Значення поняття «Менеджмент соціальної роботи».

Менеджмент соціальної роботи - це самостійний вид професійної діяльності, яка спрямована на досягнення установою соціальної роботи, що діє в ринкових умовах, визначених цілей шляхом раціонального використання матеріальних, людських та інших ресурсів із застосуванням науково-обґрунтованих форм, принципів, функцій і методів управління.

Менеджмент в організації соціальної роботи – це вид управлінської діяльності, що представляє собою сукупність організаційних, соціально-психологічних засобів (форм та методів), які покликані ефективно управляти персоналом організації соціальної роботи, метою якої є здійснення соціального обслуговування, надання соціальних послуг, соціальної допомоги громадянам, а також здійснення соціальної профілактики і соціальної реабілітації задля реалізації та захисту економічних, соціальних, екологічних прав, духовних і культурних запитів людини. Цей вид діяльності направлений на управління кадрами організації соціальної роботи.

Менеджмент в організації соціальної роботи покликаний здійснювати управління кадрами соціальної роботи за допомогою організаційних, соціально-психологічних і психологічних засобів (форм та методів). В цьому полягає його сутність. Головним завданням менеджменту в організації соціальної роботи є забезпечення здійснення цих форм та методів. Організаційні засоби включають управління кадрами в циклі: прийом на роботу – робота – зміни в роботі. Соціально-психологічні засоби проявляються у повсякденних відносинах керівника з підлеглими.

Визначимо поняття: кадри соціальної роботи – це основний (штатний) склад працівників організації соціальної роботи. Це люди, що працюють в системі соціального захисту, що виконують посадові завдання, наділені певними обов'язками, правами і відповідальністю. В системі соціальної роботи розрізняють «соціальних працівників» і «фахівців з соціальної роботи».

Сутність кадрового менеджменту в організації соціальної роботи являє собою сукупність організаційних, соціально-психологічних і психологічних засобів (форм та методів), що дозволяють вирішувати різноманітні проблеми діяльності персоналу. Головним завданням є забезпечення виконання цих форм та методів.

Шість основних значень розуміння менеджменту в соціальній роботі:

Перше значення - організаційно-структурне. Ключовими проблемами тут є такі: " Хто повинен виконувати (або виконує) соціальну роботу? ", " Які органи, установи повинні цим займатися (або займаються)? ", " Яка ефективність (або результативність) їхньої діяльності, функціонування? ". При цьому управління в соціальній роботі організовується (або організовано) на різних ієрархічних рівнях - загальнодержавному, регіональному, місцевому і має відповідні організаційні структури управління - міністерство, комітети, відділи (управління) соціального захисту, або територіальної соціальної служби, центри і т.ін.

Друге значення - функціональне, воно передбачає що різні організаційні структури управління в системі соціального захисту (допомоги) виконують і визначені функції - загальні і конкретні. Загальними, тобто незалежно від рівня, суб'єкта управління, його компетенції і т.ін., вважаються такі функції, як соціальне прогнозування, планування (мотивація), маркетинг, паблік рілейшнз (зв'язки з громадськістю і питання іміджу організації), інновації (нововведення), надання соціальних послуг, облік і контроль. На конкретному рівні управління або на конкретній посаді визначається та складається певне співвідношення між загальними та конкретними функціями. В свою чергу, конкретні функції - це певні види робіт відповідно до конкретної посади (обов'язки і права), чи підрозділу (функції підрозділу), або підприємства, організації чи установи (напрямку діяльності).

Третє значення - професійно-діяльнісне (трудове). Менеджмент у соціальній роботі - це особливий вид професійної діяльності, яким займається цілком визначена категорія людей, іменованих управлінськими кадрами, персоналом управління, або менеджерами соціальної роботи.

