Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Страхування заставного майна.






Застава – це засіб забезпечення виконання зобов’язань, який полягає у передачі боржником кредиторові свого майна, із вартості якого кредитор має переважне право задовільнити свою вимогу до боржника при невиконанні ним боргових зобов’язань. Стосунки між позичальником і кредитором стосовно застави регламентуються Законом України “Про заставу”. Цей закон вимагає страхування заставленого майна.

Застава може бути 2 видів: • заклад; • іпотека.

Заклад – це забезпечення заставленим рухомим майном, а іпотека - це застава підприємства, будівлі, споруд, інших об’єктів безпосередньо пов’язаних із землею та землі.

Заставлене майно якраз і є об’єктом страхування, яке забезпечується цим полісом.

Предметом застави може бути не будь-яке майно, а тільке те, яке згідно із законодавством України може бути відчужене заставодавцем. Майно, яке знаходиться у загальній власності може бути передане у заставу за умови згоди всіх власників. Застава власником своєї частини не потребує згоди інших власників за умови можливості відчуження цієї частки. Предметом застави не можуть бути національні, культурні або історичні цінності. Договір укладається з поглядом на те, відноситься заставлене майно до закладу чи іпотеки.

Обсяг відповідальності – це пошкодження або втрата застави майна внаслідок: пожежі; стихійного лиха; крадіжки. Обсяг відповідальності може бути розширений або звужений за бажанням страхувальника.

Договір укладається на підставі письмової заяви страхувальника, до якої додається опис заставленого майна і визначається найменування кількості, вартості і місцезнаходження застави. До заяви також додаються нотаріально завірені документи про заставу і документ, що підтверджує право власності на предмет застави.

Страхова сума визначається виходячи із оцінки майна сторонами при прийнятті майна у заставу. Заставлене майно страхується за повною вартістю, яка зазначена в угоді про заставу, але не вище неї. Може враховуватися знос. Майно вважається застрахованим тільки на вказаному місці знаходження.

Строк страхування, як правило, відповідає строку кредитної угоди, забезпеченням якої виступає заставлене майно.

Страхова премія сплачується одноразово. Якщо страхувальник є фізична особа, то може бути сплачено готівкою, а якщо юридична особа – тільки безготівковим шляхом.

Страховий тариф залежить від вартості і виду застави.

Права і обов’язки сторін, а також дії сторін при настанні страхового випадку такі ж, як і в інших видах страхування.

51. Страхування експортних кредитів.

Страхування експортно-імпортних кредитів виникло порівняно недавно, а саме після закінчення ІІ Світової війни, коли у практиці міжнародної торгівлі значне місце стали посідати експортно-імпортні угоди на основі довгострокових і середньострокових кредитів.

Страхування експортних кредитів здійснюється спеціальними установами і товариствами, які зазвичай належать державі або в яких держава має контрольний пакет акцій, тому що обсяги відповідальності за цими договорами, як правило, дуже високі. В цей процес втручається і держава, захищаючи свого експортера. В Україні створена державна компанія по страхуванню експортно-імпортних кредитів і інвестиційних ризиків постановою КМ.

Ризики цього виду страхування можна об’єднати в 2 великі групи:

1) економічні ризики (банкрутство імпортера, тривала неплатоспроможність імпортера, ухилення імпортера від виконання платіжних зобов’язань);

2) політичні ризики (державні заходи і політичні події, які перешкоджають виконанню контрактів імпортерами - мораторій на платежі, революція, громадянська війна, ембарго - тощо).

Практично відшкодування збитків від політичних ризиків може провадитися тільки за рахунок державних бюджетів країн, де знаходиться експортер в інтересах підвищення конкурентноспроможності національних експортерів.

Цей вид страхування покриває:

1) збитки від несплати рахунків за поставлені товари і надані послуги, які виникли протягом дії договору страхування;

2) витрати страхувальника, узгоджені із страховиком, які є доцільними і спрямованими на попередження або зменшення збитків.

Не покриваються наступні:

1) штрафи, пені, неустойки, відшкодування збитків по рекламаціях курсової різниці;

2) рахунки, які виписані на державні підприємства, організації, фірми;

3) рахунки по експортних контрактах, для виконання яких відсутні необхідні ліцензії і дозвіл; 4) збитки від політичних ризиків.

Страхова премія встановлюється у % до страхової суми і ставка премії залежить від: виду діяльності страхувальника; строку платежів по рахунках; від якості імпортерів (характеристики імпортерів); від країни, де знаходиться імпортер, політичного клімату в цій країні; та ін

Ці договори майже завжди передбачають франшизу або встановлення неповного страхового забезпечення (від 50 до 90%).

Страховим випадком вважається неплатоспроможність іноземного покупця, а також несплата застрахованого рахунку протягом 6-ти місяців з дати закінчення строку, встановленого у договорі страхування.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.