Види ПЗ

Усі програми, з якими працюють на сучасних комп’ютерах, можна розділити на 3 категорії:

1. СИСТЕМНІ ПРОГРАМИ — призначені для управління роботою комп'ютера, розподілу його ресурсів, підтримки діалогу з користувачами, надання їм допомоги в обслуговуванні комп'ютера, а також для часткової автоматизації розробки нових програм. Вони є необхідним додатком до технічних засобів ПК. Системне ПЗ можна розділити на три основні частини: операційні системи (ОС), системи програмування та сервісні програми.

Операційні системи.

Невід’ємною частиною системного програмного забезпечення (СПЗ) є операційні системи (ОС), які служать для організації виконання програм і взаємодії користувача з комп’ютером. Операційна система – комплекс програм, який забезпечує управління ресурсами обчислювальної системи й процесами, що використовують ці ресурси при виконанні обчислень.

Природно, що від типу ПК і її можливостей залежить тип операційної системи. ІВМ РС – сумісні персональні комп’ютери звичайно функціонують під управлінням операційних систем, створених фірмою MICROSOFT (MS-DOS, WINDOWS 95, 98, ME, 2000, NT, XP) або OC UNIX.

Нині ПК під управлінням відповідних операційних систем підтримують широкий спектр режимів роботи, а саме:

· Однопрограмний;

· Багатопрограмний одного користувача;

· Багатопрограмний багатьох користувачів;

· Система віртуальних машин.

Сервісні програми.

Драйвери. Є важливим класом системних програм: розширюють можливості операційних систем з керування різними пристроями введення/виведення ПК — клавіатурою, маніпулятором „миша”, жорстким диском, оперативною пам’яттю. З допомогою драйверів можливе підключення до комп’ютера нових пристроїв або нестандартне використання різноманітних пристроїв.

Файлові менеджери. Інша назва цього різновиду системних програм – програмні оболонки. Вони забезпечують більш зручний та наочний спосіб спілкування користувача з комп’ютером. Найпоширеніші файлові менеджери – NORTON COMMANDER, TOTAL COMMANDER, WINDOWS NAVIGATOR, WINDOWS COMMANDER та інші.

Допоміжні програми, або утиліти. Це системні програми допоміжного призначення. Серед них можна виділити:

· Архіватори, які шляхом застосування спеціальних методів „ стискання ” інформації дозволяють стискати інформацію на дисках, створюючи копії файлів меншого розміру, а також об’єднувати копії декількох файлів в один архівний файл. Найпоширеніші архіватори — WINZIP, WINRAR.

· Програми створення резервних копій, які дозволяють швидко копіювати інформацію з жорсткого диску комп’ютера на дискети. Найвідоміша з них програма — Norton backup;

· Антивірусні програми, призначені для попередження зараження комп’ютерів та ліквідації його наслідків. Найпоширеніші з них – Norton antivirus, doctor web, kaspersky antivirus;

· Програми керування пам’яттю:

· Програми для роботи з дисками:

̶ Програма очищення диска використовується для вивільнення простору на жорсткому диску шляхом видалення тимчасових файлів Internet, компонент Windows і програм, які вже не використовуються, а також очищення кошика.

̶ Програми форматування диска. Форматування диску — це запис на диск певної службової інформації для забезпечення зручної і надійної роботи з інформацією, що повинна зберігатися на диску. Для форматування дисків використовують найрізноманітніші програми. Найпоширенішою серед них є програма FORMAT.COM, котра входить в комплект утиліт операційної системи DOS, WINDOWS95, WINDOWS98, WINDOWS NT.

̶ Програма дефрагментації диска призначена для оптимізації розміщення файлів на диску, що прискорює доступ до них(Defrag).

· Програми діагностики комп’ютера;

· Програми керування локальною мережею.

2. СИСТЕМИ ПРОГРАМУВАННЯ (інструментальні системи)

Системи програмування призначені для полегшення та для часткової автоматизації процесу розробки та відлагодження програм. Основними компо­нентами цих систем є транслятори з мов високого рівня, наприклад, Паскаль, Сі, Бейсик та ін. Особлива роль належить Ассемблерам. Програму мовою Ассемблера називають машинно-орієнтованою. Мовою Ассемблера користую­ться, як правило, системні програмісти.

Транслятори здійснюють перетворення програм з мов високого рівня на машинну мову. Крім того, транслятори звичайно здійснюють синтаксичний аналіз програми, яка транслюється. Вони можуть також відлагожувати та оптимізувати програми, які одержують, видавати документацію на програму та виконувати ряд інших сервісних функцій.

