Главная страница
Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов.
За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
Принцип Гюйгенса-Френеля. Дифракція світла. Дифракція Френеля і Фраунгофера. Дифракційна решітка. Дисперсія і роздільна здатність решітки.
Дифракція- явище огинання світловими хвилями перешкод.
Принцип Гюйгенса: Кожна точка фронту хвилі є вторинним джерелом випромінювання. Френель сприйняв цей принцип і доповнив проте, що вторинні джерела є когерентні, а раз когерентні то будуть інтерферувати.Таким чином ці 2-а положення дають відповідь на питання, чому св. Хвилі огинали прешкоди і чому проходить перерозподіл інтенсивності.
Метод зон Френзеля. Розглянемо випадок проходження світла через круглий отвір. Френель розбив фронт хвилі на к –зон, щоб відстань від країв двох сусідніх зон до т. Р відрізнялась на λ /2.
  Це означає, що коливання які приходять в т.Р від анологічних точок двох сусідніх зон, будуть знаходитись в протифазі.
Якщо буде відкрите парне число зон то амплітуда А буде  .
При непарному к:  . Об̕ єднавши дві останні рівності отримаємо  . При к→  величина  тому рівність запишеться так:
 -- амплітуда яка створюється в точці Р відкритою сферичною поверхнею дорівнює половині амплітуди, що створюється лише однією центральною зоною. Інтенсивність випромінювання пропор кв.. амплітуди коливань і, значить. Сумарна інтенсивність в точці Р чисельно дорівнює:
 де I1 – інтенсивність, обумовлена першою зоною Френеля.
Дифракція Френеля: на круглому непрозорому екрані закриє к-зон Френеля, к+1 зана буде відкрита:  . Інтенсивність залежить від кількості перекритих зон Френеля. В центрі тіні завжди світла смуга. Центральний максимум оточений концентричними темними і світлими кільцями, а інтенсивність максимумів зменшується з відстанню від центра картини.
Дифракція Фраунгофера: розглянемо дифракцію від нескінченно довгої щілини. Нехай плоска монохромат св хвиля падає нормально площині вузької щілини шириною a. Запишемо різницю ходу для променів  , де F –основа перпендикуляра опущеного з т. М на промінь ND. З попередньої формули випливає, що к-ть зон Френеля, вкладується на ширині щілини, залежить від кута φ. Від числа зон залежить результат накладання усіх вторинних хвиль. З приведеної побудови випливає, що при інтер.. св.. від кожної пари сусідніх зон ампл.. результ..колив.. рівне нулю. Тому що коливання від кожної пари сусід..зон гасять одне одного. Якщо число зон Фр.. парне, то  то в т.В спостер..дифракційний мін; якщо число зон непарне, то  спостерігається дифракційний максимум. Відмітимо, що в прямому напрямку (φ =0) щілина діє як одна зона Френеля. І в цьому напрямку світло розповсюджується з найбільшою інтенсивн, тобто в т. В0 спостерігається центральний дифр максимум.
Дифракція Фраунгофера на дифр рещітці. Одномірною дифр.. решіткою наз систему паралельних щілин рівної ширини, які лежать в одній площині і розділені рівними по ширині непрозорими проміжками. Тобто в дифракційній решітці відбувається багатопром.. інтерференція когерентних дифрагованих променів світла, які ідуть від усіх щілин. Якщо ширина кожної щілини а, а ширина непрозорих ділянок b, то величина d=a+b наз сталою дифракційної гратки. Запишемо різницю ходу: 
 (1) -- умова (головних мінімумів) інтенсивності.
Крім цього, внаслідок взаємної інтерф св променів, які посилаються двома щілинами, в деяких напрямках вони будуть гасити одне одного, тобто виникнуть додаткові мінімуми. Ці мінімуми будуть спост. для променів в яких різниця ходу 
 -- умова дадаткових мінімумів .(2)
 (3) -- умова головних максимумів. Якщо дифракційна рещітка складається з N –щілин, то умова гол мінім залиш як в (1), умова головних максим-(2), умова додаткових мінімумів 
Дифракційні решітки бувають амплітудні і фазові: амплітудні – це решітки, в яких змінюється амплітуда, якщо змінюється фаза то фазова.
Роздільна здатність характеризує здатність до розділення близьких спектральних ліній  і  . Розділення вважається граничним, якщо максимум першої хвилі припадає на мінімум другої. Це так звана умова Релея.
Роздільною здатністю називають відношення довжини хвилі  , в області якої робляться виміри, до  , при якій можливе розділення:
 .  . Як бачимо, роздільна здатність дифракційної гратки зростає при збільшенні числа штрихів N, а також при переході до спектрів вищих порядків (n).
Дисперсія світла — залежність показника заломлення середовища від частоти світла.  . Дисперсією речовини називають величину, яка показує, як швидко змінюється показник заломлення із зміною довжини світлової хвилі.
Здебільшого показник заломлення зростає при збільшенні частоти. Це зростання називають нормальною дисперсією. Аномальна дисперсія — зменшення показника заломлення при збільшенні частоти — виникає в спектральних областях, близьких до частот інтенсивного поглинання.
При нормальній дисперсії червоне світло заломлюється слабше, ніж блакитне.
|
