Перший етап: соціальна діагностика та прогностика

Динамічний контроль передбачає періодичні заняття та бесіди слухача з фахівцем з соціальної роботи, в ході яких виявляються проблеми і потреби соціальної адаптації та соціально-побутового характеру з відображенням їх у картці соціального супроводу слухача.

^ Проміжний контроль проводиться по закінченні першої половини терміну професійного навчання слухача і передбачає проведення соціального анкетування, індивідуальних співбесід зі слухачем та корекцію (в разі необхідності) ІПРЗ.

Оцінка ступеня соціальної адаптованості слухача на етапі професійної реабілітації (проміжний контроль) визначається за певними критеріями. (див. додаток)

Фахівці з соціальної роботи самостійно, з урахуванням результатів діагностики, визначають форми і методи роботи зі слухачами, черговість і послідовність заходів з соціальної реабілітації.

^ Під соціальними функціями (їх також називають соціальними вміннями) розуміють навчання, трудову діяльність, здатність до самообслуговування і самостійного пересування, здатність до комунікації тощо.

Висновки фахівців з соціальної роботи мають рекомендаційний характер. Слухач самостійно вирішує питання про участь у заходах з соціальної реабілітації в межах його ІПРЗ.

Заходи з соціальної реабілітації проводяться у центрі професійної реабілітації інвалідів щоденно при 5-денному робочому тижні (та клубу вихідного дня) згідно планів роботи фахівців з соціальної роботи, плану соціокультурних реабілітаційних заходів Центру.

Індивідуальна робота зі слухачем включає індивідуальні інтерв'ю та консультування, соціально-побутовий патронаж, надання слухачеві послуг побутового характеру.

^ Соціально-побутовий патронаж включає: навчання основних соціальних та побутових навичок; інформування щодо спеціального пристосування житлових приміщень, в яких мешкають слухачі центрів під час навчання щодо їх індивідуальних потреб, праце терапію.

До функціональних обов’язків фахівців з соціальної роботи, які забезпечують вказаний напрямок індивідуальної роботи входить систематичне відвідання:

- навчальних занять з метою діагностування набутого рівня соціальної адаптованості слухачів;

- житлових корпусів з метою: спостереження та контролю набутих ними соціальних вмінь і навичок; дотримання установленого в центрах правил внутрішнього розпорядку та санітарно-гігієнічних вимог; вирішення інших побутових проблем, що виникають під час компактного проживання;

- надання необхідної безпосередньої практичної допомоги слухачеві (допомога в придбанні проїзних квитків, оформлення різного роду документів, відпрацювання навичок самообслуговування тощо).

З метою якісного забезпечення соціального патронажу слухачів центрів професійної реабілітації інвалідів фахівці з соціальної роботи мають право звертатися за консультаціями та допомогою до установ соціального захисту населення, системи освіти і науки, сім’ї та молоді, медичних та інших установ, підприємств та організацій.

Загальними принципами оволодіння соціально-побутовими вміннями та навичками є:

• 
  методичність, наполегливість, постійність такої роботи;
• 
  позитивне підкріплення кожного маленького успіху;
• 
  поєднання опори на інтереси і запити людини з об'єктивним аналізом проблемних галузей;
• 
  дозування навантаження на слухача, що захищає його від надмірної напруги.

Досвід центрів професійної реабілітації інвалідів, зокрема Луганського Міжрегіонального центру професійної, медико-фізичної та соціальної реабілітації інвалідів (методичний.посібник «Організація соціально-психологічної адаптації з відновленням побутових навичок в умовах центру комплексної реабілітації інвалідів»), дозволяє розкрити основні завдання та структуру с оціально-побутового патронажу.

Основна увага приділяється вихованню позитивних особистісних якостей, а також повторенню, закріпленню та розширенню отриманих в процесі перебування в центрі знань, автоматизації вмінь, придбанню нових і формуванню корисних звичок, еталонів поведінки.

Оволодіння певним колом соціально-побутових навичок є також необхідною умовою для успішної адаптації в трудових колективах, спілкування з оточуючими. Самообслуговування включає складні по своїй структурі навички. Тут можуть виникнути певні ускладнення: у визначенні і засвоєнні послідовності операцій в оволодінні кожною з них. Накопичення соціально-побутових знань, умінь, навичок повинно відбуватися поступово.

