Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Розрахунок середнього напрацювання на відмову
Як відомо, надійність – властивість об’єкта зберігати в часі у встановлених межах значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати необхідні функції в заданих режимах і умовах технічного обслуговування, зберігання й транспортування [19]. За технологією отримання числових значень показника надійності (ПН) можна виділити такі три групи методів: 1) аналітичні, 2) дослідно-експериментальні, 3) методи на підставі імітаційного моделювання на електрoнно-обчислювальних машинах (ЕОМ). Стисло охарактеризуємо ці методи. За методами першої групи, використовуючи аналітичні методи, одержують розрахункові співвідношення, формули і виконують розрахунки. Для цього необхідно знати ЩРІ напрацювань до відмови, щільність розподілу імовірності (ЩРІ) тривалостей відновлення або моменти цих ЩРІ, а також знати схеми РЕА в розумінні надійності, умов експлуатації, режимів роботи РЕА і окремих вузлів тощо. Методи другої групи ґрунтуються на проведенні спеціально організованих експериментів на стадії конструювання та в процесі експлуатації. Збирають і обробляють статистичні дані. Для методів третьої групи для ЕОМ розробляють спеціальні програми, за допомогою яких генерують випадкові величини (ВВ) напрацювань до відмови, ВВ часу відновлення РЕА, умови експлуатації, дії персоналу у процесі ТО і Р і т. ін. Моделюють велику серію подій, реалізацій, що складають повну групу подій. Далі оцінюють ПН і ефективності РЕА. Зупинимося на методах першої групи. Ці методи розрізняють за повнотою урахування чинників експлуатації, ступенем деталізації РЕА в розумінні надійності, урахуванням відновлюваності РЕА і т. ін. Можна назвати такі методи: 1) припустимий розрахунок надійності, 2) орієнтовний розрахунок надійності, 3) остаточний чи повний розрахунок надійності, 4) коефіцієнтний метод розрахунку надійності, 5) розрахунок надійності за статистичними даними, які взято з експлуатації, 6) розрахунок надійності з урахуванням старіння елементів, 7) графо-аналітичний метод розрахунку надійності, 8) розрахунок надійності з урахуванням допусків на параметри елементів (кореляційний метод розрахунку надійності) і т. ін. Для цих методів роблять деякі загальні припущення і в цілому реалізують ряд етапів, що уточнюються для кожного методу. Припущення під час розрахунків: 1) з’єднання елементів в об’єкті основне, послідовне в розумінні надійності (відмова одного елемента призводить до відмови всього об’єкта), 2) інтенсивності відмов елементів λ i (t) = const і не залежать від часу, тобто закон розподілу напрацювань до відмови окремих елементів експоненціальний, 3) відмови елементів є незалежними подіями. Етапи розрахунку надійності: 1) формують перелік відмов і ознаки прояву цих відмов у РЕА, 2) визначають основні елементи, відмова яких призводить до відмови РЕА, 3) елементи об’єкта розбивають на групи з приблизно однаковими інтенсивностями відмов і підраховують кількість елементів у групах; 4) згідно з довідниками для елементів кожної групи визначають середні значення інтенсивностей відмов λ 0 i за нормальних умов і діапазон зміни значень λ 0 i – λ 0 і min … λ 0 і max; 5) уточнюють режими роботи елементів об’єкта в електричних схемах і умови роботи всього об’єкта (вологість, тиск, вiбрації i т. ін.). Під час розрахунку надійності будемо вважати, що час безвідмовної роботи характеризується експоненціальним розподілом, а загальна надійність виробу визначається надійністю пристроїв, що входять до нього. Імовірність безвідмовної роботи виробу за заданий час визначається формулою (3.1) , (3.1) . де λ i – параметр інтенсивності відмов і-го елементу принципової схеми, N – загальна кількість елементів принципової схеми. Таким чином, визначення ймовірності безвідмовної роботи (3.2) зводиться до обчислення підсумкового значення параметра потоку відмов: , (3.2) де m – кількість груп елементів, з яких кожна i-та містить Ni однотипних елементів. Середнім напрацюванням на відмову Т 0 (3.3) називають показник безвідмовності відновлюваного об’єкта. В імовірнісному значенні це відношення сумарного напрацювання відновлюваного об’єкта до математичного сподівання кількості його відмов протягом цього напрацювання: (3.3) де – час спостереження за об’єктом; – математичне сподівання кількості відмов об’єкта за час спостереження . Формула (3.3) відповідає ситуації, коли відновлення працездатності РЕА відбувається миттєво. Взагалі середнє напрацювання на відмову залежить від часу спостереження , наприклад, через те, що на різних тимчасових інтервалах експлуатації можлива різна кількість відмов, яку зумовлено зміною умов експлуатації РЕА. Для стаціонарних потоків відмов середнє напрацювання на відмову Т 0 від параметра Т сп не залежить. У статистичному змісті показник надійності Т 0 визначають як , (3.4) де n (Т сп) – випадкова кількість відмов об’єкта, зафіксованих упродовж періоду часу Т сп; t к – випадковий час напрацювання від момeнту закінчення k– 1-го відновлення до k -ї відмови об’єкта; x – випадковий час напрацювання об’єкта від моменту усунення останньої відмови об’єкта до закінчення часу спостереження за об’єктом Т сп. Дані щодо значень інтенсивності виникнення відмов радіокомпонентів та їх кількість у запропонованій схемі наведені у табл. 3.1. Таблиця 3.1
|