Тема 3. Кількісні методи прогнозування

1. У динаміці будь-якої економічної системи можна виділити такі фази:

а) стабільного розвитку, кризи, революційного стрибка;

б) кризи, розпаду, стихійного розвитку;

в) монотонного зростання, розпаду, революційного стрибка;

г) розпаду, кризи, стихійного розвитку.

2. Імовірнісне наукове обґрунтування міркувань про перспективи, можливі стани розвитку того чи іншого явища в майбутньому і (або) про альтернативні шляхи та терміни їх здійснення називається:

а) прогнозом;

б) плануванням;

в) моделюванням;

г) розрахунком.

3. Основна суть прогнозування полягає у:

а) передбаченні тенденцій майбутнього розвитку об’єкта досліджень;

б) побудові математичної моделі об’єкта досліджень;

в) взаємодії зовнішніх і внутрішніх чинників у динаміці;

г) встановленні взаємозв’язків зовнішніх і внутрішніх чинників об’єкта досліджень.

4. Прогнозування має такі етапи розвитку:

а) дослідження, обґрунтування управлінських рішень, моніторинг та коригування;

б) побудова моделі, дослідження моделі, використання отриманих результатів;

в) вивчення, дослідження, коригування;

г) побудова моделі, вивчення, аналіз.

5. Основні методичні принципи, яких необхідно дотримуватися при аналізі об’єкта прогнозування:

а) системність, природна специфіка, оптимізація та аналогія;

б) об’єктивність, наглядність, точність;

в) узагальнення, оптимізація, співставлення;

г) оптимізація, аналіз, синтез, узагальнення.

6. Мають місце такі способи побудови прогнозів:

а) анкетування, екстраполяція, інтерпретація, моделювання;

б) тестування, опитування, обчислювання;

в) оптимізація, аналіз, синтез, узагальнення;

г) анкетування, узагальнення, оптимізація, співставлення.

7. Метод побудови прогнозів при якому вивчається думка населення, спеціалістів (експертів, аналітиків) з метою впорядкування і об’єктивності суб’єктивних оцінок прогнозного характеру називається

а) анкетування;

б) екстраполяція;

в) аналіз;

г) співставлення.

8. Методи побудови прогнозів екстраполяція та інтерполяція полягають у:

а) побудові динамічних рядів розвитку показників прогнозного явища на основі базового періоду прогнозу та розробка варіанту випередження прогнозу на майбутнє (ретроспекція і проспекція прогнозних розробок);

б) побудові пошукових і нормативних моделей із урахуванням імовірнісних або бажаних змін прогнозного явища на період випередження прогнозу на основі даних про масштаби та напрямки змін;

в) вивченні думки населення, спеціалістів (експертів, аналітиків) з метою впорядкування і об’єктивності суб’єктивних оцінок прогнозного характеру називається;

г) побудові моделі, дослідженні моделі, використанні отриманих результатів.

9. Найважливішою ознакою при класифікації прогнозів є:

а) сам об’єкт прогнозування;

б) спосіб побудови прогнозу;

в) мета прогнозування;

г) спосіб опису прогнозу.

10. Відповідно до класифікації можна виділити такі групи прогнозів:

а) соціальні, економічні, науково-технічні, екологічні та зовнішньоекономічні;

б) соціальні, економічні, демографічні, культурні;

в) науково-технічні, екологічні, короткотермінові, довготермінові;

г) економічні, екологічні, динаміки економічних відносин, природних ресурсів.

11. Горизонти прогнозу:

а) короткострокові, середньострокові, довгострокові;

б) одноденні, квартальні, річні;

в) одноденні, місячні, квартальні, річні;

г) квартальні, річні, довгострокові.

12. Прогноз, який складається на найближчих декілька місяців називається:

а) короткостроковим;

б) середньостроковим;

в) одноденним;

г) квартальним.

13. Період середньострокового прогнозу може становити:

а) декілька років;

б) декілька кварталів;

в) декілька десятиріч;

г) декілька тижнів.

14. Продовжіть думку: «Прогнози різної довжини …».

а) доповнюють і уточнюють один одного;

б) суперечать один одному;

в) виключають один одного;

г) конфліктують між собою.

15. За рівнем управлінні прогнози поділяють:

а) макроекономічні, мезоекономічні, глобальні та локальні;

б) макроекономічні та мікроекономічні;

в) легко прогнозовані та важкопрогнозовані;

г) стабільні, хиткі та нестабільні.

