Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Аналіз художнього оформлення друкованого видання.
Елемент оформлення — одна з складових частин зовнішньої форми періодичного видання, якій властива певна функція при передаванні змісту і має власне призначення та ряд специфічних ознак, які дозволяють виділити даний елемент з усієї системи оформлення. Стиль оформлення видання визначається через аналіз композиційно-графічної моделі, в якій усі елементи оформлення мають своє місце. Такою моделлю на практиці служить жорсткий макет, оснований на таких комплексних елементів: формат набору (розмірні характеристики, кількість та розмір колонок, текстові та титульні шрифти тощо); заголовний комплекс (система рубрикації); постійне місце на сторінці; елементи виділення (декоративні, пробільні); принципи верстки (схема розташування текстових та ілюстративних матеріалів). Елементи оформлення видання можна розділити на такі основні групи: шрифтові, пробільні, декоративні та зображальні. Будь-яка складова видання належить до однієї з цих груп. Наприклад, лінійки належать до групи декоративних елементів, діаграма — до зображальних, назва рубрики — до шрифтових. Шрифт - закінчений набір символів певного стилю, розміру і зображення, що має свою назву. Характерними ознаками шрифту є кегль, накреслення і малюнок (гарнітура). Зазвичай шрифт має чотири зображення: нормальний, напівжирний, курсив і напівжирний курсив. Шрифти, вживані в настільних видавничих системах, підрозділяються на растрові і векторні. У растрових шрифтах кожен символ представляється у вигляді сукупності пікселів за визначеним для нього шаблоном. При цьому на відміну від векторних шрифтів, для кожного розміру (кегля) шрифту потрібний свій шаблон. Векторні шрифти базуються на математичному описі кожного символу у вигляді набору векторів певного розміру і напряму. Даний тип шрифтів легко масштабується простим множенням або діленням базових величин (довжин) векторів на коефіцієнт масштабування. Інший термін fount. Вимірюється у пунктах (12 п = 1 цицеро) Пробільні - міжлітерні, міжслівні, міжрядкові, міжколонкові, навколо заголовків, резюме, колонтитулів, зображальних елементів і підписів, поля. Декоративні - декоративними елементами називаються такі елементи, призначення яких полягає у виділенні або відокремленні інших елементів, групуванні окремих матеріалів. Декоративні елементи надають специфічних рис оформленню того чи іншого видання (або типу видання). Їх відсутність погіршує орієнтацію читача на сторінках газети, розмиває межі між матеріалами, послаблює деякі акценти, але не змінює зміст. До декоративних елементів належать лінійки, повні або неповні рамки; різноманітні фігурні позначки, кінцівки; плашки, підкладки; ініціал. Зображальні - переважно використовують три види зображальних елементів: фотографічні (тонові), нефотографічні (штрихові), інфографіка. Інфографіка у вигляді діаграм, карт, таблиць. Комплекси елементів оформлення - сполучення одного елемента з іншими супроводжується певним набором специфічних співвідносних характеристик. Видання – 1. Твір (документ), який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного виконання. Видання, що поряд з друкованим текстом містить записи звуків чи зображень на інших матеріальних носіях (плівках, магнітофонних стрічках, фотоплівках, слайдах, аудіо та відеокасетах), або таке, що має супровідну допоміжну інформацію (дискети тощо), зветься комбінованим. 2. Множина усіх примірників документа, видрукуваних з одного типографського набору чи з одного примірника, який використовується як зразок. Видання може охоплювати декілька видруків чи випусків, що мають невеликі відмінності Друковане видання – документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам Державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного виконання. Зміст друкованої продукції визначає її зовнішню форму, а сукупність всіх характеристик дає змогу віднести до певного типу. При роботі над оформленням видання найістотнішими ознаками є зміст, цільове і читацьке призначення. Газетне видання – видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, видавничо пристосоване до специфіки даного періодичного видання. Журнальне видання – видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу встановленого формату в обкладинці або оправі, яке видавничо пристосоване до специфіки даного періодичного видання. Встановлені формати – це прийняті для певного виду видання (газети, журналу) розміри, регламентовані нормативними документами. Видавнича справа – сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції.
|