Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Клична форма та звертання






Зверт ускладнюють речення додатковим повідомленням про віднесеність висловлюваного до об єктивної дійсності. На письмі вони виділяються розділ знаками, а в усному мовл- інтонацією і мають такі особливості: не є членами речення, не відповідають на жодне питання.

Звертання-це слово або сполучення слів, що називає особу або предмет, до яких спрямоване мовл. Зверт найчастіше виражене іменником у кл в: Київ мій, ти у серці завжди. Також може бути виражене прикм, дієприкм у знач ім..: Де ти, любий?

1) Якщо зверт на початку речення, після нього став кома: Зброє моя, послужи нам. 2) в кінці речення-то пере ним став кома, а після той знак, якого вимогає інтонація речення: Вставай же, сонце! 3) в середині-то воно зобох боків виділ комами: Як ти любиш, серце моє рвійне, почуттями тільки і живеш. 4) Якщо зверт, що стоїть на початку, вимовл з окличн інтонацією, то після нього пиш знак оклику, а наступне слово почин з великої літери: Юначе! Люби свою Батьківщину! 5) Якщо перед зверт стоять вигуки о, ой, то вони від зверт комами не відділ: О дні зими, зливайтесь в день один!

 

2.11. ділові папери та їх види

Документ - це результат відображення конкретної іформації на спеціальному матеріалі за визначеним стандартом та формою.

Прблема створення, систематизації та уніфікації док-тів набула особливої актуальності в наш час у звязку з тим, що, по-перше, сфера ділового спілкування поповнилася багатьма новими док-ми, по-друге, традиціно використовувані док-ти оновлюють свої хар-ки (зміст, ф-цію адресата тощо). Ці зміни, у свою чергу зумовлені обєктивними факторами: 1) активністтю державотворчих процессів в Укр післі здобуття нею незалежності в 1991р. 2) розвитком ринк. відносин в економіці 3) надання укр. мові статусу державної мови, необхідністю переходу ділового спілкування з рос. мови на укр.

види док-тів: 1) док-ти щодо осо бового складу (особові офіційні): афтобографія, резюме, заява, пропозиція, скарга, характеристика, трудова книжка, особовий листок з обліку кадрів. 2) довідково-інформаційні док-ти: анотація, відгук, рецензія, довідка, доповідна і пояснювальна записка, запрошення, звіт, лист, оголошення, протокол, стаття, науково робота, телеграма, радіограма, -телефонограмма та ін. 3) обліково-фінансові: акт, доручення, розписка, список, таблиця, накладна. 4) господарсько-договірні док-ти: договір, трудова угода, контракт. 5) організаційні док-ти: інструкція, положення, правило, статус. 6) розпорядчі: вказівка, наказ, постанова, розпорядження.

 

1. Організаційна документація (положення, статути, інструкції, правила, протоколи), за допомогою якої визначається статус підприємства, структурних ланок і порядок їхньої роботи.

2. Розпорядча документація (постанови, розпорядження, рішення, накази з основної діяльності, вказівки), що характеризує адміністративну діяльність підприємства.

1 Уніфікація та стандартизація управлінських документів.

2. Формуляр документів та його основні реквізити.

3. Правила оформлення сторінки.

4. Реквізити адресата.

5. Вид, дата, адресат документа.

6. Мова та стиль документів.

7. Відмітки про узгодження.

8. Засвідчення документа.

9. Проходження документів.

10. Бланк документів.

 

45, 22

Синтаксис ділової документації визначається ще й вживанням інфінітивних

конструкцій. Наприклад: створити комісію з національних питань;

відкликати працівників сільського господарства.

Важливою ознакою ділових паперів є і часте використання

дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, що надають діловим

документам стислості. Крім того, в діловому листуванні переважає непряма

мова, а пряма вживається лише в тих випадках, коли є необхідність

дослівно передати зміст деяких законодавчих актів. У суцільному тексті кожне наступне речення повинно доповнювати,

уточнювати, розвивати або заперечувати думку, висловлену в попередньому.

Особливо це помітно в текстах, що належать до ділового чи наукового

стилів.

Кожний текст складається із трьох частин; вступної, яка готує до

сприйняття наступної розповіді; основної, або викладу, у якій

реалізується основна розробка теми; і закінчення, що завершує текст і, що завершує текст і, містить основну його думку.

 

Заява Це документ, який містить прохання особи або установи щодо здійснення своїх прав або захисту інтересів.

Реквізити:

Адресат (назва установи або посада, прізвище та ініціали керівника у давальному відмінку, на ім’я яких подається заява).

Адресант (назва установи або посада, прізвище, ім’я, по-батькові у родовому відмінку (іноді адреса і паспортні дані) особи, яка звертається із заявою).

Назва виду документа.

Текст.

Підстава (додаток): перелік документів доданих до заяви на підтвердження її правомірності.

Дата.

Підпис.

Заява пишеться власноручно в одному примірнику. Різновидами заяви є заява-зобов’язання (прохання про надання позики), заява про відкриття рахунка, про притягнення до відповідальності тощо

 

 

Іншомовні слова

І.с. вживаються, коли їх не можливо замінити укр. словами. В документації

вживаються лише ті і.с., які одержали міжнародне визначення, або не мають

еквівалента в нашій мові.

До міжнародних належать фінансові терміні, поштово-телеграфного звязку: банк,

бланк.

Правила вживання:

і.с. повинно бути необхідним. Не слід вживати і.с. як терміні, а як

загальновживані слова;

вживати точно в тому значенні, з яким воно запозичено;

не рекомендується в одному документі вживати на позначення одного поняття і

запозичене, і власне мовне слово.

