Яке з наступних тверджень є неправильним?

а) точки на бюджетній лінії визначають множину можливого вибору споживчих кошиків;

б) точки бюджетної лінії показують, від якої кількості одного товару готовий відмовитись споживач заради придбання додаткової одиниці іншого;

в) точки на бюджетній лінії визначають множину споживчих кошиків, бажаних для споживача;

г) точки на бюджетній лінії визначають множину комбінацій двох товарів, видатки на які не перевищують в сумі доходу споживача.?

330. Бюджетні лінії:

а) завжди є прямим лініями;

б) можуть бути як прямими, так і ламаними лініями;

в) завжди є ламаними лініями;

г) за жодних умов не можуть бути ламаними.

331. Бюджетні лінії:

а) звичайно с прямими;

б)можуть бути ламаними, якщо кількість споживання одного з благ є фіксованою;

в) можуть бути ламаними, якщо ціна одного з благ змінюється залежно від його кількості, що купується;

г) всі відповіді правильні.

332. Оптимальний споживчий вибір передбачає:

а) суміщення мети та обмежень споживача;

б) суміщення моделі бажаного та моделі можливого;

в) вибір споживчого кошика, який одночасно належав би до поверхні байдужості найвищого рівня корисності і мав спільні точки з множи­ною досяжних наборів;

г) всі відповіді правильні.?

333. Правило максимізації корисності полягає у тому, що:

а) споживач максимізує корисність, якщо розподіляє свій бюджет так, що гранична корисність на останню грошову одиницю видатків є од­наковою для кожного виду благ;

б) корисність максимізується вибором такого копійка в границях бюджетного обмеження, для якого відношення граничних корисностей останніх одиниць кожного виду благ до їхніх цін однакове для всіх благ;

в) споживач максимізує корисність, якщо розподіляє свій бюджет так, що загальна корисність на останню грошову одиницю видатків є од­наковою для кожного виду благ;

г) правильні відповіді а) і б).

334. Споживчий вибір є оптимальним, якщо:

а) в межах бюджетного обмеження споживач обирає такий набір товарів, для якого відношення граничних корисностей благ дорівнює відно­шенню їхніх цін;

б) споживач задовольняє всі свої потреби;

в) споживач максимізує граничну корисність в межах свого бюджету;

г) споживач купує товари в межах свого бюджету за найнижчими цінами.

335. Співвідношення між граничними корисностями різних благ оптимального споживчого кошика:

а)є однаковим для всіх споживачів;

б) є різним для різних споживачів;

в) може бути як однаковим, так і різним для різних споживачів;

г) інформація є недостатньою для відповіді.

336. Ціни вимірюють граничні корисності благ:

а) однаково для всіх споживачів;

б) індивідуально для кожного зі споживачів;

в) ціни не мають відношення до оцінки граничних корисностей благ;

г) інформація є недостатньою для відповіді.

337. Другий закон Госсена:

а) описує рівновагу споживача;

б) твердить, що для максимального задоволення потреб в умовах обмеженості благ необхідно припинити споживання всіх благ у точках, де інтенсивність задоволення від споживання кожного блага стає одна­ковою;

в) визначає, що споживач цілеспрямовано змінює структуру споживання, послідовно рухаючись до оптимального стану, за якого змінювати структуру споживання невигідно;

г) всі відповіді правильні.

338. Якщо для обраного споживачем кошика MUx/MU_Y=9, а Р_х/Ру⁼7, то:

а) споживач знаходиться у стані рівноваги;

б) для досягнення рівноваги споживачу слід купувати більше товару X і менше товару Y;

в) для досягнення рівноваги споживачу слід купувати більше товару Y і менше товару X;

г) споживач не має стимулу для зміни структури споживання.

339. Ціна груш і яблук однакова і становить 2 грн. за кілограм. Споживач, який прагне максимізувати корисність від їх споживання, повинен:

а) купувати однакову кількість груш і яблук, доки ціна на них однакова;

б) купити таку кількість груш і яблук, для якої MRS дорівнювала б 1;

в) купити таку кількість груш і яблук, видатки на які дорівнювали б доходу споживача;

г) вірні відповіді б) і в).?

340. Рівновага споживача на карті байдужості — це:

а) будь-яка точка на найвищій з кривих байдужості;

б)будь-яка точка на бюджетній лінії;

в) будь-яка точка у просторі, обмеженому бюджетною лінією;

г) точка дотику бюджетної лінії до кривої байдужості.

341. Споживач перебуває у стані рівноваги, якщо:

а) він максимізує граничну корисність;

б) обирає комбінацію товарів, якій графічно відповідає точка дотику лінії бюджету і кривої байдужості;

в) бюджет витрачений повністю і зважені за цінами граничні корисності двох товарів рівні;

г) правильні відповіді б) і в).

342. Щоб опинитися у стані рівноваги, споживач повинен:

а) бути впевненим, що ціни купованих ним товарів пропорційні загальній корисності;

б) не купувати недоброякісних товарів;

в) розподілити доход таким чином, щоб остання гривня, витрачена на придбання будь-якого товару, надавала йому однакову граничну ко­рисність;

г) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності грошей.

343. Еквімаржинальний принцип рівноваги споживача означає, що:

а) корисність споживача максимізується, якщо він купує в межах бюджетного обмеження такий набір товарів, для якого граничні корис­ності з розрахунку на грошову одиницю рівні для всіх благ;

б) корисність споживача максимізується, якщо він купує такий набір товарів, для якого граничні корисності всіх товарів рівні;

в) корисність споживача максимізується, якщо він купує такий набір товарів, ціни яких однакові;

г) корисність споживача максимізується, якщо він купує такий набір товарів, для якого ціни товарів з розрахунку на грошову одиницю рівні для всіх благ.

344. Узагальнена модель споживчого вибору:

а) аналізує специфічний споживчий кошик " благо X + видатки на всі інші блага";

б) дозволяє пов'язати споживання окремого блага з доходом споживача;

в) характеризує вибір множини благ за ординалістським підходом;

г) всі відповіді правильні.

345. Гранична норма заміни в узагальненій моделі споживчого вибору:

а) показує готовність споживача відмовитись від певної кількості грошей заради придбання додаткової одиниці блага;

б) визначає, від скількох одиниць одного блага споживач повинен відмовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого;

в) вимірює пропорції заміни одного товару іншим;

г) всі відповіді правильні.

346. Після зміни доходу та ринкових цін благ споживач знову досягає стану рівноваги. У новому рівноважному кошику граничні корисності всіх благ стали нижчими, ніж були в початковому. Уподобання споживача не змінилися. Можна стверджувати, що:

а) добробут споживача знизився;

б) добробут споживача підвищився;

в) доход споживача зменшився;

г) зросли ціни всіх споживаних ним благ.