Історичний портрет (князь Данило Галицький)

Син князя волин-го і гал-го Ром.Мстиславича, правнук Вол.Мономаха. Дан.Гал. Бойове хрещення отримав у війні на зх. рубежах Російської землі. Його першими противниками стали поляки й угорці, які не раз вторгалися на Русь і втручалися в князівські міжусобиці.Молодий волинський князь виявив себе здатним правителем. До 1229 року він завершив об'єднання волинських земель в єдине велике князівство
Прагнучи знайти союзників в слов'янському світі, опікувався і про його безпеку і не відмовляв іншим правителям-сусідам у військовій допомозі. У 1237 році він зі своєю дружиною бився проти німецького Тевтонського ордена, що обрушився на польські і литовські землі.У прагненні розширити власні володіння, Д.Романович здійснив декілька походів по південній Русі. У 1238 році він оволодів містом Галичем, а потім і Києвом, який вже давно втратив своє колишнє значення на Руській землі, перетворившись на пересічний стольний град. Тепер він став величатися князем волинським і галицьким, а частіше за все Данилом Галицьким. Саме під цим ім'ям він увійшов в древньоруську історію. Вторгнення монг-татар-го війська хана Батия на Русь призвело до повного розорення Гал-Вол-го княз-ва, були спалені багато міст і селищ, тисячі людей відведені в полон. Сам князь з сім'єю і невеликою дружиною втік до сусідньої Угорщини, король який знаходився з правителем Галича в дружніх відносини і хотів з його сім'єю укласти династичний шлюб.
Після відходу степових завойовників Данилу Галицькому довелося витратити багато сил для відновлення порушених волинських міст. Йому, так само як і майже всім російським князям, довелося визнати владу Золотої Орди і щорічно виплачувати їй велику данину. На той час Д.Г. довелося вести боротьбу проти своїх зх.ворогів-сусідів - прихильників чернігівського князя Ростислава Михайловича. Дан.Гал, не маючи достатніх військових сил і надійних союзників, не зважився на відкриту озброєну боротьбу з могутньою Золотою Ордою. Йому довелося негайно їхати з поклоном і дорогими подарунками для самого хана, його дружин і сім'ї, знатних монгольських вельмож на далекі берега Волги в золотоординську степову столицю Сарай. Там прославленому князю випало пройти принизливу процедуру визнання себе данником великого монгольського хана Батия.

Проводячи активну зовнішню політику, Данило Галицький втрутився в боротьбу за герцогський австрійський престол.
У 1252 році разом з союзниками-угорцями він здійснив похід проти Оттокара Чеського. Тоді російські дружини уперше дійшли до міста Відня. На початку 1250-х років князь добився військовою силою і дипломатичною грою визнання прав його сина Романа на австрійську герцогську корону. У Центральній Європі з правителем Галицько-Волинського князівства стали рахуватися.
У 1254 році князь галицький і волинський прийняв від папської курії королівський титул. Процедура коронування проходила в Дрогичині. Не розуміючи об'єднувальну і духовну роль православ'я, Данило Галицький протистояв наполегливим спробам католицької церкви поширити свій вплив на Русі. А це викликало велике невдоволення новоспеченим європейським королем в далекому Римі. Князь Данило Романович не став міняти православну віру на католицьку.
Не знайшовши собі надійних і сильних союзників, Данило Галицький спробував поодинці протистояти Золотій Орді. Спершу його війська успішно діяли проти татарського темника Куремси, нанісши йому кілька поразок. Однак кінні тисячі Куремси встигли спустошити околиці міста-фортеці Кремінця. Ханський темник безуспішно намагався взяти обложене місто Луцьк.
У Сараї швидко зрозуміли небезпеку, що виходила від бунтівного російського князя, і послали в похід на Галицько-Волинську Русь велике кінне військо під командуванням досвідченого і жорстокого полководця Бурундая. Оскільки сили були нерівні, Данило Романович підкорився золотоординцям, які увійшли в його володіння. У ханській столиці на волзьких берегах вирішили не застосовувати репресій проти бунтівного данника і його сім'ї. В останні роки свого життя древньоруський князь-полководець воєн не вів. Він був похований в своїй столиці місті Холмі. В історію Вітчизни князь Данило Романович Галицький увійшов як розумний і далекоглядний державний діяч і хоробрий воїн.