Робоча програма. Затверджую: Декан біологічного факультету проф. Омельянчик Л. О. „ 29 ” серпня 2011 Р. Голова НМР біологічного факультету

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

„ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Робоча програма складена на основі: галузевого стандарту вищої освіти України, ОПП, напрям підготовки 6.0704 «Біологія»

Укладачі робочої програми: проф.Фролов Олександр Кирилович,

проф.Сіліна Т.М., доц. Копійка Віра Вікторівна, доц. Фролов Євген Рудольфович.

Гістологія: Робоча програма курсу. - Запоріжжя: ЗНУ, 2011. – 14 с.

Укладачі: Фролов Олександр Кирилович, д. м. н., проф. каф. імунології та біохімії

кафедри імунології та біохімії протокол № 1

Дисципліна викладається на 3-му курсі денного та заочного відділення для студентів-біологів.

Робоча програма включає лекційний курс – 16 години, лабораторні заняття – 18 години, самостійна та індивідуальна робота – 47 год. Форма контролю – залік.

Мета дисципліни: вивчити у філогенетичному аспекті структурно-функціональні особливості тканинного рівня організації живого.

Основні завдання курсу: 1) вивчити будову та філогенез основних типів тканин тварин; 2) вивчити інтеграцію тканин на системному і організменому рівнях організації живого.

За підсумком вивчення курсу студент повинен знати: як структура тканинного рівня життя обумовлює специфічну функцію; вміти: за допомогою світлового мікроскопу провести структурно-функціональний аналіз конкретних тканинних об’єктів.

Лекційний курс включає основні розділи: епітеліальні тканини, тканини внутрішнього середовища, сполучні тканини, м’язові тканини, тканини нервової системи.

Лабораторні заняття складені стосовно розділам лекційного курсу і методично побудовані наступним чином: з’ясування початкового рівня знань, виконання практичних завдань: аналіз мікропрепаратів, таблиць, схем, кодограм, слайдів, складання динамічних моделей, розв’язання ситуаційних задач, підбивання підсумків у протокольному зошиті.

Технічне обладнання: кодоскоп, кодограми, таблиці, мікропрепарати, мікроскоп.

1.1. Мета навчального курсу - вивчити у філогенетичному аспекті структурно-функціональні особливості тканинного рівня організації живого.

1) вивчити філогенез основних типів тканин тварин;

2) вивчити інтеграцію тканин на системному і організменному рівнях організації живого.

1.3. За підсумками вивчення курсу студент повинен

- як структура тканинного рівня життя обумовлює специфічну функцію;

- за допомогою світлового мікроскопу провести структурно-функціональний аналіз конкретних клітинних або тканинних об’єктів.

2.2.1. Предмет та задачі порівняльної гістології. Загальний принцип організації та еволюції тканин. – 2 години. [1, 3, 7, 8]

Предмет та задачі порівняльної гістології. Морфофункціональна класифікація багатоклітинних тканин тварин. Філогенетичні теорії різноманіття тканин: паралелізм і дивергенція. Розвиток тканин в онтогенезі. Первинні і вторинні детермінанти диференціровки. Ембріональна індукція. Епігеномна спадковість. Тотипотентність, трансдетермінація, стабільна детермінація.

2.2.2. Епітеліальні тканини. Шкірні епітелії. – 2 години. [1-3, 5, 7 - 8]

Тканиноспеціфічні ознаки епітеліальних тканин. Функціональна і структурна класифікація епітеліїв. Функціональна і структурна класифікація шкірних епітеліїв. Примітивні занурені однорядні і багаторядні епітелії. Одношарові кутикулярніанелідного, артроподного, нематодного типів. Багатошарові неороговіваючі і ороговіваючі епітелії.

2.2.3. Залозні, кишкові, мезотеліальні, осморегулюючі, видільні епітелії. – 2 години. [1-3, 5, 7 - 8]

Кишкові епітелії з полосним і внутрішньоклітинним травленням, різноманіття їх клітин, видова представленість. Механізм всмоктування мономерів при полосному травленні у безхребетних і хребетних. Особливості клітинної організації залозних епітеліїв. Класифікація залозних епітеліїв за різними ознаками. Одно- мало- і багатоклатинні залази хребетних і безхребетних. Загальний план будови всіх типів осморегулюючих і видільних епітеліїв: протонефрідіїв, метанефрідіїв, нефрона, мальпігієвих сосудів комах.