^ Соціально-побутове орієнтування включає заходи спрямовані на розвиток і вдосконалення навиків самообслуговування, ведення домашнього господарства, орієнтування в навколишньому середовищі інвалідів.

В цілому засвоєння навичок господарсько-побутової діяльності забезпечує підвищення рівня соціальної адаптованості осіб з обмеженими можливостями, сприяє їх профорієнтації.

З метою формування необхідних гігієнічних вмінь і навичок у слухачів різних вікових груп в центрах професійної орієнтації проводяться цикли лекцій, тренінгові заняття щодо елементарних відомостей про хвороби при недотриманні санітарно-гігієнічних правил, зокрема культури харчування, виховання прагнення до підтримки порядку, тощо.

Соціально-побутовому орієнтуванню слухачів сприяє також суспільно-корисна праця. Працетерапія - це активний метод відновлення порушених функцій і працездатності слухачів центрів професійної реабілітації інвалідів.за допомогою певних трудових операцій. Проводиться з метою подальшого відновлення працездатності, спрямовує на цілеспрямовану, усвідомлену, результативну діяльність. В результаті поєднання в процесі працетерапії розумових і фізичних зусиль разом з соціальною доцільністю, сприяє поверненню слухачеві впевненості у своїх силах, робить його повноцінним членом суспільства.

Працетерапія здійснюються у навчально-виробничих майстернях (для технічних і обслуговуючих видів праці), підсобних господарствах, на земельних ділянках з обов'язковим дотриманням правил техніки безпеки, урахуванням вимог чинного санітарного законодавства. Процес працетерапії повинен проходити в кожній групі в присутності інструктора з праці та соціального і медичного працівника (залежно від характеру виконуваних робіт),.

Слухачі залучаються до самообслуговування, різних видів суспільно корисної праці з урахуванням віку, статі, фізичних особливостей, вимог чинного санітарного законодавства, норм і правил особистої гігієни та охорони здоров'я. При цьому особам забезпечуються належні санітарно-гігієнічні й безпечні умови на робочих місцях згідно із законодавством. Розрізняють загальнозміцнюючу (тонізуючу), відновну і професійну працетерапію. В центрах професійної реабілітації інвалідів переважно застосовується загальнозміцнююча (тонізуюча) та відновна працетерапія на території, в класах та майстернях. Особливого змісту працетерапія набуває під час проведення загальнодержавних акцій сприяння реабілітації та зайнятості осіб з інвалідністю.

Працетерапія проводиться в перервах між практичними заняттями в позаурочний час, на вихідні дні. Результатом працетерапії є цілеспрямоване виконання робочого завдання. Дозування фізичного навантаження і трудовий режим встановлюють індивідуально. Фахівцями з соціальної роботи разом із лікарями-кураторами проводиться оцінка енергетичної спроможності інваліда працювати у діапазоні енерговитрат певної трудової діяльності. Це, разом із безпосереднім наглядом за реакцією слухача на фізичні навантаження, є основою висновку про можливість відновлення роботи в повному чи меншому обсязі, зміни умов робітничої професії та майбутньої праці.

Групова робота передбачає проведення лекцій санітарно-просвітницького змісту, з організації безпеки життєдіяльності, бесід на морально-етичні теми, дискусій, соціально-психологічних тренінгів, занять з арттерапії.

^ Підсумком заходів із соціальної реабілітації на другому етапі є:

• 
  підвищення рівня соціальної і комунікативної компетентності слухачів;
• 
  набуття та опанування навичок автономного проживання, стереотипів безпечної поведінки;
• 
  формування мотивації до навчання та отримання робітничої професії тощо.

Третій етап: аналіз та оцінка результатів соціальної реабілітації

Третій етап – завершальний, його метою є загальна оцінка ефективності соціальної реабілітації.

