Класифікація соціологічних досліджень.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Розвідувальне (пілотажне) дослідження в більшості використовують як попередній етап глибоких і масштабних досліджень, як засіб отримання додаткової інформації про об'єкт і предмет дослідження, уточнення і коректування програми, інструментарію дослідження (наприклад, анкет), гіпотез і завдань дослідження тощо, а також для виявлення труднощів, які можуть зустрічатися у ході його проведення.

Описове (інформаційне) дослідження – більш складний вид дослідження. За своїми цілями і завданнями передбачає отримання емпіричних даних, що дають відносно цілісне уявлення про соціальні явища, їх структурні елементи.

Найскладнішим видом соціологічної розвідки є аналітичне дослідження. Головною метою його служить розкриття причин, які викликали до життя певне явище і зумовили його характер, тенденції розвитку, динаміку змін, гостроту суперечностей та інші притаманні йому риси. Для збирання інформації в процесі аналітичною дослідження використовують комплексні методики, які взаємодоповнюють одна одну.

Залежно від форми та періодичності проведеннясоціологи виділяють разові і повторні соціологічні дослідження. Разове дослідження використовують з метою отримати дані про статичні, кількісні характеристики об'єкта аналізу в момент вивчення. Щоб визначити і відобразити зміни об'єкта, тенденції його розвитку необхідно пронести низку розвідок, які в соціології одержали назву повторних досліджень. Типовий приклад повторного дослідження – періодичні суцільні та вибіркові переписи населення, моніторингові та панельні дослідження.

Соціологічний моніторинг – збирання первинної емпіричної інформації за спеціальною методикою, яка передбачає регулярне обстеження генеральних сукупностей (населення країни тощо) вибірковим методом за стандартною процедурою та усталеною системою показників.

В організаційно-методичному плані будь-яке соціологічне дослідження включає ряд послідовних, взаємопов'язаних етапів.

Основні етапи соціологічного дослідження:

1. Виявлення проблемної ситуації та формулювання проблеми наукового дослідження.

2. Розробка програми та інструментарію соціологічного дослідження.

5. Узагальнення результатів та написання звітів, вироблення рекомендацій щодо усунення проблеми.

Важливим етаном соціологічного дослідження є розробка його програми. Побудова програми дослідження – викладення і обґрунтування логіки та методів дослідження відповідно до поставлених завдань. Програма – науковий документ, у якому обґрунтовуються методологічні і методичні прийоми дослідження соціального явища або процесу.

Програму соціологічного дослідження можна умовно розділити на 2 частини: методологічну і методичну.

Методологічна частина включає у себе формулювання і обґрунтування проблеми, визначення мети і завдань дослідження, об'єкта і предмета дослідження; системний аналіз предмета дослідження; формулювання гіпотез; інтерпретацію (роз’яснення) та операціоналізацію (у яких питаннях будуть реалізовуватися заміри основних показників, через які індикатори) основних понять дослідження.

В ході підготовки дослідження ми визначаємо систему понять, що виражають найбільш сутнісні аспекти проблеми, що вивчається. Система понять та суджень утворюють теорію – ідеальну модель явища, що пояснює його структуру, взаємодію з іншими соціальними структурами, причини виникнення та механізм розвитку. На основі теорій висувають гіпотези – припущення про зв’язки між фактами, що характеризують відповідне явище, факторами, які на нього впливають тощо. Відповідні гіпотези в ході дослідження повинні бути підтверджені або спростовані.

Операціоналізація понять – процедура переводу понять у змінні. Змінні конструюються на основі виявлення спостережуваних ознак поняття, завдяки чому їх можна віднайти в свідомості та поведінці людей та виміряти.

Операціоналізація робить можливою квантифікацію. Завдяки останній у вигляді чисел можна представити якісні характеристики явища, що вивчається, та використати математичні методи обробки даних. Наприклад, якісна характеристика – оцінка діяльності міського голови. Вимірюємо питанням: Як ви оцінюєте діяльність міського голови? Варіанти: 5 – дуже добре; 4 – скоріше добре; 3 – в рівній мірі добре і погано; 2 – скоріше погано; 1 – дуже погано.

Методична частина – вибір і опис методів збирання первинної соціологічної інформації (опитування, аналіз документів, спостереження, експеримент); розробку інструментарію (питальника, бланка спостереження тощо); визначення досліджуваної сукупності, розробку вибірки дослідження; обґрунтування логіки, визначення методів аналізу та інтерпретації зібраної первинної соціологічної інформації; розробку стратегічного, методологічного, робочого планів дослідження.

Вся чисельність соціальних об’єктів, які є предметом вивчення у межах, окреслених програмою соціологічного дослідження, утворює генеральну сукупність. Наприклад, населення країни чи міста, певна соціальна група.

Вибіркова сукупність – певна кількість елементів генеральної сукупності, відібраних за певними правилами. Вибіркова сукупність відтворює генеральну сукупність за певними важливими для дослідження ознаками; наприклад, має такі ж пропорції за статтю, віком, місцем проживання респондентів як генеральна сукупність.

Важливими для розуміння якості дослідження є поняття репрезентативності вибірки та помилки репрезентативності. Репрезентативність вибірки – здатність вибіркової сукупності відтворювати основні характеристики генеральної сукупності, що дає можливість поширювати висновки отримані після дослідження вибіркової сукупності на генеральну. Помилка репрезентативності – відхилення вибіркової сукупності за певними характеристиками від генеральної сукупності. Зазвичай цей показник не повинен перевищувати 5%.Під час публікації результатів дослідження в ЗМІ характеристики вибіркової сукупності (об’єм, характеристики за якими вона репрезентативна, максимальна помилка) обов’язкові для публікації разом з часом проведення та методом взаємодії з респондентом (телефонне опитування, опитування face-to-face за місцем проживання тощо), і є ознакою надійності інформації.