16. Враховуючи форми представлення результатів, прогнози можуть поділятися на:

а) детерміновані, невизначені, імовірнісні та змішані;

б) стабільні, хиткі та нестабільні;

в) легко прогнозовані та важкопрогнозовані;

г) детерміновані, універсальні, глобальні.

17. Якщо для кожного виділеного моменту часу в середині та на правій границі інтервалу прогнозування значення досліджуваного показника задані числами, то прогноз буде:

а) детермінованим;

б) імовірнісним;

в) корегованим;

г) стабільним.

18. Якщо для кожного виділеного моменту часу значення прогнозного показника задані інтервалами їхніх змін, при цьому в середині кожного з цих інтервалів значення досліджуваного показника вважаються рівноймовірними, то такий прогноз називається:

а) невизначеним;

б) імовірнісним;

в) детермінованим;

г) корегованим;

19. Якщо для кожного виділеного моменту часу значення досліджуваного прогнозного показника задається інтервалами їх зміни, причому для кожного інтервалу відомий закон розподілу прогнозного показника, то такий прогноз називається:

а) імовірнісним;

б) невизначеним;

в) детермінованим;

г) змішаним.

20. Знайдіть правильне визначення змішаного прогнозу:

а) серед моментів часу, виділених у середині та на правій границі інтервалу прогнозування, існує хоч би два результати прогнозування, що належать до двох довільних із розглянутих раніше трьох груп;

б) для кожного виділеного моменту часу значення досліджуваного прогнозного показника задається інтервалами їх зміни, причому для кожного інтервалу відомий закон розподілу прогнозного показника;

в) для кожного виділеного моменту часу значення прогнозного показника задані інтервалами їхніх змін, при цьому в середині кожного з цих інтервалів значення досліджуваного показника вважаються рівноймовірними;

г) серед моментів часу, виділених у середині та на правій границі інтервалу прогнозування, існує закон розподілу прогнозного показника.

21. Нейронні мережі – це:

а) інструмент прогнозування, який на основі моделей для обробки сигналів використовує явища, аналогічні до тих, які відбуваються в нейронах живих організмів;

б) інструмент прогнозування, який на основі моделей для обробки сигналів використовує явища та процеси, які використовуються при передачі даних;

в) інструмент прогнозування, який на основі моделей для обробки сигналів використовує комп’ютерну техніку;

г) мережі, які для передачі даних використовують живі організми.

22. Однією з перших моделей нейрона у бінарному варіанті є:

а) модель МакКоллока-Пітса;

б) економетрична модель;

в) модель динамічної ринкової рівноваги;

г) модель Леонтьєва.

23. Для моделі МакКоллока-Пітса функція активації має вигляд (де - сумарний сигнал):

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

24. У моделі МакКоллока-Пітса функція (де - сумарний сигнал) називаэться:

а) функцією активації;

б) функцією мети;

в) функцією дії;

г) функцією максимуму.

25. Доповніть речення:

«Прогноз означає перенесення певних закономірностей або тенденцій розвитку параметрів взаємозв’язків економічної системи з минулого та теперішнього стану в …...»

а) майбутнє;

б) минуле;

в) параметри;

г) закономірності.

26. Прогноз це:

а) імовірнісне наукове обгрунтування міркувань про перспективи, можливі стани розвитку того чи іншого явища в майбутньому і (або) про альтернативні шляхи та терміни їх здійснення;

б) точне обгрунтування міркувань про перспективи, можливі стани розвитку того чи іншого явища в майбутньому і (або) про альтернативні шляхи та терміни їх здійснення;

в) імовірнісне наукове обгрунтування міркувань про стани розвитку того чи іншого явища в майбутньому і про альтернативні шляхи їх здійснення;

г) перспективи, можливі стани розвитку того чи іншого явища в майбутньому.

27. Прогнозна модель:

а) модель об’єкта прогнозування, дослідження котрого дозволяє отримати інформацію про можливі його стани в майбутньому та шляхи настання цих станів;

б) модель об’єкта прогнозування, дослідження котрого дозволяє отримати інформацію про можливі його стани в минулому;

в) модель об’єкта прогнозування, дослідження котрого дозволяє отримати інформацію про можливі його стани в минулому і майбутньому;

г) прогнозування розвитку явища на майбутній час.

