Дендропроектування

1. Типізація садів і парків і система озеленення

Сади і парки минулого століття можна умовно розподілити на чотири групи:

1)Усі типи міських громадських садів і парків загального користування (загальноміські і районні парки, міські сади і сади житлових районів, міжквартальні), а також їхні функціональні варіанти: спортивні, дитячі(призначені для ігор, культурно-освітніх розваг і художнього виховання дітей у природному оточенні), меморіальні (призначені для увіковічення пам’ятних подій, бойових і трудових подвигів людей, етнографічні (у них експонують пам’ятки матеріальної культури народів), парки культури і відпочинку, парки атракціонів(програмно-розважальні парки), парки-виставки і т.д..;

2) Сади і парки обмеженого користування (культурних і торгових центрів, клінік, наукових установ, університетів тощо) та спеціального призначення (ботанічні і зоологічні сади, кладовища);

3) Заміські парки і лісопарки, національні парки, які створюють на основі мальовничих ландшафтів;

4) Приватні сади.

Технічний прогрес, можливість проведення земляних та інших видів робіт у величезних обсягах дають змогу використовувати ділянки, які раніше вважалися непридатними для створення зелених насаджень і суттєво впливали на характер паркових композицій. Простежується тенденція, яка почала проявлятися ще у другій половині ХІХ ст., об′ єднання усіх існуючих садів, парків, скверів, бульварів у безперервну систему зелених насаджень міста.

Проте цьому процесу перешкоджає приватна власність на землю. В зв′ язку з цим наша молода незалежна держава має брати до уваги ці негативні явища капіталістичних міст і зважено вирішувати питання приватизації міських земель.

2, Урбанізація та озеленення.

Урбанізація – історичний процес підвищення ролі міст у розвитку суспільства, який охоплює соціально-професійну, демографічну структуру населення, його спосіб життя, культуру, розташування продуктивних сил, розселення тощо. Основні досягнення цивілізації пов’язані з містами.

Взагалі виділяють три стадії урбанізації. На першій стадії, яка тривала з часу появи міст до 16-17 ст., мешканці міст, подібно як і мешканці сіл, використовували місцеві джерела харчування і води, енергію водяних і вітряних млинів, коней та інших домашніх тварин, а у виробництві переважала ручна праця. Оточуючі місто природно-територіальні комплекси перебувають у рівновазі і взаємозв’язку. Це, в основному, період розвитку утилітарних садів. Декоративні сади заховані за мурами замків і палаців монархів, а також світських і церковних вельмож.

Друга стадія урбанізації (початок 16 ст.) відзначається інтенсивним ростом міст і чисельності міського населення. На цій стадії рівень впливу промислового виробництва на природне оточення в основному не перевищував меж її самоочисної здатності. Відзначається лише деяка перевага міста над сільськогосподарським оточенням. Як і на попередній стадії, панує утилітарне садівництво, а декоративне озеленення має закритий характер (замкова, палацова і монастирська зелень).

Третя стадія урбанізації, яка збіглася з періодом промислової і науково-технічної революції, відрізняється стійкою перевагою урбанізованого середовища над природним і трансформацією невеликих урбанізованих територій у великі із значною площею мертвої підстеляючої поверхні.

Починаючи з кінця 18 – першої половини 19 ст. інтенсивно розвивається міське зелене будівництво, з’являються перші публічні парки, сади і сквери, бульвари. У 20 ст. особливого розмаху набуває створення функціональних парків – спортивних і олімпійських, дитячих, виставкових, етнографічних, екологічних, лісо-, гідро- і лугопарків. Їхнє формування базується на засадах садово-паркового мистецтва з широким використанням передусім зелених насаджень, які, крім містобудівельної(формують архітектурно-планувальну структуру міста, забезпечують зелені розриви в міському просторі, заповнюють санітарно-захисні смуги), виконують екологічну(очищають повітря, забезпечують киснем, регулюють міський мікроклімат, забезпечують місця існування рослин і тварин), соціальну(забезпечують місця для відпочинку городян, дають можливість для занять сортом і покращують здоровя громадян, забезпечують можливість проведення культурних заходів), економічну(збільшують вартість нерухомості, розташованої поряд), історико-культурну (зелені насадження мають історико-культурне значення, створюють почуття індивідуальності даного місця) функції.

Сьогодні на одне з перших місць висувається економічна функція: туризм, екскурсійна діяльність у парках і садово-паркових комплексах.

