руху.

 

Оцінка положення кожної вершини в графі.

Для цього використовується показник центральності (), що визначається за кількістю інциденцій (це кількість ребер, що виходять з даної вершини) (табл.3.2).

 

Таблиця 3.2

Показники оцінки вершини графа

 

Показники          
центральності          
ієрархічності          

 

Як видно з рис. 3.2, найкраще положення в графі займають пункти 2 і 3, але в пункті 2 наявний міжнародний аеропорт, тому за показником ієрархічності він займає перше місце і визначений як початковий пункт маршруту. Пункти 1і 4, які мають найнижчі показники центральності, обираються як екскурсійні пункти, що забезпечують програму перебування відповідно в пунктах 2 і 3.

 

3.3 Вибір початкового і кінцевого пунктів маршруту

Здійснюється за показником транспортної доступності, взаємозамінності видів транспорту (наявність аеропорту, ж/д вокзалу, морського порту). Початковим і кінцевим пунктом маршруту може бути як один і той же пункт, так і різні.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.