Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
Пояснювальні підписи та цифрові позначення.
|
|
Рельєф – це сукупність нерівностей земної поверхні, що складаються з різноманітних елементарних форм різного порядку.
Розрізняють великі, структурні форми рельєфу, що утворюють поверхню порівняно великих географічних районів (гори, рівнини, нагір’я), і менш значні за розмірами елементарні форми нерівностей, які становлять поверхню цих об’єктів рельєфу.
Сполучення однорідних форм, подібних за своїм виглядом, побудовою, величиною та закономірно повторюваних на певній території, утворять різні типи та різновиди рельєфу. За піднесенням над рівнем моря й ступенем розчленованості земної поверхні розрізняють три основних типи рельєфу – гірський, горбкуватий, рівнинний.
Рельєф є найбільш наочним на рельєфних картах, але такі карти втрачають на точності вимірів і незручні в користуванні. Способами зображення рельєфу на картах є: розрахунково-перспективний, штриховий, гіпсометричний, горизонталями. На топографічних картах масштабів 1: 25 000 – 1: 200 000 рельєф зображується горизонталями, а на картах 1: 500 000 та 1: 1 000 000 – горизонталями у сполученні з відмивкою та гіпсометричним зафарбуванням.
Виразне й цільне сприйняття зображення місцевості по карті ґрунтується, насамперед, на вмінні вільно й осмислено читати на ній зображення рельєфу земної поверхні; усвідомити загальний характер (тип), структурні особливості рельєфу і його окремих об’єктів; визначати форми рельєфу – їх конфігурацію, відносні розміри й взаємне положення, а також абсолютні висоти й взаємні перевищення будь-яких точок місцевості.
Висота перерізу рельєфу – відстань між двома суміжними основними горизонталями по висоті. Вказуються на кожному аркуші карти під лінійним масштабом.
Основними елементами рельєфу, що зображуються на топографічних картах горизонталями є: гора, улоговина, хребет, лощина, сідловина (табл. 3.1). Зображуються вони коричневим кольором.
До елементів рельєфу, які неможливо показати горизонталями, належать природні утворення (яри, вимоїни, скелі, обриви, ями, осипи, кургани) і штучні утворення (дорожні насипи, дорожні виїмки, терикони, перевали, входи в печери і гроти, кратери вулканів, скупчення каміння). Умовні знаки природних утворень рельєфу і відповідні до них підписи характеристик зображуються на картах коричневим кольором, а штучних – чорним кольором.
Високогірний рельєф, покритий вічними снігами і льодовиками, зображується на картах горизонталями синього кольору.
Таблиця 3.1
Зображення типових форм рельєфу на карті
|
|