2.2.4. Тканини внутрішнього середовища. Пухка сполучна тканина хребетних і її аналоги у безхребетних. – 2 години. [1, 3, 7, 8]

Філогенетична різноманітність тканин внутрішнього середовища. Класифікація сполучних тканин. Клітинні і неклітинні компоненти сполучних тканин. Клітинні і неклітинні елементи пухкої сполучної тканини, її представленість в організмі, функція. Інтерстіціальні тканини безхребетних. Мезоглея і паренхима – як аналоги пухкої тканини.

2.2.5. Скелетні тканини хребетних та безхребетних. – 2 години. [1, 3, 7, 8]

Особливості складу щільних сполучних тканин. Організовані і неорганізовані щільні тканини: представленість в організмі, функції. Хрящеві тканини: класифікація, будова і функції гіалінових, еластичних, колагенових хрящів. Кісткові тканини, особливості будови, класифікація: волокнисті, дентинові, пластинчасті. Ріст кісток в онтогенезі.

2.2.6. Тканини внутрішнього середовища. Мієлоїдна і лімфоїдна тканини. – 2 години. [1, 3, 7, 8]

Кров і лімфа ссавців. Клітинні елементи, рідке середовище організму. Формені елементи крові. Ерітроцити хребетних. Дихальні функції у безхребетних. Проблема згортання крові, плазми гемолімфи у безхребетних. Кровотворення і лімфоцитопоез у ссавців.

Загальна характеристика і класифікація м’язових тканин. Гістологічні типи6 мезенхімна, епідермальна, нейральні, целомічні, соматичні. Класифікація по ступеню упорядкування розташування актин-міозинових фібріл: поперечно-смугасті, косоісчерчені гладкі м’язи, поперечносмугасті симпластичні, целомічні, епітеліом’язові тканини. Саркомер – скорочівальна одиниця. Механізм скорочування міофібріл. Структурні елементи гладкої м’язової тканини. Особливості розташування актинових і міозинових протофібріл. Загальна характеристика еволюційної динаміки м’язових тканин.

2.2.8. Тканини нервової системи. – 2 години. [1, 3, 7, 8]

Загальна інтегральна характеристика функції нервової системи. Нейрони і нейроглія. Будова нейрону і їх різноманітність. Нервові відростки: дендріти, аксон. Структурно-функціональні особливості нейроцитів: зрушення ядерно-плазматичного відношення в сторону цитоплазми; високий рівень метаболічної активності; велике функціональне обновлення специфічних структур на молекулярному і органоїдном рівнях. Нейроглія. Гліоцити – похідні ектодермального зачатку. Мікроглія. Різновидність макрофагів. Різноманітність мікроглії: епіндімоцити, астроцити, олігодендроцити. Морфологія, функції. Гематоенцефалічний бар’єр. Мієлінові і безмієлінові нервові волокна. Регенерація нейронів і нервових клітин. Нервові закінчення: ефекторні, рецепторні, міжнейроні синапси. Нейросекреторні клітини.

2.3. Тематика та зміст лабораторних занять – 16 години.

До лабораторних занять з гістології видані типографським засобом методичні вказівки для студентів біологічного факультету денної та заочної форм навчання. [4, 6].

3. Самостійна та індивідуальна робота студентів

Самостійна та індивідуальна робота студентів з курсу " Гістологія" передбачає:

- опрацювання навчальної літератури до кожного заняття;

- самостійне опрацювання теоретичних питань;

- перевірка конспектів рекомендованої для самостійного опрацювання літератури;

3.1. Зміст самостійної та індивідуальної роботи.

1. Цитологічні особливості нейроцитів. Класифікація нейроглії.

2. Методи цитологічних та гістологічних досліджень клітин та тканин. Етапи приготування цитологічних та гістологічних препаратів.

3. Препарат. Многошаровий плескатий епітелій.

1. Рецепторні нервові закінчення. Загальна характеристика синапсів.

2. Визначення типів тканин та їх гістологічних елементів методами мікроскопії.

1. Загальна характеристика та класифікація тканин нервової системи.

2. Класифікація тканин та структурна організація тканин різних типів.

1. Поперечно-смугасті симпластичні м’язові тканини хребетних та безхребетних тварин.

2. Клітинні та неклітинні гістологічні елементи та їх різноманітність у тканин різних типів.

1. Поперечно-смугасті м’язові тканини безхребетних, що представлені системою клітинних м’язових волокон. Косозчерчені м’язові тканини.

