Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Теорія виховання






20.Виховання як процес цілеспрямованого формування особистості. Мета виховання
Виховання - процес цілеспрямованого систематичного формування особистості, зумовленого законами суспільного розвитку, дією об'єктивних і суб'єктивних чинників.
У вихованні особистості беруть участь сім'я, родина, навчально-виховні заклади, на нього впливають мікро і макро-середовище, соціально-політична та економічна ситуація в країні, засоби масової інформації, громадські організації та ін. Усе це робить процес виховання, з одного боку, більш керованим, оскільки існує чимало ефективних способів і засобів впливу на особистість, а з іншого — ускладнює управління ним, тому що важко інтегрувати всі фактори впливу, застерегти особистість від негативних впливів.
Процес виховання - система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.
Специфіка цього процесу полягає передусім у цілеспрямованості. Наявність конкретної мети робить цей процес систематичним і послідовним, не допускає випадковості, хаотичності у проведенні виховних заходів. Особлива роль у формуванні людської особистості належить шкільному вихованню, оскільки цілеспрямований виховний вплив, на неї передбачає не лише виховання позитивних якостей, а й подолання наслідків впливу негативних об'єктивних чинників.

Процес виховання залежить від об'єктивних і суб'єктивнихчинників.

Об'єктивними чинниками є особливості розбудови системи закладів освіти зокрема, перебудова економіки на ринкових засадах, особливості розвитку соціальної сфери, відродження національних традицій, звичаїв, обрядів, народної педагогіки, розширення сфери спілкування з іноземними громадянами, вплив природного середовища.

До суб'єктивних чинників належать соціально-педагогічна діяльність сім'ї та громадських організацій, навчально-виховна діяльність навчальних закладів, цілеспрямована діяльність засобів масової інформації, закладів культури, позашкільних установ, церкви.

Виховний процес є двостороннім, тобто у ньому обов'язкова участь і взаємодія учителя-вихователя та вихованця.

Перебудова навчально-виховного процесу на демократичних засадах передбачає створення умов для співпраці педагогів і учнів, за яких учні є суб'єктами власного виховання.

У процесі виховання формується внутрішній світ дитини.

Процес виховання є комплексним. Особистість формується в цілому, певні риси та якості в неї розвиваються не почергово, а одразу, комплексно. Це означає, що цілі, завдання, зміст, форми і методи виховного процесу повинні підпорядковуватися ідеї цілісності формування особистості, тобто педагогічний вплив повинен мати комплексний характер. Звичайно, на певному етапі увага до вирішення тих чи інших виховних завдань може посилюватися. Усі виховні завдання в процесі розвитку людини ускладнюються і поглиблюються.

Виховному процесові притаманна віддаленість результатів від моменту здійснення безпосереднього виховного впливу. Між педагогічними впливами і проявом вихованості або невихованості знаходиться довгий період утворення необхідних властивостей особистості. Великою € і варіативність результатів, у тих самих умовах вони можуть суттєво різнитися. Це пов'язано із значними індивідуальними відмінностями учнів, різним досвідом їх соціального формування, ставленням до виховання. Рівень професійної підготовки вихователя, його майстерність, уміння керувати виховним процесом значно впливає на хід і результати цього процесу.

Процесу виховання властива самокерованість. Він здійснюється в двох напрямках: від вихователя до вихованця (прямий зв'язок), результатом чого є послідовність взаємопов'язаних виховних ситуацій; від вихованця до вихователя (зворотний зв'язок), який дозволяє будувати кожну виховну ситуацію з урахуванням результативності попередньої. Чим більше у розпорядженні вихователя зворотної інформації, тим доцільнішим стає виховний вплив.

Виховання як цілеспрямований процес завжди підпорядковане конкретній меті.

Мета виховання - сукупність властивостей особистості, до виховання яких прагне суспільство.

Мета виховання має об'єктивний характер і узагальнено виражає ідеал людини. Вона об'єктивно відображає вимоги конкретного суспільства. З розвитком суспільства змінюється і мета виховання. Актуальність мети і завдань виховання підкреслював К. Ушинський. Програмою людської особи, людського характеру вважав виховання український педагог Антон Макаренко (1888-1930).

Загальною метою виховання є всебічний і гармонійний розвиток дитини. Такий ідеал цивілізованого суспільства діє впродовж століть, починаючи з а фінської системи виховання, де й народилося розуміння гармонійності людини (калокагатія - ідеал фізичної та моральної досконалості). В епоху Відродження ідея всебічного розвитку особистості знайшла відображення в педагогічних поглядах французьких письменників, педагогів-гуманістів Франсуа Рабле (1494-1553) і Мішеля Монтеня (1533-1592). Ф. Рабле пропагував гуманістичне виховання людини, в якому б гармонійно поєднувалися фізичний і духовний розвиток. На його думку, з цією метою в школі слід вивчати мови, математику, астрономію, природознавство, історію, право. Важливою складовою всебічного розвитку він вважав мислення. М. Монтень передусім позитивно оцінював в античному вихованні його різнобічність. Серед складників всебічного розвитку особистості він виокремлював розумовий розвиток, моральне і фізичне виховання.