28. Метою прогнозної моделі є:

а) отримання інформації не про сам об’єкт взагалі, а про його майбутні стани й визначення при цьому меж можливих траєкторій розвитку;

б) отримання інформації про сам об’єкт, і визначення його меж можливих траєкторій розвитку;

в) отримання інформації не про сам об’єкт взагалі, а про його минулі стани;

г) отримання інформація про об’єкт.

29. Основними способами опису прогнозних моделей є такі форми:

а) словесний опис, графічне представлення, блок-схеми, математичний опис, програмний опис;

б) словесний опис, графік, блок-схеми, програмний опис;

в) словесний опис, графічне представлення, блок-схеми, математичний опис;

г) вербальна, фізична, математична.

30. Враховуючи форми представлення результатів, прогнози можуть поділятися на:

а) детерміновані, невизначені, імовірнісні та змішані;

б) детерміновані, імовірнісні та змішані;

в) невизначені, імовірнісні та змішані;

г) словесні, математичні та змішані.

31. Прогноз буде детермінованим:

а) якщо для кожного виділеного моменту часу в середині та на правій границі інтервалу прогнозування значення досліджуваного показника задані числами;

б) якщо для кожного виділеного моменту часу на лівій та на правій границі інтервалу прогнозування значення досліджуваного показника задані числами;

в) якщо для кожного виділеного моменту часу в середині інтервалу прогнозування значення досліджуваного показника задані числами;

г) якщо для кожного виділеного моменту часу в середині та на правій границі інтервалу прогнозування значення досліджуваного показника задані інтервалами.

32. Невизначений прогноз тоді:

а) коли для кожного виділеного моменту часу значення прогнозного показника задані інтервалами їхніх змін;

б) коли для кожного виділеного моменту часу значення прогнозного показника задано одним інтервалом їхніх змін;

в) коли для кожного моменту часу значення прогнозного показника задано лише одним інтервалом;

г) якщо для кожного виділеного моменту часу в середині та на правій границі інтервалу прогнозування значення досліджуваного показника задані числами.

33. Імовірнісний прогноз:

а) для кожного виділеного моменту часу значення досліджуваного прогнозного показника задається інтервалами їх зміни;

б) для кожного виділеного моменту часу значення досліджуваного прогнозного показника задається лівими границями їх зміни;

в) для кожного виділеного моменту часу значення досліджуваного прогнозного показника задається правими границями їх зміни;

г) для кожного виділеного моменту часу значення прогнозного показника задано одним інтервалом їхніх змін;

34. Змішаний прогноз:

а) серед моментів часу, виділених у середині та на правій границі інтервалу прогнозування, існує хоч би два результати прогнозування, що належать до двох довільних із розглянутих раніше трьох груп;

б) серед моментів часу, виділених на лівій та на правій границі інтервалу прогнозування, існує хоч би два результати прогнозування, що належать до двох довільних із розглянутих раніше трьох груп;

в) серед моментів часу, виділених на лівій та на правій границі інтервалу прогнозування, існує лише два результати прогнозування, що належать до двох довільних із розглянутих раніше трьох груп;

г) якщо для кожного виділеного моменту часу в середині та на правій границі інтервалу прогнозування значення досліджуваного показника задані числами.

35. Інтуїтивне прогнозування використовується:

а) коли об’єкт прогнозування є дуже простим, або ж настільки складним, що врахувати аналітично вплив багатьох факторів практично неможливо;

б) коли об’єкт прогнозування є дуже простим;

в) коли об’єкт прогнозування є настільки складним, що врахувати аналітично вплив багатьох факторів практично неможливо;

г) коли об’єкт прогнозування є важко керованим.

36. Інтуїтивні методи прогнозування поділяються:

а) індивідуальні, колективні, експертні оцінки;

б) індивідуальні, експертні оцінки;

в) індивідуальні, колективні;

г) колективні, експертні оцінки.

38. До групи індивідуальних експертних оцінок належать методи:

а) інтерв’ю, аналітична записка, побудова сценаріїв і генерація ідей;

б) інтерв’ю, побудова сценаріїв, генерація ідей;

в) побудова сценаріїв, генерація ідей;

г) висунення ідей, припущення, перевірка ідей.

39. Група колективних експертних оцінок включає в себе такі методи:

а) комісії, мозкової атаки, Дельфі та анкетування;

б) комісії, Дельфі та анкетування;

в) комісії, Дельфі, побудова сценаріїв і генерація ідей;

г) інтерв’ю, аналітична записка, побудова сценаріїв і генерація ідей.