3. Процес проектування об’єкта озеленення.

Створення об’єкта озеленення проходить три етапи: перший – проектування, другий – будівництво і третій – догляд за насадженнями та їх формування. Сам процес проектування ведуть в два етапи: 1-ий етап – передпроектний, 2-ий – безпосереднє проектування.

Передпроектний період. Для того, щоб розпочати проектування СПО, необхідно зібрати про нього численні дані. Крім того, слід детально вивчити територію, яка з ним межує.

До основних вихідних матеріалів і даних для проектування парку чи саду належать:

1.характеристика клімату;

2.гідрологічна характеристика. В матеріалах мають бути: детальна
характеристика водойм, їхні розміри, глибина, характер паводків, хімічний і бактеріологічний аналіз води, опис існуючих гідротехнічних споруд;

3.характеристика рельєфу;

4.характеристика грунтів: механічний і хімічний склад;

5.характеристика рослинності: детальний опис насаджень, їхній породний склад, санітарний і декоративний стан. Для об’єктів площею до 50 га складають план із подеревною зйомкою усіх дерев і чагарників, які там ростуть. На крупніших об’єктах проводять таксаційну зйомку насаджень;

6.інженерний благоустрій: характеристика існуючих доріг, типів і конструкцій водостоків, джерел водопостачання і т.д.

7.характеристика типу забудови: промислових підприємств і особливостей їх впливу на оточуюче середовище;

8.геодезичні матеріали - креслення об′ єкта в масштабі 1: 500 із нанесенням усіх існуючих споруд, мереж благоустрою, водойм, доріг і рельєфу в горизонталях, виконаних через 0, 5 м (при складному рельєфі – через 0, 25 м);

9.програма проектування, або проектне (планове) завдання, має містити вичерпні вказівки з призначення проектованого об′ єкта, його розміри, відвідуваність, перелік і характер споруд і місткість, обсяг затрат на будівництво.

Склад і зміст проекту. Після збору усіх вихідних матеріалів і затвердження відповідними міськими органами завдання на проектування розпочинається стадія розробки проекту. В проекті має бути вирішена основна ідея і запропоноване планувальне рішення, яке буде детально розроблене в робочих кресленнях.

До складу проекту входять такі матеріали:

1, Схема розміщення об’єкта в плані міста чи району (ситуаційний план)

2. Генеральний план, який являє собою креслення, на якому зображений об’єкт у проектованих межах (М 1: 500)

3. Дендроплан (М 1: 500)

4. Проект за видами інженерної підготовки та інженерного обладнання території об’єкту:

а) проект вертикального планування

б) проект дренажу, зливової і господарської каналізації, водопостачання

5. проект за видами благоустрою: електропостачання і електроосвітлення, телефонізація і гаряче водопостачання для обігріву будинків

6. проекти окремих будівель, споруд, малих форм

7. кошторис будівництва, який визначає повну вартість усього комплексу робіт

8. проект організації будівельних робіт, який включає календарний план-графік, розрахунок робочої сили, механізмів, транспорту.

9. пояснювальна записка, яка вміщує детальний опис із обґрунтуванням прийнятого у проекті рішення генерального плану, запроектованих заходів з інженерної підготовки, благоустрою, агротехніки створення і формування насаджень, наводиться також баланс території.

Генеральний план на об’єкт озеленення є основним документом проекту, на підставі якого розробляють усі інші матеріали. Варіанти генерального плану, а потім і проект вцілому, розглядає спеціально призначена комісія із залученням організації-замовника, представників міської влади.

На основі затвердженого представниками міської влади чи відомства проекту виконують останню стадію проектування – робочу документацію.

Вона включає такі матеріали:

1)Генеральний план

2)Розбивочне креслення планування (виконується на кальці в М 1: 500 на підставі генплану, на якому зображають всі елементи планування).

3)Посадкові креслення озеленення (виконують на кальці на основі дендроплану).

4)Робоча документація для інженерної підготовки: а) вертикальне планування б) інженерне обладнання

5)Коротка пояснювальна записка до робочої документації з додатками (відомість посадкового матеріалу, відомість рубок і пересадок).

Організація замовника укладає договір на проведення будівельних робіт із спеціалізованою організацією і передає їй креслення і кошторис на будівництво в трьох екземплярах. Автори проекту здійснюють авторський нагляд за приведенням проекту в натуру.