Середовище розробки

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Середовище розробки

Для розробки даного програмного додатку було вирішено використати мову програмування Java 7.0 та базу даних MongoDB 3.0. Розробка програмного забезпечення велася в засобами NetBeans 8.0. Вибір мови програмування пов'язаний насамперед з тим, що ця мова є платформо незалежною тому створений програмний додаток можна використовувати на різних операційних системах будь то Windows чи Linux. Також ця мова має велику кількість зовнішніх бібліотек, що спрощують роботу з медичними зображеннями, створенням інтерфейсів користувача та взаємодією з базами даних. Також в даному середовищі дуже просто працювати з візуальним відображенням результатів роботи у вигляді графіків. MongoDB як база даних була вибрана через те, що взаємодія з нею відносно легша ніж взаємодія з типовими реляційними базами даних. Отже зважаючи на те, що Java є пристосованою для роботи з сигналами та графічного відображення результатів, тому саме вона був обраний для реалізації нашого алгоритму.

До складу Java також входить середовище Swing для створення додатків з графічним інтерфейсом користувача.

Робота в цьому середовищі досить проста – елементи керування (кнопки, поля, списки і т.д.), котрі розміщуються за допомогою мишки, а потім програмуються події, котрі виникають при зверненні користувача до даних елементів керування. Кожен з цих елементів має свої параметри такі як розмір, колір і т.д., їх можна задавати та змінювати у відповідному вікні – інспекторі елементів.

Додаток може складатися як з одного основного вікна, так і з декількох вікон і реалізувати виведення графічної і текстової інформації, в основне вікно додатку і в окремі вікна. Ряд функцій Java призначений для створення стандартних діалогових вікон відкриття і збереження файлу, друку, вибору шрифту, вікна для введення даних та інше, котрими можна користуватися у власних додатках

Що стосується виведення результатів у графічній формі, то в Java, як було сказано вище, є набір функцій, котрі застосовується в цих цілях. Для двомірних графіків застосовуються бібліотеки JFreeChar, 3DplotLib.

Для виводу зображення на екран застосовується компонент JLabel.

Рисунок 2.1.4 – Приклад застосування компонента JLabel

Для вводу інформації такі компоненти як JSlider.

Рисунок 2.1.5 – Приклад застосування компонента JSlider

Отже Java ідеально підходить для реалізації алгоритмів, котрі нам необхідно реалізувати в нашому програмному додатку, тому як було сказано вище, для розробки був обраний саме він.

2.2 Робота з розробленим програмним забезпеченням та результати досліджень

Розроблений інтерфейс є гранично простим і зрозумілим користувачу.

Робота програми починається з вікна старту, на якому присутні кнопки вибору файлів з жорсткого диску та поле вибору файлів з бази даних.

В цьому вікні користувачу пропонується вибрати папку з дослідженнями, де збережені файли формату DICOM.

Рисунок 2.2.2 – Діалогове вікно для вибору папки з дослідженнями

Рисунок 2.2.3 – Діалогове вікно для пошуку досліджень в базі даних

Після вибору файлу програма зчитує з нього інформацію.

Рисунок 2.2.4 – Зображення основного вікна результатом роботи адаптивного фільтру

В даному розділі було представлено алгоритм виділення інваріантних відносно зсуву ознак біомедичних сигналів та зображень. Даний алгортм можливість видалити з сигналу артефатки та в результаті класифікувати сигнал.

Сформований проект програмного додатку, котрий було реалізовано в середовищі розробки MatLab. Також представлені інструкція для роботи з додатком та результати дослідження сигналу ЕЕГ.

У дипломному проекті реалізовано систему для адаптивної фільтрації зображень динамічної контрастної магнітно-резонансної томографії. Програмний комплекс використовується для фільтрації зображень мозку отриманих під час динамічної магнітно-резонансної томографії. В даному розділі розглядається необхідні засоби безпеки та охорони праці в лабораторному кабінеті, враховуючи експлуатацію програмного забезпечення.

