💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Вимоги до об’єктивності

Характерною рисою педагогічних процесів є неоднозначність їхнього перебігу. Результати навчання, освіти, виховання, розвитку залежать одночасно від впливу багатьох факторів. Достатньо, щоб змінився вплив однієї-двох причин, як перебіг і наслідки процесу будуть істотно відмінними. Неоднозначний, невизначений характер педагогічних процесів накладає серйозні обмеження на застосування відомих у науці методів дослідження, змушує педагогів вдаватися для отримання правдивих висновків до різноманітних шляхів.

Емпіричні методи дослідження є певними вимірниками ситуацій, явищ та процесів соціально-педагогічної дійсності.

Вимірювання може вважатися об’єктивним, якщо з нього пощастило вилучити особистий вплив дослідника (дослідників). Це жорстка вимога, адже кожен педагог прислухається передусім до своїх особистих відчуттів, дає оцінку фактам, подіям і ситуаціям з позицій свого власного розуміння й бачення. Можна навести чимало показових фактів, навіть таких, коли одне й те саме явище (наприклад, відповідь учня) оцінюється діаметрально протилежно. Зрозуміло, що науки на суб’єктивізмі вибудувати неможливо, об’єктивність – головна її характеристика.

Об’єктивність вимірювань має кілька необхідних ознак. Перша серед них – забезпечення однакових умов. Об’єктивність проведення вимірювань вимагає, щоб усі проекти та піддослідні підлягали однаковим дослідженням (вимірюванням) і щоб умови їх проведення були в усіх випадках однаковими (аналогічними). Для цього засоби вимірювання уніфікуються: розробляються однакові програми, завдання, встановлюються спільні критерії, дослідження проводяться в один і той самий час і т, ін. Зрозуміло, домогтися цілковито адекватних умов не завжди вдається, але прагнути до цього треба, бо лише за рівності умов: забезпечується надійність висновків.

Друга ознака об’єктивності – вимірювання об’єктів за допомогою одних і тих самих вимірників і на основі однакових критеріїв, третя – забезпечення однакової обробки накопичених даних. Важко розраховувати на об’єктивність, якщо один педагог застосує для діагностування навчальності, наприклад, 5-бальну шкалу оцінок, а інший – 12-бальну. Так само необ’єктивними будуть і діагностичні зрізи, в яких дослідники спираються на різні критерії, наприклад на неузгоджені поняття " відмінної" оцінки чи " доброї" вихованості. Для опрацювання накопиченої інформації можна застосувати різноманітні способи обробки, але вони мають бути вибрані й погоджені до початку діагностичного процесу.

Ще однією ознакою об’єктивності є однозначність висновків або об’єктивність інтерпретації результатів вимірювання. Зрозуміло, що з одних і тих самих вихідних посилань можна зробити різні висновки, включно з діаметрально протилежними та абсурдними. Єдиний спосіб подолати розбіжності та забезпечити об’єктивність інтерпретації – стати на спільну, однакову для всіх теоретико-методологічну основу. Але домогтися цього важко хоча б тому, що змусити всіх педагогів міркувати однаково неможливо. Отже, можемо вести мову лише про дотримання спільної вихідної концепції, з якої й повинні випливати порівнянні висновки.

Надійність (реліабельність) вимірювання – це точність, з якою може бути визначена та чи інша конкретна ознака. Поняття точності у педагогічній діагностиці досить аморфне, бо ніхто не знає, з якою найвищою точністю взагалі можна вимірювати (реєструвати) ознаки педагогічних явиш. Тому і говорять здебільшого не про точність, а про надійність. Щоб показати відмінність між надійним і менш надійним вимірюваннями, досить порівняти твердження: урок тривав 43, 8 хвилини (точно) і тривалість уроку була близько 45 хвилин. Надійність, точність другої оцінки, як бачимо, нижча від першої.

Ступінь надійності вимірювання або оцінки визначається за розбіжністю між ідеальними та реальними результатами і характеризується коефіцієнтом надійності. Останній показує, наскільки збігаються результати вимірювань (оцінок), виконаних в однакових умовах одними й тими самими людьми або різними людьми і в різних умовах, але за допомогою одних і тих самих вимірників. Є й інші тлумачення надійності діагностичних вимірювань.

Для пересічного педагога коефіцієнт надійності має невисоку інформативність. Багато важливішим є знання стандартної похибки вимірювання. Вона містить інформацію про те, між якими крайніми значеннями (найнижчим і найвищим) буде знаходитися " справжнє" значення вимірюваної величини. Величина стандартної похибки при верифікації педагогічних проектів найчастіше знаходиться в межах 68 %.

З якою точністю можна виставити оцінку успішності? Зрозуміло, що похибка вимірювання тут складатиме ±1 бал. Якщо вона вища, наприклад, за одну й ту саму відповідь виставляється і 2. і 4 бали, то відразу видно, що тут порушується вимога об’єктивності вимірювання: педагоги відступають від заздалегідь обумовлених критеріїв (норм) оцінювання відповідей.

Валідність – якісна характеристика вимірювання. Вона встановлює головне – чи справді ми вимірюємо те, що нам треба, чи щось інше, подібне. Адже, як відомо, глибинна сутність педагогічних явищ часто прихована, замаскована. Щоб встановити, чи справді ми визначили головне, необхідний критерій валідності. В залежності від нього розрізняють чотири види валідності: а валідність змісту; а валідність результатів; а валідність прогнозу; а валідність конструкту.

Звідси випливає, що валідність можна тлумачити як вірогідність, з якою справджуються наші сподівання щодо змісту досліджуваного об’єкта, явища або процесу, отриманих результатів та прогнозів намайбутнє.

Коли йдеться, наприклад, про змістову валідність тестового завдання, то вона показує, з якою готовністю тест, що пропонується учням, охоплює (покриває) змістову царину. У літературі можна зустріти різні критерії: змістової валідності, але вони ніколи не нижчі за 80 %. Валідністьі результатів показує, наскільки результати, отримані за допомогою одногу інструментарію, відповідають даним, отриманим іншими способами. По суті, цей показник дає можливість оцінити придатність нових діагностичних засобів. Якщо діагностичні дослідження мають безперервний характер, то необхідно знати, як співвідносяться між собою попередні й наступні результати. На це вказує валідність прогнозу, нарешті, валідність конструкту – це ймовірність збігу теоретичних рахунків (теоретичного конструкту) з практично отриманими результатами (емпіричним конструктом). Якщо ця валідність незначна, то це свідчи що наш теоретичний фундамент виявився не досить міцним і вихідні положення вимагають перегляду.

Анкета вважається надійною, якщо у повторному дослідженні через певний проміжок часу при дотриманні всіх умов першого анкетувані вона дає схожі результати.

Анкета вважається обґрунтованою, або валідною, якщо вона виміря те, що вона повинна вимірювати, і дослідник за допомогою анкети одержує саме ті дані, на одержання яких розраховував. Проблема обґрунтованості анкети зводиться до того, щоб респондент розумів зміст і смисл запитання саме так, як це має на увазі дослідник, і щоб він давав ту, відповідь, яка випливає зі змісту заданого запитання.