Аналіз виробничого травматизму

Методи вивчення травматизму:

- статистичний;

- топографічний;

- монографічний;

- економічний;

- метод анкетування;

- метод експертних оцінок.

Статистичний метод – базується на вивченні травматизму за документами: звітами, анкетами, професією потерпілих, за робочими місцями, цехами, стажем, за місцем події, характеру і важкості травми, часу доби, періоду року та інше.

Оцінку проводять за показниками:

Коефіцієнт частоти:

А – к-сть випадків травматизму;

Т – середньоспискова чисельність працівників.

Коефіцієнт важкості:

Д – к-сть днів непрацездатності.

Монографічний метод полягає в детальному обстеженні комплексу умов праці, обладнання, технології, санітарно-гігієнічних умов. За цим методом поглиблено вивчають обставини нещасного випадку, розробляються профілактичні міроприємства.

Топографічний метод – на плані цеху відмічають місця, де сталися НВ. Наочно видно місця з підвищеною небезпекою, які вимагають ретельного обстеження та профілактичних заходів.

Економічний метод полягає у вивченні та аналізі втрат, що викликані виробничим травматизмом.

Метод анкетування – розробляють анкети для робітників. На підставі анкет розробляють профілактичні заходи.

Метод експертних оцінок базується на експертних висновках умов праці, на виявлені відповідності технології, обладнання, інструментів вимогам стандартів та ергономічним вимогам до машин, обладнання, пультів керування.