3.2 Характеристика приміщення для роботи з програмним забезпеченням

Проведемо опис кабінету для роботи з програмним забезпеченням. План та опис приміщення відображено в таблиці 3.2.1 та на рисунку 3.2.1. З переліком предметів можна ознайомитись в таблиці 3.2.2.

Таблиця 3.2.1 Характеристика комп’ютерного кабінету

Таблиця 3.2.2 Перелік предметів на плані робочого кабінету

За енергетичними витратами, робота відноситься до категорії «легка – 1а». Порівняння реальних даних з нормативними вказані в таблиці 3.3.1.

Таблиця 3.3.1 – Порівняння реальних даних з нормативними

Реальне значення площі та об’єму на одне робоче місце відповідають нормі, заходи приймати не потрібно.

3.4 Оцінка потенційних небезпек і шкідливих виробничих факторів

Визначено небезпечні і шкідливі виробничі фактори в кабінеті відповідно до ГОСТ 12.0.003-74, що дозволять виявити небезпеки та розробити заходи по покращенню(нормалізації) умов праці в таблиці 3.4.1

Таблиця 3.4.1 – небезпечні і шкідливі виробничі фактори в процесі роботи з програмою

Згідно ДСН 3.3.6.042-99 роботу відносять до легкої категорії 1а, тому у даному приміщенні необхідно забезпечити наступні параметри мікроклімату(таблиця 3.5.1).

Таблиця 3.5.1 – Джерело впливу на мікроклімат в приміщенні

У таблиці 3.5.2 вказан стан приміщення, розроблені заходи для того, щоб нормалізувати умови мікроклімату в приміщенні в таблиці 3.5.3.

Таблиця 3.5.2 – Нормальні та реальні параметри мікроклімату

Значення параметрів мікроклімату у робочому приміщенні не перевищує нормативних значень згідно ДСН 3.3.6.042-99. Заходи для нормалізації показників мікроклімату вказані в таблиці 3.5.3.

Таблиця 3.5.3 – Заходи для нормалізації показників мікроклімату

Основна частина роботи відбувається із зображенням на екрані монітора. Фон програми світлий, точність зорової роботи середня. У робочому кабінеті присутнє природне та штучне освітлення(таблиця 3.6.1)

Таблиця 3.6.1 – Джерела небезпеки пов’язані із освітленням

Забезпечення освітленням приміщення описано в таблиці 3.9.

Реальні значення освітлення в кабінеті відповідають вимогам нормативних документів ДБН В.2.5-28-2006 та ДСанПіН 3.3.1.007-98, проте для нормалізації можуть вживатися заходи описані в таблиці 3.6.3

Таблиця 3.6.3 – Заходи уникнення наслідків ненормативного освітлення

Шум і вібрація виступають одним із негативних факторів, що впливають на роботу працівника(таблиця 3.7.1).

Після визначення джерел шуму та наслідків впливу, визначено реальні та нормативні значення шуму(таблиця 3.7.2), заходи уникнення можливих небезпек(таблиця 3.7.3).

Таблиця 3.7.2 – Реальні та нормативні значення шуму

Рівень шуму у приміщенні не перевершує встановлені норми за ДСН 3.3.6.037-99.

У даному розділі наведено джерела небезпечних випромінювань та наслідки для працівника при тривалому впливі(таблиця 3.8.1).

Таблиця 3.8.2 – Джерела випромінення та його наслідки

Після визначення джерел випромінення та його наслідків, визначено реальні та нормативні значення випромінення та заходи щодо уникнення можливих небезпек наведено в таблиці 3.8.3 та 3.8.4.

Таблиця 3.8.3 - Реальні та нормативні випромінення

Таблиця 3.8.4 – Заходи для уникнення небезпек спричинених випромінюванням

Таблиця 3.8.5 – Заходи для уникнення небезпек спричинених статичною електрикою