Перекладіть вирази українською мовою, уникаючи калькування.

В двух словах, в конце концов, в порядке исключения, в противном случае, ввести закон в силу, ввести запрет (на что-либо), вы правы, вынести благодарность, выписка из протокола, денежные средства, добиваться расположения, заказное письмо, зайти в тупик, круглый год, на мой взгляд, на протяжении года, на ступень выше, наносить вред, приступаем к обсуждению, текучесть кадров, сеть предприятий, ужесточить требования.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7

1. Напишіть реферат на одну із запропонованих тем (обсяг 10− 15 сторінок).

1. Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі.

2. Засоби забезпечення статусу престижності української мови. Історичний досвід.

3. Комунікативні ознаки культури української мови. Мовні норми.

4. Труднощі української словозміни та словопоєднання.

5. Соціопсихолінгвістичний аспект культури мови.

6. Гендерні аспекти спілкування.

7. Невербальні засоби спілкування.

8. Державна мова — мова професійного спілкування.

9. Мовне законодавство та мовна політика в Україні. Державна мова в Україні.

10. Комунікативне призначення мови в професійній сфері.

11. Професійна мовнокомунікативна компетенція.

12. Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.

13. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора.

14. Комунікативні ознаки культури мови. Типологія мовних норм.

15. Словники у професійному мовленні. Типи словників.

16. Соціопсихолінгвістичний аспект культури мови.

17. Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет. Стандартні етикетні ситуації.

18. Парадигма мовних формул. Вибір мовних одиниць у мовленні.

19. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів.

20. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.

21. Текст як форма реалізації професійної діяльності.

22. Сутність спілкування. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.

23. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування.

24. Невербальні компоненти спілкування. Слухання і його роль у комунікації.

25. Гендерні аспекти спілкування. Стратегії мовленнєвого спілкування.

26. Поняття ділового спілкування. Стилі та моделі ділового спілкування.

27. Поняття комунікації, типи комунікацій, перешкоди та бар’єри комунікації.

28. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію.

29. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Види публічного мовлення.

30. Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування.

31. Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу. Техніка і тактика аргументування. Психологічні прийоми впливу на партнера.

32. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій. Мовленнєві, стилістичні, композиційні і комунікативні принципи презентації.

33. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види бесід. Співбесіда з роботодавцем.

34. Етикет телефонної розмови.

3.Укладіть словник професійних термінів (50 термінів).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 8-9.

Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності.

ЗАВДАННЯ

1. Коротко розкрийте зміст теоретичних питань (для підготовки використовуйте список основної та додаткової літератури).

2. Виконайте практичні завдання:

1. Порівняйте обидва тексти. Що спільного в них, і чим вони відрізняються? Визначте: а) тип мовлення; б) тему тексту.

1. Стоїть Курінь, старіє. Мох на ньому послався, жовтий і зелений, бур’яни довкола розкошують, не кошені, є толочені: полин і вівсюг, ковила й молочай, горошок деревій… А на самому верху Куреневому тополеня росте − залетіло звідкись іще зернятком.

2.Степ уже вибрався у вечорову просинь. Спершу вона, як вода, вступила у видолинки, стала у полинових кущах та побіля них, а далечінь була вже синя. А за нею ген-ген крайнеба червоніла сонячна заграва та вітерець ледве чутно дихав (З тв. Григора Тютюнника).

2.1. Доберіть заголовок до тексту, визначивши його тему. Порівняйте свій заголовок з тими, що дібрали одногрупники. Яка з назв найбільш удала, найточніше відображає тему тексту?

Скресла, розламавши льоди бурхливими весняними водами, завжди гомінлива річка Рибниця. Скресла, як скресає кожної весни, щоб повести талі води з далеких і близьких стрімчаків ген на доли. Налетіли у гори теплі вітри, щоб розворушити їх сувору задуму, розбудити приспану холодною зимою зелень. Вітри принесли на своїх легких крилах весну. А вона по-особливому стукає в людські серця, немов оновлює сили, кличе до дії, розворушує почуття й уяву. Напевно найвідчутніший її вплив на людину творчої праці (М. Яновський).

II. Доберіть синоніми до слів скресати, стрімчак, задума і складіть із ними речення.

3.1. З поданих нижче тем виберіть широку, в яку б входили інші, вужчі теми.

I. Осінній листопад. 2. Восени на річці. 3. Осінній ранок у гаю. 4. Останні осінні квіти. 5. Моя берізка пізньої осені. 6. Осінь прийшла в наші краї.

II. Побудуйте розповідь «Золота осінь», використовуючи подані вище речення як сюжетну канву.

4.1. Визначте тему твору учня 5 класу. Доберіть заголовок. Який недолік в оформленні твору ви помітили? Розчленуйте тему на підтеми, визначте межі абзаців.

