Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






У визначенні практичної стратегії БІОК важливу роль відіграють наукові принципи та нормативні засади.






Принцип диференційованого підходу до користувачів бібліотеки на основі їх вивчення. Суть цього принципу полягає у твердженні, що сила дії книги зростає, коли вона адресована не читачеві взагалі, а конкретній людині, і максимально відповідає його читацькій підготовці, потребам, інтересам, зацікавленням. Бібліотекар має справу з користувачами, що відрізняються за віком, професією, освітою, психологічним складом та іншими особливостями. Ці та інші риси особистості впливають на вибір книги і характер їх читання, а значить, обслуговування кожного читача у конкретному випадку буде неоднаковим. Реалізація цього принципу ставить перед бібліотекарями завдання – вивчати користувачів та потенційних читачів бібліотеки і на цій основі проводити з ними роботу. Кінцева мета – реалізація формули «кожному читачеві його книгу, кожній книзі – її читач».

Принцип систематичності у БІОК полягає в тому, що лише створення чіткої системи ББО забезпечує успіх читацької діяльності. ББО повинно спрямовуватися на те, щоби: 1) читання кожного читача із випадкового та епізодичного поступово перетворилося на систему різноманітного й усестороннього читання, спрямованого на отримання певного кола знань; 2) читацька діяльність становила систему дій, що складаються із уміння визначити мету читання, вибрати потрібну книгу, з'ясувати раціональні способи читання, конспектування тощо; 3) читання з кожної теми охоплювало, окрім книг, журнальні, газетні та інші матеріали; 4) користувач бібліотеки вмів застосувати із обраної ним теми не лише можливості бібліотеки, але і радіо, ТБ, кіно, театру, музеїв, ресурси комп'ютерних мереж.

Принцип плюралізму у ББО. Суть полягає в тому, що бібліотекар визнає природнім право користувача на свободу вибору запропонованих йому джерел інформації, що представляють різні політичні, економічні, культурні, світоглядні, ціннісні підходи, близькі йому за духом, настроєм, бажанням. Свобода вибору документів гарантована Конституцією та Законом України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» (окрім джерел державних таємниць). Кінцева мета принципу – потрібно виховувати терпимість та повагу до інших поглядів та думок, навчити вмінню слухати інших.

Принцип діалогічності. Рухомою силою ефективного ББО є діалоги: бібліотекаря з бібліотекарем, бібліотекаря з читачем, читача з самим собою (автокомунікація), читача з автором книги (прямо чи опосередковано у процесі читання), читачів між собою і т. д. Завдання бібліотекаря – створити умови для змістовного і взаєморозвиваючого діалогу.

Принцип подвійного впливу. Життя впливає на зміст книги, яку створює автор, а книга, у свою чергу, у тій чи іншій мірі сприяє зміні життя, як позитивно, так і негативно. Звідси мета бібліотечного обслуговування формулюється таким чином: зацікавити читача хорошою книгою, пом'якшити чи нейтралізувати вплив поганих книг, вчити вміння вибирати джерела читання.

Принцип краєзнавчого підходу. Для підвищення зацікавленості, ефективності і глибини засвоєння будь-якої теми можливо і корисно знайти місце для краєзнавчих знань, читання краєзнавчої літератури. Засвоєння цих знань сприяє «укоріненню» особистості, зміцнює її індивідуальність і самостійність, розвиває світогляд. Краєзнавчі знання стають важливою складовою у читанні, що забезпечує більш легку адаптацію і «приживання» мігрантів у новому для них середовищі проживання (у тому числі переселенців, біженців). Краєзнавчі знання актуалізують читання, роблять його більш цікавим, конкретним і близьким.

Принцип наочності. Оскільки через зорові канали сприймається максимальна кількість інформації (80–90%), то демонстрація книги при її рекомендації читачам вважається необхідною. Бібліотекарі при рекомендації книги використовують три види наочності: 1) сама книга чи інший носій інформації (найвищий вияв цього виду наочності – відкритий доступ до фонду бібліотеки); 2) образ книги, представлений у вигляді макету, фотографій, малюнків, що акцентує увагу користувачів бібліотеки на якихось важливих (з точки зору бібліотекаря) характеристиках книги (використовується як елемент книжкової виставки, плаката, рекомендованого списку літератури тощо); 3) бібліографічний опис книги (використовується у різноманітних каталогах, картотеках, списках літератури). Кожен із цих видів наочності має свої переваги і недоліки, тому доцільно використовувати їх комплексно. Мета принципу: показати читачеві, що книга є у бібліотеці і цілком йому доступна.

Інформаційні потреби традиційно поділяють на професійні, виробничі, навчальні, самоосвітні, громадські. Доцільним є поділ інформаційних потреб на 2 групи: 1) потреби в інформації, яка сприяє розвитку особистості в цілому, в тому числі громадської свідомості, моральних якостей, екологічної культури та інших рис; 2) задоволення потреб в інформації, яка сприяє активізації особистості.

Система БО – складне динамічне утворення, що постійно розвивається. Їй властиві й інші риси системних об’єктів: штучний характер, складність, відкритість, самоорганізованість.

Основні елементи, завдяки яким усі підсистеми об’єднуються в єдину систему БО: потоки читачів; потоки книг, вимог, довідок; бібліотекарі, що розпоряджаються МТБ бібліотеки.

БО як система складається з двох підсистем: 1) підсистема безпосереднього обслуговування читачів (всі відділи, що утворюють зону обслуговування); 2) підсистема забезпечуючого типу (довідково-бібліографічний відділ, комплектування, диспетчерська служба).

Головною метою обслуговування користувачів бібліотеки є найбільш повне задоволення та розвиток документально-комунікативних читацьких потреб, внаслідок чого здійснюється педагогічний тиск на світогляд, ціннісні орієнтації абонента, характер читання, трудову, сімейно-побутову та інші сфери його діяльності.

Суб’єкт БО – бібліотекар. Головним об’єктом є користувач, який зацікавлений у якісному БО. Документи бібліотечного фонду, довідково-бібліографічний апарат і МТБ бібліотеки – головні засоби БО. Їх використання забезпечує досягнення кінцевого результату – надання абонентам бібліотечних послуг. Цілісність БО полягає у єдності об’єкта – користувача, джерела діяльності – запита, результату – бібліотечної послуги, цілі – повного задоволення та розвитку потреб читача в бібліотечних послугах, спрямування читацької діяльності у потрібному для суспільства напрямі.

Техніка: заповнення формуляра на основі Д., що засвідчує особу відвідувача; заповнення реєстраційної картки (одна передається в Центральну бібліотеку); заповнення або видача читацького квитка; запис у формуляр виданих користувачеві матеріалів.

Відповідні графи: інвентарний номер, класифікаційний індекс, автор і назва, підпис.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.