Пропозиції та рекомендації

Проведений у 3 розділі курсової роботи аналіз беззбитковості для СМЗ “Лотос М” показав, що реальний обсяг продукції розташовано у зоні безпеки й виробництво є прибутковим при обсязі продажу більшому за 342, 2 тонни на рік. На сьогодні ЗАТ “Вінницяпобутхім” випускає в рік цього прального засобу 1220 тонн. Зрозуміло, що подальше збільшення обсягів продажу буде приносити підприємству прибуток, крім того підприємство має необхідні для розширення випуску недовантаженні потужності.

В другому розділі курсової нами було проведено оцінку перспективного попиту як на продукцію ЗАТ “Вінницяпобутхім” в цілому, так і на СМЗ “Лотос М”. Так нами було визначено, що в перспективі попит на даний вид прального порошку зросте до 1390, 8 тонн на рік, крім того підприємство планує проводити маркетингові заходи для стимулювання збуту.

Таким чином, збільшення обсягів виробництва буде підкріплене зростанням попиту на дану продукцію.

У маркетинг-плані, а саме в розділі 4, було розрахований оптимальний обсяг виробництва СМЗ “Лотос М”, при якому валові витрати на одиницю продукції є мінімальними. Цей обсяг знаходиться на рівні 1300 тонн на рік. Зважаючи на те, що при дещо більшому обсязі виробництва середні валові витрат зростають не дуже швидко, я пропоную підприємству збільшити обсяг виробництва даного порошку до 1350 тонн.

Проведемо розрахунок додаткового прибутку підприємства від такого розширення виробництва, як різницю між економією від збільшення обсягів випуску та витратами на заходи по стимулюванню збуту.

При збільшенні обсягу виробництва з 1220т. до 1350 т. підприємство отримає економію на постійних витратах на одиницю продукції та середніх змінних витрат при позитивній віддачі від розширення виробництва. Економію на одиницю продукції можна розрахувати, як різницю між витратами на виробництво одиниці продукції до розширення виробництва прального порошку та витратами на її виробництво після розширення. З таблиці 4.1 видно, що при обсязі виробництва в 1200 тонн середні валові витрати складають 239, 7 тис. грн. на 100 тонн продукції, а при випуску 1350 тонн вони будуть рівними тис. грн. на 100 тонн.

Економія отримується приблизно однакова за рахунок зменшення середніх змінних витрат (при 1200 тонн АVC становлять 225, 7 тис. грн, а при 1350 - АVC =

тис. грн. на 100 тонн, економія 2, 6 тис. грн) та середніх постійних витрат (при 1200 тонн АFC = 14, 0 тис. грн, а при 1350 АFC = , економія 1, 55 тис. грн)

Таким чином, економія на кожних 100 тонн складе 239, 7 – 235, 55 = 4, 15 тис. грн.

Як зазначалось вище, підприємство планує проведення заходів по стимулюванню збуту.

Хотілось б відмітити, що за проведеним особисто опитуванням в колі власних знайомих, переважну роль у приверненні уваги, появі інтересу та збуджені бажання придбати, опитані віддають телевізійній рекламі. Тому, можливо, слід підприємству розподілити рекламний бюджет в дещо більшій пропорції на цей рекламний засіб. Але й не слід “перегинати палку”. Адже цей засіб реклами є одним із найдорожчих, хоча при цьому і найдієвішим.

Тому я пропонує збільшити частку реклами на телебаченні. Це збільшення вимагає зростання витрат на рекламу на 10 % відносно 2001 року, та складає 0, 1*74, 16 = 7, 42 тис. грн. Це зростання витрат призведе до зменшення економії від зростання обсягів виробництва на 10% (так як це постійні витрати, вони розподіляються пропорційно бази розподілу, в якості якої на підприємстві використовують нормальну потужність):

Е = 0, 1*4, 15 = 0, 42 тис. грн. на кожних 100 тонн

Слід також підприємству звернути увагу і на слабкі сторони рекламної діяльності такі як: 1) значна частина аудиторії, до якої звернена реклама, може бути безкорисною для фірми; 2) деякі види реклами мають невиправдані витрати; 3) більшість оголошень не містять значного обсягу інформації через короткочасність реклами, її високу вартість; 4) складно спрацьовує зворотній зв¢ язок, тому що реклама носить безособовий характер.

Таким чином, економія від збільшення обсягів виробництва або додатковий ефект складе

Е = 4, 15 – 0, 42 = 3, 73 тис. грн. на кожні 100 тонн СМЗ “Лотос М”, що в цілому складе: ДЕ = 3, 73 * 13, 5 = 50, 36 тис. грн.

Також підприємство може збільшити обсяги продажу продукції за рахунок випуску пральних засобів в економічних пакетах (масою 1, 8 кг) та міні пакетах (масою 0, 15 кг).

Потрібний для цього пакувальний пристрій коштує 160 тис. грн. та дозволяє випускати в рік 25 млн. пакетів. Нова упаковка призведе до збільшення обсягу продажу на 15% та складе 18345, 6 * 0, 15 = 2 571, 84 тис. грн. При чому використання в якості пакувального матеріалу поліетилену створить економію від зменшення собівартісті продукції на 10% та складе (15055, 1*1, 2 – 15055, 1) * 0, 1 = 301, 1 тис. грн., яка з надлишком перекриє кошти витрачені на купівлю цього пристрою.