У нас дома є маленький собачка Пушок Це біленьке кучеряве щеня завбільшки з велику рукавицю. Пушок - жваве і допитливе створіння на коротеньких ніжках. Одного разу ми з ним вийшли на прогулянку. На дитячому майданчику було багато дітей. Вони розглядали великого жука-рогача, якого знайшов один з хлопчиків. Жук сидів на дні консервної банки і грізно ворушив вусами-рогами. Пушкові дуже хотілося познайомитися з жуком, але, очевидно, він-ніяк не наважувався. Щеня декілька разів обійшло навколо банки, привітно помахало хвостиком. Нарешті сунуло неї свою мордочку. Жук вчепився Пушкові за носа. Через мить щеня клубочком покотилося в одну сторону, а жук − в іншу. Діти сміялися з дурненького Пушка, а мені було від душі жаль його: адже Пушок ще зовсім маленький!

II. Визначте основну думку тексту.

5. Прочитайте. Визначте тему і основну думку текстів. Доберіть заголовки.

I. У Чорне море впадають річки, що збирають свої води з величезних територій з неоднаковими фізико-географічними умовами і різним господарським використанням. Вони несуть розчинені речовини, які часто є забрудненими. Так, з водами Дунаю в море надходять мільйони тонн органічних речовин, що сприяють бурхливому розвитку водоростей у північно-західній його частині. А це призводить до зменшення кисню у воді і замору риби.

Речовини, що надходять у море, переносяться течіями, випадають в осад, мінералізуються, засвоюються живими організмами. Тому морські рослини, молюски, риби, краби містять ртуть, дуст. Поки що величини їх вмісту нижчі ГДК. Однак здатність моря самоочищатися не є безмежною (3 підручника).

II. Зустрілися два мисливці та один до одного:

- Ну, що вполював?

- Та нічого, як бачиш.

- Я теж, як бачиш...

- Ну, то гайда на болото, хоч куличків постріляємо.

- А дорогу туди знаєш?

- А ми зараз розпитаємо... Агов, тітонько, як нам до болота втрапити?

- Ось підете цією стежкою до села, а там крамниця, від неї...

- Годі, годі! Нам би тільки до крамниці добратися, а до болота втрапимо (Нар. творчість).

6. Прочитайте тексти. Знайдіть в них «дане» і «нове». З'ясуйте, яким способом − послідовним чи паралельним − пов'язані речення в кожному тексті.

I. Він (дід) був наш добрий дух лугу і риби. Гриби й ягоди збирав він у лісі краще за нас всіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом − з усім живим, що росло і рухалось навколо.

А коли ми ото часом наловимо волоком чи топчійкою риби і принесемо до куреня він, усміхаючись, довірливо хитав головою і промовляв з почуттям тонкого жалю і примиренності з бігом часу.

II. До чого ж гарно й весело було в нашому городі! Ото як вийти з сіней та подивитись навколо - геть-чисто все зелене та буйне. А сад було як зацвіте весною! А що робилось на початку літа − огірки цвітуть, гарбузи цвітуть, картопля цвіте. Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. А соняшника, а маку, буряків, лободи, укропу, моркви! Чого тільки не насадить наша невгамовна мати (3 тв. О. Довженка).

7. Прочитайте уривок з вірша. Визначте, якими засобами (повтори, займенники, синоніми, сполучники) пов'язані в ньому речення. Доведіть, що використано паралельний і послідовний зв'язки речень.

Літній вечір... Гори в млі,

В золоті вершини...

А під ними ллється десь

Пісня України.

Гасне вечір.. Сон обняв

Гори і долини...

А між горами літа

Пісня України.

Ніч давно... Заснуло все...

Тільки море плине,

Та щебече понад ним

Пісня України (О. Олесь).

8. Складіть твір на тему «Пам'ятна (цікава, сумна, радісна) подія в моєму житті». Приступаючи до роботи, уточніть широку тему та мікротеми. Визначте основну думку вашого твору.

Переставте речення так, щоб вони становили текст. Запишіть утворене висловлювання. Визначте структурні частини в змодельованому тексті: зачин – розвиток думки – кінцівка (висновок).

1. По суті, і все становлення його наукової творчості проходило в Україні, і далі теж було пов'язано з Україною. 2. Недаремно він називав Київ своїм улюбленим містом, прирівнюючи до нього лише Париж. 3. Народившись 1909 року у Нижньому Новгороді в Росії, після того як батьки переїхали на українську Полтавщину, він усе життя вважав себе українцем, мав відповідний запис у паспорті і носив вишиванки. 4. Людина-парадокс... 5. В тяжкі для України часи, коли почали знищувати українську інтелігенцію, а українські книги горіли, — визнав себе українцем і вважав себе ним усе своє життя. 6. Таким був один із найвизначніших українських науковців XX століття, засновник Інституту теоретичної фізики Академії наук України, який зараз носить його ім'я — Микола Боголюбов. 7. У Миколи Миколайовича було дві батьківщини — Росія і Україна і дві рідні мови — російська та українська.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 10