Економічний зміст депозитних операцій, їх класифікація.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Депозитні операції – є пасивними операціями банку із залучення грошових коштів або банківських металів від вкладників на їхні рахунки у банку на договірних засадах або депонування грошових коштів вкладниками з оформленням їх ощадними (депозитними) сертифікатами. Депозитні операції передбачають формування вкладів клієнтів банку.

Вклад – це грошові кошти у готівковій або безготівковій формі, в національній або іноземній валюті, що передані банку їхніми власниками або третьою особою за дорученням та за рахунок власника для зберігання на певних умовах. Вкладні операції є основним джерелом формування залучених банківських ресурсів. Загальна класифікація вкладів передбачає їхній поділ залежно від видів вкладників, порядку і строку вилучення ресурсів та призначення депозиту.

1. Залежно від вкладників: вклади юридичних осіб, вклади фізичних осіб; вклади банків.

2. Залежно від терміну та порядку залучення: вклади до запитання та строкові вклади.

3. Залежно від призначення: до запитання, строкові, ощадні.

Через те, що склад юридичних осіб дуже неоднорідний, вклади також можна класифікувати залежно від форми організації, суб’єкта економічних відносин форми власності, характеру інвестицій та інших ознак.

Вклади до запитання призначені для отримання виручки від реалізації товарів суб'єктами господарювання, заробітної плати працівниками, сплати податків та інших обов'язкових платежів, здійснення поточних розрахунків і можуть у будь-який час за вимогою клієнта бути поповнені або вилучені, причому як частково, так і повністю. Кошти з поточного рахунку можуть вилучатися через видачу готівки, виконання платіжних документів, сплату чеків або векселів.

Вклади до запитання є нестабільними, відповідно банки не можуть їх використовувані для інвестиційних та кредитних операцій, які є найбільш прибутковими. Тому і по вкладах до запитання банки сплачують малі відсотки, або не сплачують взагалі. Часто банки намагаються залучити клієнтів і стимулювати приріст поточних вкладів за рахунок надання їм додаткових послуг та підвищення якості обслуговування, а саме: кредитування з поточного рахунку, пільги вкладникам в одержанні кредиту, використання зручних для клієнта форм розрахунків: застосування кредитних карток, чеків, розрахунково-консультативне обслуговування тощо. Для покриття операційних витрат, пов'язаних з веденням поточних рахунків, банк стягує з клієнта комісійну винагороду. Банки можуть не стягувати комісії з безпроцентних рахунків за умови зберігання на них стабільної о залишку не нижче встановленогорівня. Усі ці умови про сплату відсотків за залишками коштів, розмір комісійної плати тощо визначаються при відкритті цих рахунків у двосторонніх угодах, які щороку оновлюються.

При відкритті поточних рахунків за вкладами до запитання юридичні особи укладають з банком спеціальну угоду, а фізичним особам відкривається та ведеться ощадна книжка.

Строкові вклади – це грошові кошти, розміщені у банку на строго обумовлений термін. За термінами їх можна поділити на коротко-, середньо- та довгострокові. При розміщенні строкових вкладів між банком і вкладником укладається депозитна угода, що передбачає основні умови зберігання та вилучення строкового вкладу.

– вклади з попереднім повідомленням про вилучення.

Ощадні вклади призначені для тривалого нагромадження грошових коштів фізичних осіб. Як і строкові вклади, вони можуть поділятись за термінами, але їхня основна відмінність полягає у можливості поновлення ощадного вкладу в будь-який момент. Вилучення ощадного вкладу, як правило, має здійснюватись за попереднім повідомленням.

Залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується:

– договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки;

– договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного

– договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Банками використовуються дві форми залучення коштів на строкові вклади: укладення депозитного договору або продаж сертифікату.

Депозитний договір засвідчує право банку управляти залученими від юридичних і фізичних осіб коштами та право вкладників отримати в чітко визначенийстрок суму депозитного вкладу і відсотків за його користування. Основними реквізитами та умовами депозитного договору є: назви та адреси банку та власника коштів, дата внесення депозиту, сума та валюта депозиту, дата вимоги вкладником своїх котив, відсоткова ставка за користування депозитом, інші умови нарахування та виплати відсотків, обов'язки та права вкладника та банку, відповідальність сторін за недотримання умов депозитної угоди, підписи сторін.

Сертифікат — це письмове свідоцтво банку про депонування коштів, яке засвідчує право вкладника або його правонаступника на отримання після закінчення встановленої о строку суми депозиту (вкладу) та відсотків за ним. За своєю суттю сертифікат є цінним папером.

Сертифікати класифікуються за багатьма ознаками:

1. За типом покупця: ощадний сертифікат надається фізичним особам, депозитний - юридичним особам.

2. За видом валюти: сертифікати у національній та в іноземній валюті.

3. За способом випуску; сертифікати випускаються одноразово та серіями.

4. За можливістю обігу: на пред 'явника або іменні сертифікати,

5. За періодом обігу, до запитання або строкові сертифікати.

6. За формою випуску, сертифікати в документарній та в бездокументарнїй формі.

7. За способом сплати доходів', процентні та дисконтні сертифікати.