Ассамблери перетворюють програми, які представлені у машинноорієнтованих мовах, на машинну мову.

3. ПРИКЛАДНІ ПРОГРАМИ — програми, необхідні користувачеві для його професійної діяльності. Одну частину прикладного програмного забезпечення складають так звані ППП — фахові пакети прикладних програм, іншу – прикладні програми загального призначення, наприклад, текстові та графічні редактори, табличні процесори, системи управління базами даних.

Прикладні програми загального призначення.

Табличні процесори. Забезпечують зручну роботу з великими масивами чисел та іншої інформації, наданої у вигляді таблиць. При роботі з табличними процесорами на екран виводиться прямокутна таблиця, у комірках якої можуть знаходитись числа, пояснювальні тексти та формули для розрахунків певних значень. Усі табличні процесори дозволяють перераховувати значення елементів таблиць за певними формулами, будувати за даними таблиць різноманітні графіки. Табличний процесор ms excel зі складу пакета Microsoft office має великі можливості для опрацювання діаграм і графіків та може використовувати таблиці, створені в інших табличних процесорах – lotus 1-2-3, Quattro pro.

Текстові процесори. Це потужні програми для роботи з текстом. Текстовий процесор MS WORD зі складу пакету MICROSOFT OFFICCE, чи не найпоширеніша у світі прикладна програма, можливості якої можуть бути порівняні з можливостями настільної видавничої системи.

Системи управління базами даних. Такі програми дозволяють керувати великими інформаційними масивами – базами даних. Ms access зі складу пакета Microsoft office – зручний та потужний засіб управління базами даних, який має всі можливості реляційних баз даних і дозволяє створювати досить складні програмні застосування, з якими буде зручно працювати користувачеві.

Графічні редактори. Прикладні програми, що дозволяють створювати та редагувати малюнки на екрані комп’ютера. Звичайно користувачу надається можливості малювання прямих і кривих ліній, різноманітних геометричних фігур, створення написів різними шрифтом. Більшість графічних редакторів дозволяють обробляти зображення, отримані з допомогою сканерів. Серед графічних редакторів можна виділити системи ділової графіки (Microsoft PowerPoint, Lotus Freelance Graphics), художньої графіки, які ще називають просто графічними редакто­рами (Раіntbrush), інженерної графіки та автоматизованого проектування (Autodesk, AutoCad), системи обробки фотографічних зображень (Adobe Photoshop), а також універсальні графічні системи (CorelDRAW!).

Крім перерахованих систем до складу прикладного ПЗ загального призна­чення слід віднести й інтегровані системи. Ці системи об'єднують у собі можливості текстових редакторів, графічних систем, електронних таблиць та систем управління базами даних. Головна перевага інтегрованих систем перед окремими системами прикладного ПЗ загального призначення полягає у тому, що вони створюють єдині правила роботи для користувача, тобто вони мають єдиний інтерфейс як при роботі з текстом, так і при роботі з електронними таблицями та ін. Найвідоміші серед них: Місrosoft Works, Місrosoft Office, Lotus SmartSuite, Perfect Office.

Прикладні програми спеціального призначення.

Прикладні програми спеціального призначення використовують у специ­фічній діяльності користувачів.

Функції специфічних систем залежать від їх призначення. Наприклад, для систем навчального призначення це можуть бути інструментальні засоби для розробки комп'ютерних уроків (гіпермедійні та гіпертекстові системи, авторсь­кі та інші системи), імітаційне моделюючі програми навчального призначення, програми для розробки та підтримки шкільного розкладу, педагогічні програмні засоби різного призначення та ін.

До складу прикладних програм спеціального призначення можна також віднести пакети прикладних програм (ППП), які широко використовуються, наприклад, для статистичної обробки даних, бухгалтерського обліку, розра­хунку будівельних конструкцій та ін. Наявність у комп'ютері різноманітних ППП дозволяє розв'язувати значну частину простих прикладних задач, майже без програмування. В цьому випадку завдання на розв'язування тієї чи іншої задачі записується у вигляді директиви спеціальною проблемно-орієнтованою мовою та повідомляється комп'ютеру.

Програмне забезпечення можна розділити на корисне і шкідливе. Корисне програмне забезпечення створюється для виконання завдань, що відповідають побажанням користувача комп'ютера. Основна мета шкідливого програмного забезпечення — виконувати операції, які є небажаними для користувача, часто із завдаванням прихованої чи явної шкоди. Прикладом шкідливого програмного забезпечення є комп'ютерні віруси.