 

Числівник у ділових паперах

простий кількісний ч., який називає однозначне число запису, відтворюється

словом, а не цифрою. Якщо однозначне число супроводжується найменуванням

одиниць виміру, воно пишеться цифрою.

складні і складені числівники записуються цифрами, крім тих випадків, коли

ними починається речення. Цілі числа, які виражаються кількома знаками,

прийнято записувати, розбиваючи їх на класи за допомогою пропусків.

запис порядкових числівників відрізняється від запису кількісних, якщо запис

ведеться арабськими цифрами, то порядковий числівник вводиться в текст з

відповідним закінченням. При перерахуванні кількох порядкових числівників

відмінюване закінчення ставиться один раз.

деякі порядкові числівники для розрізнення позначаються римськими цифрами без

відповідного закінчення.

складні слова, перша частина яких позначається цифрою, може писатися

комбіновано: 4-міліметровий. Дозволяється другу частину таких назв

скорочувати, якщо це одиниця виміру.

окремі види інформації передаються у вигляді змішаного запису цифр і слів.

 

Культура мовлення - це розділ науки про мову, що розглядає питання додержання мовних норм і доречності вживання виразових засобів мови в мовленні.

В культурі мовлення виділяють:

правильне мовлення;

мовна майстерність.

Правильне мовлення - це додержання усталених мовних норм української літературної мови. Культура мови якнайщільніше пов‘язана з дотриманням літературних норм слововживання – з семантично точним і стилістично доречним вибором слова, з граматично й стилістично правильною сполучністю слів.

 

Підготовка до бесіди

При підготовці до індивідуальної бесіди аналізується ситуація, в якій вона відбуватиметься, вивчаються типові та індивідуальні особливості співбесідника, зокрема його інтєреси та установки.

Найчастіше під час проведення індивідуальної бесіди, зокрема ділової, намагаються одразу ж досягти мети, жорстко орієнтуючись на остаточний результат. Це хибний шлях, позаяк ігнорується підготовчий етап бесіди. І тому нерідко розмова начебто відбувається, але з самого початку вже запрограмовано її негативний результат.

Виходячії з аналізу літератури та практичного досвіду багатьох людей як орієнтовні можна запропонувати такі правила підготовки до бесіди:

обрати найбільш вдалі момент і місце для проведення бесіди і лише після цього домовлятися про зустріч;

з'ясувати все про співрозмовника, зокрема його ставлення до ініціатора бесіди та рівень моральної культури;

зібрати і систематизувати інформацію, необхідну для розмови;

створити відповідну атмосферу довіри, щоб схилити до себе співрозмовника;

визначити мету, стратегію та тактику проведення бесіди, виділити базові слова, ключові речення;

уявити собі позицію співрозмовника з цього питання та хід бесіди, передбачити нюанси, які можуть вплинути па її перебіг і результат.

 

9-33Склад лексики сучасно укра нсько мови стил стично неоднор дним. Залежно в д сфери сп лкування, мети висловлювання, мовленн вого р вня сп врозмовника ми обира мо р знор внев мовн засоби, найб льш придатн для конкретно ситуац. мова под ля ться на функц ональн стил, кожен з яких характеризу ться особливостями на вс х р внях мови лексичному, морфолог чному, синтаксичному тощо. Залежно в д сфери використання прийнято вид ляти дв групи сл в: 1) лексика стил стично нейтральна, чи м жстильова; 2) лексика стил стично маркована (" позначена". Остання под ля ться, у свою чергу, на книжну (наукову, д лову, газетно-публ цистичну) розмовну. Оф ц йно-д лова лексика переважа в д лових документах. Основними групами тако лексики назви д лових папер в заява, нструкц я, допов дна, пояснювальна записка, накладна, протокол, витяг з протоколу, клопотання т. н., номенклатурн назви (назви установ, службових ос б тощо) м н стерство, генеральна дирекц я, генеральний прокурор, директор, нспектор, начальник в дд лу збуту, диспетчер служби руху, зав дувач лаборатор, секретар-референт, менеджер з персоналу тощо, абрев атури для позначення номенклатурних назв МЗС (М н стерство закордонних справ), В А Т (в дкрите акц онерне товариство), ЗА Т (закрите акц онерне товариство), НД (науково-досл дний нститут), БМУ (буд вельно-монтажне управл ння), ДОК (деревообробний комб нат), АГЧ (адм н стративно-господарська частина), КБ (конструкторське бюро), ПММ (пально-мастильн матер али), ДСП (деревностружкова плита). Прикладами оф ц йних сл в словосполучень також рекв зит, обсяг кошт в, дов ритель, позивач, в дпов дальний наймач, ухвалити, уповноважувати, визнати нед йсним, рекомендувати, зобов'язати, передати повноваження, оголосити подяку, оголосити догану, ре страц йний номер, подати у в дставку. Незважаючи на стил стичну знижен сть, розмовн слова належать до л тературно лексики. Поза межами перебува простор чна лексика, до яко належать груб, вульгарн слова (жерти, тр скати (" сти", морда, паскуда, злодюга, осточорт ти, варнякати, червономордий, товстопузий, свинюка, сволота тощо) " неправильн ", " перекручен " слова, як порушують норми л тературно мови (охтобус, рад во, тухвель, шохвер, транвай, сп нжак, завс ди, тудою, сюдою, просють, ходють). Основною сферою функц онування простор ччя усне мовлення малоосв чених ос б.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.