40. Клас формалізованих методів, у залежності від загальних принципів дій, можна поділити:

а) групи економетричних і системно-структурних методів, методів моделювання та випередження інформації;

б) групи економетричних і методів моделювання та випередження інформації, метод Дельфі;

в) групи економетричних і системно-структурних методів, метод Делі;

г) групи мозкової атаки, метод Дельфі.

41. До групи економетричних методів можна віднести методи:

а) найменших квадратів, експонентного згладжування, ковзної середньої, ймовірнісного моделювання, колокаційний, кореляційно-регресійний, групового врахування аргумента, авторегресійний, теорії розпізнавання образів, спектрального, дискримінантного та факторного аналізу;

б) найменших квадратів, експонентного згладжування, ковзної середньої, ймовірнісного моделювання, групового врахування аргумента, авторегресійний, теорії розпізнавання образів, спектрального, дискримінантного та факторного аналізу;

в) найменших квадратів, експонентного згладжування, ковзної середньої, ймовірнісного моделювання, колокаційний, кореляційно-регресійний, групового врахування аргумента, авто регресійний;

г) найбільших квадратів, згладжування, ковзної середньої, ймовірнісного моделювання, кореляційно-регресійний, групового врахування аргумента.

42. До групи системно-структурних методів належать:

а) функціонально-ієрархічне моделювання, морфологічний аналіз, матричний метод, сіткове моделювання, структурна аналогія, прогнозний граф, “дерево цілей”;

б) функціонально-ієрархічне моделювання, морфологічний аналіз, матричний метод, сіткове моделювання, прогнозний граф, “дерево цілей”;

в) функціонально-ієрархічне моделювання, матричний метод, сіткове моделювання, структурна аналогія, прогнозний граф, “дерево цілей”;

г) структурна аналогія, матричний метод.

43. Нейронні мережі:

а) інструмент прогнозування, який на основі моделей для обробки сигналів використовує явища, аналогічно до тих, які відбуваються в нейронах живих організмів;

б) інструмент прогнозування, який на основі моделей для обробки сигналів використовує ті самі формули;

в) інструмент прогнозування, який на основі моделей для обробки сигналів використовує нейрони живих організмів;

г) сукупність нервових клітин.

44. Штучні нейроні мережі:

а) сукупність обчислювальних процедур, які з певною точністю імітують прості біологічні процеси, основу котрих складають функціональні властивості нервових клітин;

б) сукупність обчислювальних процедур, які з наближено імітують складні біологічні процеси, основу котрих складають функціональні властивості нервових клітин;

в) сукупність обчислювальних процедур, які з певною точністю імітують складні хімічні процеси;

г) сукупність нервових клітин.

45. Вихідний сигнал нейрону визначається за формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

46. Для моделі МакКоллока-Пітса – це порогова функція виду:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

47. За рівнем управлінні прогнози поділяють:

а) макроекономічні, мезоекономічні, глобальні та локальні;

б) макроекономічні та мікроекономічні;

в) легко прогнозовані та важкопрогнозовані;

г) стабільні, хиткі та нестабільні.

48. «Прогнозування тенденцій» цілком покладається на:

а) час, як єдину визначальну переміну;

б) використовує не час, а інші визначальні фактори;

в) обсяг податкових поступлень;

г) прогнозовані доходи.

49. «Визначальні прогнози» використовують:

а) використовує не час, а інші визначальні фактори;

б) обсяг податкових поступлень;

в) час, як єдину визначальну переміну;

г) прогнозовані доходи.

50. Прогноз - це:

а) імовірнісне наукове обґрунтування міркувань про перспективи, можливі стани розвитку того чи іншого явища в майбутньому і (або) про альтернативні шляхи та терміни їх здійснення;

б) точне наукове обґрунтування міркувань про перспективи, можливі стани розвитку того чи іншого явища в майбутньому і (або) про альтернативні шляхи та терміни їх здійснення плануванням;

в) точне наукове обґрунтування міркувань про перспективи того чи іншого явища в майбутньому і (або) про альтернативні шляхи та терміни їх здійснення;

г) імовірнісне наукове обґрунтування міркувань про стан розвитку того чи іншого явища в даний період часу та альтернативні шляхи його розвитку.