21.Система виховної роботи в школі, її орієнтовний зміст
Становлення української державності, інтеграція у європейське і світове співтовариство, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова громадянського суспільства передбачають орієнтацію на людину, яка здатна працювати на процес державотворення, на становлення народу України як політичної нації. Стрижнем цієї системи виховання в Україні є національна ідея, спрямована на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави.

Виховна система школи розроблена відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», Конвенції ООН про права дитини, Статуту школи.

Система виховної роботи передбачає:

- планування позаурочної – виховної роботи з учнівським колективом;

- організацію методичної роботи з актуальних проблем виховання з педагогами, класними керівниками;

- розвиток учнівського самоврядування;

- співробітництво з правоохоронними органами, соціальними службами з питань організації правової освіти, профілактичної роботи серед учнів;

- активне залучення до процесу виховання батьківської громадськості;

- розвиток творчих здібностей та інтересів учнів у гуртках, секціях.

Система виховної роботи забезпечує:

- умови для розвитку і самовдосконалення особистості;

- розвиток активності учнів у різних видах діяльності;

- згуртовування учнівських колективів навколо організації колективних творчих справ, участь у проектах;

- соціальну захищеність і підтримку учнів;

- творчий розвиток здібностей, інтересів особистості у позанавчальній діяльності.

Виховна система школи базується на принципах, що визначають основні вимоги до процесу виховання особистості учня, до його змісту, організацій, форм, методів та прийомів:

- принцип гуманізації і демократизації виховного процесу,

- принцип зв’язку виховання з реальним життям,

- виховання особистості в колективі в ході спільної діяльності,

- єдність вимог і поваги до особистості,

- послідовність, систематичність і єдність виховних впливів.

Педагогічний колектив одним з найголовніших завдань у своїй роботі вважає глибоке творче вивчення та впровадження педагогічної спадщини Василя Олександровича Сухомлинського. Співзвучні сьогоденню ідеї видатного педагога про гуманізацію навчально-виховного процесу, виховання громадянина-патріота, про збереження і зміцнення здоров’я дітей, формування високої пізнавальної, моральної і естетичної культури особистості, розвиток творчих здібностей і обдарувань школярів.

Вся виховна робота школи направлена на розв’язання проблеми «Виховання самодостатньої особистості шляхом формування ключових життєвих компетентностей».

Метою виховання є формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал. Виховна мета є спільною для всіх ланок системи виховання та критерієм ефективності виховного процесу.

Загальні виховні завдання:

- формування національної свідомості;

- формування високої духовної особистості;

- утвердження на національному грунті принципів загальнолюдської моралі;

- виховання основ естетичної культури і розвиток художніх здібностей;

- виховання трудової активності;

- забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей та молоді;

- формування правової культури;

- виховання екологічної культури.

Зміст виховання – це система загальнокультурних і національних цінностей та сукупність соціально значущих якостей особистості:

- ціннісного ставлення до суспільства та держави;

- ціннісного ставлення до людей;

- ціннісного ставлення до природи;

- ціннісного ставлення до мистецтва;

- ціннісного ставлення до праці;

- ціннісного ставлення до себе.

Пріоритетним у виховній роботі школи є:

- реалізація особистісного підходу в навчально-виховному процесі;

- формування національної свідомості та правової культури учнів;

- виховування патріотичних якостей особистості;

- розвиток творчих здібностей учнів;

- залучення молоді до національної та світової культури;

- співпраця вчителів, учнів, батьків та громадськості;

- збереження морального та фізичного здоров’я учнів;

- формування екологічної культури, мислення, свідомості;

- розвиток учнівського самоврядування.

Форми організації виховної діяльності:

– діяльність музейного комплексу, музейної кімнати «Слово про жінку»;

– традиційні українські свята, уроки мужності, пам’яті, тематичні виставки, вахти пам’яті, допомога ветеранам;

– інтелектуальні конкурси та ігри;

– бесіди, лекції, корекційно-виховні заходи;

– виставка робіт учнів, концерти художньої самодіяльності, художні конкурси, виступи агітбригад, шкільні традиційні свята;

– трудові десанти по озелененню класних кімнат, приміщень, території школи та міста;

– екскурсії по рідному краю;

– спортивні змагання, спартакіади, Дні здоров’я;

– діяльність учнівського самоврядування;

– співпраця із громадськими організаціями;

– правові лекторії та вікторини;

– тематичні тижні, місячники;

– робота консультпункту для батьків та учнів;

– корекційна робота психолога та соціального педагога з учнями.

Серцевиною виховного процесу є особистість: її нахили, здібності, потреби, інтереси, соціальний досвід, самовідданість, характер.

Результатом виховної діяльності НВК є створення сучасної моделі випускника – людини, готової до самоосвіти, самовизначення та самореалізації у дорослому житті.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.