Підстави виникнення зобов’язань. Зміна зобов’язань. Заміна осіб в зобов’язанні.

Підставою виникнення зобов'язань є юридичний факт або сукупність юридичних фактів (фактичний склад), які породжують зобов'язання.

Серед всіх можливих підстав виникнення зобов'язань особливе значення має договір

2. Нарівні з договорами підставою виникнення зобов'язань можуть служити односторонні угоди, при яких суб'єкт цивільного права шляхом одностороннього волевиявлення або розпоряджається своїм суб'єктивним правом, або бере на себе суб'єктивну обов'язок. До числа односторонніх угод, які породжують цивільні зобов'язання, відносяться, зокрема, публічна обіцянка нагороди, видача доручення, векселятощо

3. Підставою виникнення зобов'язань можуть бути також юридичні вчинки. Наприклад, ведення чужих справ без доручення, рятування майна організації, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності.

4. Особливу групу підстав виникнення зобов'язань складають акти суб'єктів публічного права.

Відповідно до ст. 11 ЦК України ними можуть бути:

а) безпосередні приписи актів цивільного законодавства;

б) рішення суду;

в) акти управління (адміністративні), акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевогосамоврядування (акти управління, адміністративні акти). При цьому зміст зобов'язання, що виникає безпосередньо з акту суб'єкта публічного права, визначається цим актом.

6. Разом з тим, підставою виникнення зобов'язань можуть бути і протиправні дії.

Так, заподіяння майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі породжує для заподіювача шкоди зобов'язання відшкодувати шкоду потерпілому. Придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав (безпідставне збагачення) спричиняє виникнення зобов'язання повернути потерпілому безпідставно отримане майно і т.п.

7. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних зобов'язань може бути настання або ненастання певної події. Наприклад, загибель застрахованого будинку внаслідок пожежі, що виникла від удару блискавки, створює обов'язок страхової компанії виплатити власнику-страхувальнику страхове відшкодування.

Найбільш поширеним випадком зміни зобов'язання, спеціально передбаченого у ЦК України, є заміна його суб'єктів - кредитора або боржника.

Заміна кредитора означає, що з зобов'язання вибуває первісний кредитор і його замінює інша особа, яка вступає в це зобов'язання. Це можливо у всіх випадках, крім тих, коли така заміна заборонена договором або законом. Так, ст. 515 ЦК України не допускає заміну кредитора в зобов'язанні, яке нерозривно пов'язане з особою кредитора. Аналогічні заборони закріплені також у спеціальних нормах ЦК України.

Підстави заміни кредитора:

1. цесія (відступлення права вимоги) - передача кредитором своїх прав іншій особі шляхом угоди;
2. правонаступництво. Воно може бути як універсальним (наприклад, спадкування за загальними правилами), так і сингулярним (наприклад, в деяких випадках реорганізації юридичних осіб);
3. суброгація - виконання зобов'язання за боржника третьою особою із вступом зазначеної особи в права кредитора. Суброгація може мати місце в двох випадках: при виконанні обов'язку боржника поручителем чи заставодержателем (майновим поручителем) і при виконанні обов'язку боржника третьою особою;
4. інші підстави, встановлені законом.

Іншим випадком заміни осіб в зобов'язанні є переведення боргу (делегація). На відміну від цесії, тут має місце заміна не уповноваженою, а зобов'язаної сторони.

Результатом переведення боргу є:

а) вступ в зобов'язання нового боржника;

б) вибуття первісного боржника із зобов'язання, звільнення його від обов'язку.

У зв'язку з цим переведення боргу можна вважати багатостороннім правочином (договором), з якої первісний боржник за згодою кредитора переводить свій обов'язок на нового боржника (вибуваючи, таким чином, з цього зобов'язання).