Четверте значення - процесуальне, тобто менеджмент у соціальній роботі - це процес постановки цілей і завдань, а також організація практичної діяльності в сфері соціальної роботи, спрямованої на досягнення певної мети за допомогою різноманітних засобів, форм і методів управлінської діяльності. У процесі управління соціальною роботою важливо узгоджувати цілі і задачі, а також приймати відповідні управлінські рішення, які мають бути забезпечені й певними ресурсами — інформаційними, матеріальними, трудовими, фінансовими, часовими тощо. Адже ресурсне забезпечення менеджменту у соціальній роботі - важлива умова виконання персоналом організації (установи) намічених цілей, завдань та рішень.

П'яте значення - гносеологічне, тобто менеджмент у соціальній роботі являє собою наукову дисципліну, що вивчає закономірності, принципи, структуру, функції, професійну діяльність і процес управління. Складовими частинами цієї науки є певна методологія (система методів пізнання, дослідження), відповідні теорії (структурні, функціональні, управлінських рішень, інформації тощо), певні методики (дослідницькі, праксеологічні, діагностичні, ділові й ін.), а також і мистецтво практичної управлінської діяльності (мистецтво керівництва, управління людьми, колективом).

Шосте значення - навчально-освітнє, тобто менеджмент у соціальній роботі розглядається ще і як навчальна дисципліна, яка є складовою частиною навчальних планів і професійних програм щодо підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінського персоналу для системи соціального захисту (допомоги).

Два різних наукових підходи до розуміння " загального" і " специфічного" в менеджменті соціальної роботи.

У першому випадку наявність літери " в" засвідчує, що менеджмент тут представлений своїми універсальними для будь-якої сфери діяльності функціями без урахування особливостей саме сфери соціальної роботи. Зрозуміло, що подібний підхід навряд чи зможе забезпечити ефективне управління соціальною роботою через невідповідність його специфічному, складному й багатогранному виду професійної трудової діяльності.

У другому випадку важливо не вдатися в іншу крайність, тобто у перебільшення специфічного в менеджменті соціальної роботи. Водночас, навряд чи можливо повністю погодитись з думкою, щодо обґрунтування " унікальності менеджменту соціальної роботи" з точки зору соціальних явищ, соціальних проблем, професійної спрямованості соціальних працівників".

Під управлінням соціальною роботою розуміється, на наш погляд, різновид соціального управління, а також діяльність суб'єктів управління щодо організації ефективного, цілеспрямованого функціонування і розвитку усіх рівнів соціальної роботи і системи цієї роботи в цілому, спрямованих на надання соціальних послуг громадянам у відповідності з метою і завданнями соціальної політики конкретного суспільства, а також з врахуванням тенденцій розвитку соціальної роботи у світі.

Отже, іншими словами, менеджмент соціальної роботи - це наукове управління установою соціальної роботи, яка діє в умовах ринку і ринкової економіки, що означає:

• орієнтацію установи соціальної роботи на попит і потреби ринку соціальних послуг, на запити конкретних клієнтів, які потребують конкретної соціальної допомоги, без якої вони не можуть забезпечити нормальне функціонування, що в кінцевому рахунку сприяє виконанню цією установою поставленої мети;

• постійне прагнення до підвищення якості і ефективності надання соціальних послуг, тобто до забезпечення одержання найбільш оптимальних результатів з найменшими витратами наявних ресурсів;

• визначену організаційно-господарську самостійність, що забезпечує свободу прийняття рішень тим, хто несе відповідальність за кінцеві результати діяльності установи соціальної роботи в цілому чи її підрозділів;

• постійне коректування цілей і програм у залежності від потреб та інтересів клієнтів, кон'юнктури ринку соціальних послуг, інших факторів зовнішнього середовища;

• кінцевий результат діяльності установи соціальної роботи, що виявляється на ринку соціальних послуг у процесі обміну діяльності між нею та певними клієнтами, які є представниками найбільш незахищених верств населення;

• необхідність використання сучасної (комп'ютеризованої) інформаційної бази з метою прогнозування стратегії розвитку засобів і форм соціальної допомоги, різноманітних розрахунків і вибору найбільш раціональних способів для прийняття обґрунтованих, оптимальних і ефективних управлінських рішень в сфері соціального захисту населення.