Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Класифікація соціологічних досліджень.






За глибиною аналізу виділяють:

Розвідувальне (пілотажне) дослідження в більшості використовують як попередній етап глибоких і масштабних досліджень, як засіб отримання додаткової інформації про об'єкт і предмет дослідження, уточнення і коректування програми, інструментарію дослідження (наприклад, анкет), гіпотез і завдань дослідження тощо, а також для виявлення труднощів, які можуть зустрічатися у ході його проведення.

Описове (інформаційне) дослідження – більш складний вид дослідження. За своїми цілями і завданнями передбачає отримання емпіричних даних, що дають відносно цілісне уявлення про соціальні явища, їх структурні елементи.

Найскладнішим видом соціологічної розвідки є аналітичне дослідження. Головною метою його служить розкриття причин, які викликали до життя певне явище і зумовили його характер, тенденції розвитку, динаміку змін, гостроту суперечностей та інші притаманні йому риси. Для збирання інформації в процесі аналітичною дослідження використовують комплексні методики, які взаємодоповнюють одна одну.

Залежно від форми та періодичності проведеннясоціологи виділяють разові і повторні соціологічні дослідження. Разове дослідження використовують з метою отримати дані про статичні, кількісні характеристики об'єкта аналізу в момент вивчення. Щоб визначити і відобразити зміни об'єкта, тенденції його розвитку необхідно пронести низку розвідок, які в соціології одержали назву повторних досліджень. Типовий приклад повторного дослідження – періодичні суцільні та вибіркові переписи населення, моніторингові та панельні дослідження.

Соціологічний моніторинг – збирання первинної емпіричної інформації за спеціальною методикою, яка передбачає регулярне обстеження генеральних сукупностей (населення країни тощо) вибірковим методом за стандартною процедурою та усталеною системою показників.

В організаційно-методичному плані будь-яке соціологічне дослідження включає ряд послідовних, взаємопов'язаних етапів.

Основні етапи соціологічного дослідження:

1. Виявлення проблемної ситуації та формулювання проблеми наукового дослідження.

2. Розробка програми та інструментарію соціологічного дослідження.

З. Збір інформації (польовий етап).

4. Обробка та аналіз інформації.

5. Узагальнення результатів та написання звітів, вироблення рекомендацій щодо усунення проблеми.

Важливим етаном соціологічного дослідження є розробка його програми. Побудова програми дослідження – викладення і обґрунтування логіки та методів дослідження відповідно до поставлених завдань. Програма – науковий документ, у якому обґрунтовуються методологічні і методичні прийоми дослідження соціального явища або процесу.

Програму соціологічного дослідження можна умовно розділити на 2 частини: методологічну і методичну.

Методологічна частина включає у себе формулювання і обґрунтування проблеми, визначення мети і завдань дослідження, об'єкта і предмета дослідження; системний аналіз предмета дослідження; формулювання гіпотез; інтерпретацію (роз’яснення) та операціоналізацію (у яких питаннях будуть реалізовуватися заміри основних показників, через які індикатори) основних понять дослідження.

В ході підготовки дослідження ми визначаємо систему понять, що виражають найбільш сутнісні аспекти проблеми, що вивчається. Система понять та суджень утворюють теорію – ідеальну модель явища, що пояснює його структуру, взаємодію з іншими соціальними структурами, причини виникнення та механізм розвитку. На основі теорій висувають гіпотези – припущення про зв’язки між фактами, що характеризують відповідне явище, факторами, які на нього впливають тощо. Відповідні гіпотези в ході дослідження повинні бути підтверджені або спростовані.

Операціоналізація понять – процедура переводу понять у змінні. Змінні конструюються на основі виявлення спостережуваних ознак поняття, завдяки чому їх можна віднайти в свідомості та поведінці людей та виміряти.

Операціоналізація робить можливою квантифікацію. Завдяки останній у вигляді чисел можна представити якісні характеристики явища, що вивчається, та використати математичні методи обробки даних. Наприклад, якісна характеристика – оцінка діяльності міського голови. Вимірюємо питанням: Як ви оцінюєте діяльність міського голови? Варіанти: 5 – дуже добре; 4 – скоріше добре; 3 – в рівній мірі добре і погано; 2 – скоріше погано; 1 – дуже погано.

Методична частина – вибір і опис методів збирання первинної соціологічної інформації (опитування, аналіз документів, спостереження, експеримент); розробку інструментарію (питальника, бланка спостереження тощо); визначення досліджуваної сукупності, розробку вибірки дослідження; обґрунтування логіки, визначення методів аналізу та інтерпретації зібраної первинної соціологічної інформації; розробку стратегічного, методологічного, робочого планів дослідження.

Вся чисельність соціальних об’єктів, які є предметом вивчення у межах, окреслених програмою соціологічного дослідження, утворює генеральну сукупність. Наприклад, населення країни чи міста, певна соціальна група.

Вибіркова сукупність – певна кількість елементів генеральної сукупності, відібраних за певними правилами. Вибіркова сукупність відтворює генеральну сукупність за певними важливими для дослідження ознаками; наприклад, має такі ж пропорції за статтю, віком, місцем проживання респондентів як генеральна сукупність.

Важливими для розуміння якості дослідження є поняття репрезентативності вибірки та помилки репрезентативності. Репрезентативність вибірки – здатність вибіркової сукупності відтворювати основні характеристики генеральної сукупності, що дає можливість поширювати висновки отримані після дослідження вибіркової сукупності на генеральну. Помилка репрезентативності – відхилення вибіркової сукупності за певними характеристиками від генеральної сукупності. Зазвичай цей показник не повинен перевищувати 5%.Під час публікації результатів дослідження в ЗМІ характеристики вибіркової сукупності (об’єм, характеристики за якими вона репрезентативна, максимальна помилка) обов’язкові для публікації разом з часом проведення та методом взаємодії з респондентом (телефонне опитування, опитування face-to-face за місцем проживання тощо), і є ознакою надійності інформації.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.