Психограма професії водія

Процес управління транспортним засобом пов'язаний з вирішенням складних завдань, побудованих на інформаційному моделюванні. Отримуючи необхідну інформацію про дорожну обстановку, водій оцінює її, аналізує, моделює різні варіанти, приймає рішення, спираючись на які, діє. Від здатності водія швидко і точно сприймати та переробляти всю інформацію, своєчасно виконувати відповідні дії залежить забезпечення безпеки руху. Постійне спостереження і виконання одночасно чи послідовно як головних, так і другорядних операцій є основною характерною рисою водія.

Рух на шляхах постійно зростає. За цих умов в обстановці, яка постійно змінюється, водій є оператором складної системи механізмів. На 1 км шляху він виконує 4050 операцій, тобто при швидкості 60 км/год на одну операцію припадає трохи більше 1 секунди. Ці розрахунки унаочнюють, яке величезне навантаження на психіку доводиться витримувати водієві.

У процесі руху водію необхідно оцінювати значну частину простору, який знаходиться перед ним. Провідна роль при цьому належить зоровому сприйманню, яке дає 80% основної інформації про дорогу і положення автомобіля на ній, про швидкість, напрям руху і його зміни, рухомі і нерухомі об'єкти тощо. Ці оцінки здійснюються з допомогою динамічного окоміру, який формується у процесі діяльності. Добре розвинений динамічний окомір допомагає водію вибрати правильну дистанцію й інтервал між машинами, відчувати габарити своєї машини у загальному потоці транспорту і при русі в обмеженому просторі (в'їзд у ворота, під'їзд до об'єкта та ін.).

Важливою професійною якістю водія є оцінка часу, тих чи інших його відрізків. Неточна оцінка часових відрізків призводить до помилкових дій під час виконання якогось маневру, наприклад, обгону. Недооцінка чи переоцінка швидкості іншого автомобіля, неправильний розрахунок часу, необхідного для обгону, можуть спричинити аварійну ситуацію.

Вміння оцінювати просторовочасові відношення об'єктів середовища руху тісно пов'язані з увагою водія. Увага забезпечує прийом і переробку інформації, допомагає правильно сприймати дорож-нотранспортну обстановку і адекватно діяти. Такі характеристики уваги, як розподіл, переключення, об'єм відіграють провідну роль при керуванні транспортним засобом.

Розподіл і переключення уваги поряд із зоровими, слуховими і руховими компонентами діяльності водія формують його професійну уважність. Водій повинен спостерігати за дорогою, її розміткою, поворотами, перехрестями, спусками, підйомами, за дорожними знаками і сигналами, постійно стежити за іншими транспортними засобами і пішоходами. Крім того, увагу водія притягують і об'єкти, які безпосередньо не пов'язані з водінням: будинки, споруди, елементи ландшафту, які знаходяться біля доріг. Однак це не пасивне споглядання, бо водій повинен в цей час управляти транспортним засобом: стежити за показаннями приладів, маніпулювати пристроями управління, прислуховуватися до роботи двигуна тощо. Таким чином, його увага несе велике навантаження і від ступеня її розвитку залежить якість водіння.

У професійній діяльності водія важливе значення має вміння певний час зосереджувати увагу на властивостях і параметрах об'єктів. Особливо необхідно підтримувати стійкість зосередження уваги при одноманітному характері руху на рівній автостраді. Дослідження показують, що при русі у потоці машин з великою швидкістю водій менше припускає помилок, бо не може дозволити собі розслабитися в цій обстановці, всі його аналізатори працюють з великим навантаженням. У дорожно-транспортні аварії водій переважно потрапляє, коли ясно, сухо, спокійно. Саме у цій сприятливій обстановці він розслаблюється, втрачає здатність до безперервної оцінки ситуації. Тому добре розвинений рівень стійкості зосередження уваги сприяє підтриманню пильності водія під час монотонної роботи.

Важливе значення у діяльності водія має час його сенсомоторної реакції, тобто часовий інтервал між моментом появи сигналу і початком реалізації відповідних дій. Чим менший час, який витрачається на відповідні дії подразника, тим більша швидкість реакції водія. Час реакції навіть в одного й того ж водія не залишається постійним, оскільки залежить від умов руху, суб'єктивного стану самого водія, багатьох інших факторів. Раптове виникнення небезпеки збільшує час реакції, особливо, коли темніє. В експертних висновках нормою вважається час реакції 0, 8 сек.

Для управління транспортним засобом необхідні навички у вигляді складних комплексів реакцій: поєднання рухових дій із зоровими оцінками орієнтирів руху дорожної обстановки.

У формуванні рухових навичок маніпулювання пристроями управління певну роль відіграє рівень розвитку точності і координації рухів, що має особливе значення на стадії навчання.

До комплексу здібностей водія можна віднести здатність до запам'ятовування, збереження і відтворення різноманітної інформації. На стадії навчання і в подальшій самостійній роботі певну допомогу подає добре розвинена наочно-образна пам'ять, слабкий розвиток якої утруднює вивчення правил дорожного руху, маршрутів, різних дорожних знаків, інструкцій. Цей вид пам'яті тісно пов'язаний з оперативною пам'яттю, бо водій повинен швидко запам'ятати поточну інформацію, своєчасно і точно виконати необхідні дії, потім запам'ятати нову інформацію і скоординувати дії. Оперативна пам'ять і оперативне мислення допомагають йому прогнозувати, передбачати зміни у дорожнотранспортній обстановці, а значить, і допомагають запобігати аварійним ситуаціям.

Прогнозування дорожнотранспортної обстановки — складний процес, який продовжує формуватися у процесі діяльності. Водію мало одержати інформацію про рух, швидкість і напрямок автомобілів на дорогах, для нього важливо передбачати, які об'єкти і у яких випадках можуть становити небезпеку і як можна їй запобігти. Тому водій моделює обстановку, перебирає імовірні варіанти, складає нову модель єдиної загальної картини ситуації. Причому у небезпечних ситуаціях процес моделювання здійснюється протягом секунд, навіть частини секунди. Відбір і синтезування відтвореної інформації поєднуються з даними, які зберігаються у пам'яті і доповнюються уявою.

У діяльності водія особливо значуща здатність ефективно діяти у напружених, критичних ситуаціях, коли нерідко є тільки єдиний вихід для запобігання дорожно-транспортній пригоді. Наскільки раціонально в небезпечній ситуації буде діяти водій, залежить від його стійкості до різних негативних факторів. Високий рівень вияву емоційної стійкості дає йому змогу діяти швидко, точно і правильно.

Успішність діяльності водія визначається сукупністю психофізіологічних і особистісних якостей, пов'язаних зі спрямованістю людини і її мотивацією. Дослідження показують, що водії, які тривалий час не мають аварій, характеризуються віповідальністю і дисциплінованістю, точністю і охайністю, скромністю і самокритичністю. Незважаючи на те, що особистісні якості з віком, освітою, сімейним станом можуть змінюватися, побутує думка, що людина керує автомобілем так, як вона живе. Це підтверджують чеські дослідники, які встановили чітку закономірність між поведінкою людини у суспільстві і при керуванні автомобілем. Чим краще пристосована людина до життя в суспільстві, тим кращі її виробничі показники. І навпаки, тенденція до антисуспільної поведінки тягне за собою постійне порушення правил водіння і велику кількість аварій.