Підсумковий етап включає:

• 
  оцінку змін, які відбулися у процесі надання соціальних послуг і після того, як вони були отримані слухачем;
• 
  вивчення нових потреб, які з’явилися у слухача у результаті змін в процесі професійної реабілітації;
• 
  підготовку особи до згортання соціальної допомоги (соціального супроводу) як складову припинення роботи;
• 
  надання конкретних рекомендацій.

Методичними особливостями цього етапу є те, що особа має бути підготовленою до припинення активного втручання і воно повинно відбуватися поступово, за рахунок скорочення обсягів допомоги. Таке скорочення відбувається тоді, коли фахівець з соціальної роботи за результатами підсумкової оцінки має підстави робити висновок, що позитивні зміни набули ознак достатньої сталості.

На завершальному етапі реабілітаційного процесу здійснюється соціальна діагностика актуального стану слухача та надаються конкретні рекомендації після завершення реабілітаційного процесу.

^ Вихідний контроль передбачає проведення індивідуальних співбесід з метою оцінки ефективності заходів з соціальної реабілітації.

Результатом виконання реабілітаційної програми інваліда є забезпечення інтеграції інваліда в суспільство.

Після закінчення курсу реабілітації випускнику видається рекомендаційний лист, де вказується назва та реквізити центру, прізвище, ім’я, по-батькові випускника, перелік та обсяг наданих йому послуг, результати реабілітації, наступні рекомендації.

Підсумком третього етапу є оцінка ефективності заходів із соціальної реабілітації:

• 
  аналіз результатів заходів соціальної реабілітації;
• 
  оцінювання результатів соціальної реабілітації;
• 
  надання наступних рекомендації щодо сприяння працевлаштуванню.

Планування, облік та контроль за виконанням заходів з соціальної реабілітації

Планування та контроль за виконанням індивідуального плану реабілітаційних заходів (ІПРЗ) з соціальної реабілітації слухача, забезпечення послідовності, комплексності і безперервності виконання реабілітаційних заходів, оцінку їх результатів та ефективності здійснює Реабілітаційна комісія центру професійної реабілітації інвалідів.

Організація діяльності фахівців з соціальної роботи центру щодо забезпечення заходів з соціальної реабілітації здійснюється відповідно до плану роботи центру на навчальний період та робочих планів.

Основними документами з планування та обліку заходів з соціальної реабілітації в центрі є: паспорт реабілітації слухача (динамічна частина); індивідуальний план реабілітаційних заходів (ІПРЗ); картка соціального супроводу слухача (див. додаток).

Індивідуальний план реабілітаційних заходів (ІПРЗ) розробляється за результатами вхідної діагностики та в разі необхідності коректується за результатами проміжного та поточного контролю за якістю реабілітаційного процесу. Наприкінці курсу професійної реабілітації фахівець з соціальної роботи заповнює графи щодо виконання ІПРЗ, про що доповідає на засіданні Реабілітаційної комісії центру.

^ Картка соціального супроводу слухача – форма внутрішньої первинної облікової документації фахівця з соціальної роботи, що відображає соціальний анамнез слухача Центру та містить перелік реабілітаційних заходів з соціальної реабілітації слухача (напрямки, форми, обсяги, строки), спрямованих на адаптацію слухача до умов Центру, розвиток громадської активності, інтелектуальних, фізичних та інших здібностей та виконання ним основних соціальних функцій (професійне навчання, подальше працевлаштування, комунікації з людьми). (див. додаток).

Обліковими документом роботи з соціальної реабілітації слухачів у Центрі є журнали обліку роботи фахівця з соціальної роботи, у яких здійснюється облік проведення зі слухачами індивідуальної, групової роботи та масових заходів (дата, час і зміст).

Фахівці з соціальної роботи щоквартально подають заступнику директора з навчально-виховної роботи звіт про проведену роботу. Контроль діяльності фахівців з соціальної роботи у центрі здійснюють директор, заступник з навчально-виховної роботи, керівники підрозділів, яким підпорядковується соціальна служба центру, які вивчають стан і якість виконання заходів, науково-методичний рівень і ефективність комплексного забезпечення заходів з соціальної реабілітації слухачів, впровадження передового досвіду в галузі соціальної роботи.

Додаток 1