2. Міжклітинні контакти різних функціональних типів; класифікація міжклітинних контактів.

1. Загальна характеристика та класифікація м’язових тканин.

2. Молекулярні взаємодії в міжклітинних контактах (адгезивних, замикаючих та комунікаційних) та зв’язок між фізіологічним типом тканини та спеціалізацією міжклітинних контактів.

1. Мононуклеарні лейкоцити: лімфоцити та моноцити.

2. Межклітинні контакти: адгезивні, замикаючі, проводящі.

1. Моноцити та лімфоцити хребетних. Їх будова, різноманіття популяцій, функції.

2. Аналіз можливості та наявності регенераційного процесу за гістологічними зразками.

3. Препарат. Сухожилля в повздовжньому розтині.

1. Нервові волокна: мієлінові та безмієлінові.

2. Поняття про регенерацію, умови та механізми регенераційних процесів. Типи регенерацій.

1. Гранулоцити хребетних. Їх участь в імунітеті.

2. Особливості регенерації тканин різних типів в залежності від характеру їх руйнування; регенерації клітин та клітинних типів.

1. Загальна характеристика та класифікація тканин нервової системи.

2. Поняття про смерть на клітинному рівні. Загальні принципи індукції та гальмування загибелі клітин.

2. Клітинна проліферація, клітинна диференціація та загибель клітин під час розвитку багатоклітинного організму та баланс між цими процесами; механізми некрозів.

1. Будова та будова еритроцитів ссавців та інших хребетних.

2. Методики розпізнавання живих та мертвих клітин у тканинах та визначення форм загибелі клітин.

3. Препарат. Розвиток кістки із з’єднувальної тканини.

2. Морфологічні критерії визначення регенеративного процесу.

1. Щільна з’єднувальна тканина. Будова, функції, поширення.

2. Визначення типів тканин та їх гістологічних елементів методами мікроскопії.

3. Препарат. Поперечно-смугаста м’язова тканина.

1. Рецепторні нервові закінчення. Загальна характеристика синапсів.

2. Класифікація тканин та структурна організація тканин різних типів.

1. Мітохондрії. Загальна морфологія. Походження та динаміка в клітині.

2. Клітини та межклітинні структури пухкої з’єднувальної тканини.

1. Загальна характеристика основних типів будови осморегулюючого та видільного епітеліїв: протонефрідії, метанефрідії, нефрон, мальпігеві судини комах.

2. Клітинні та неклітинні гістологічні елементи та їх різноманітність у тканин різних типів.

3. Препарат. М’якотні нервові волокна (розщіпаний препарат).

1. Загальні принципи організації та функціонування змішаних осморегулюючих та видільних епітеліїв.

2. Міжклітинні контакти різних функціональних типів; класифікація міжклітинних контактів.

3. Препарат. Безмякотні нервові волокна (розщіпаний препарат).

1. Екзо- та ендокринні залози. Одно- та багатоклітинні залози. Загальна характеристика.

3. Препарат. Багатошаровий плескатий епітелій.

1. Класифікація залозистих епітеліїв по типу будови, секреції.

2. Поняття про регенерацію, умови та механізми регенераційних процесів. Типи регенерацій.

1. Загальна характеристика організації кишкових епітеліїв безхребетних з позаклітинним травленням.

1. Загальна характеристика організації кишкових епітеліїв хребетних тварин.

2. Аналіз можливості та наявності регенераційного процесу за гістологічними зразками.

1. Характеристика багатошарових епітеліїв хребетних тварин.

2. Морфологічні критерії визначення регенеративного процесу.

2. Поняття про смерть на клітинному рівні. Загальні принципи індукції та гальмування загибелі клітин.

1. Характеристика занурених, одношарових та багаторядних епітеліїв.

1. Загальні властивості епітеліальних тканин. Їх різноманіття. Класифікація шкіряних епітеліїв.

2. Методики розпізнавання живих та мертвих клітин у тканинах та визначення форм загибелі клітин.

3. Препарат. Сухожилля в повздовжньому розтині.

1. Залозистий епітелій: класифікація, особливості будови та функції.

1. Характеристика гладеньких м’язових тканин: походження, поширення, особливості будови та функції.

1. Гістологія – предмет та задачі. Тканини. Морфологічна класифікація тканин. Розвиток тканин в філогенезі.

2. Поняття про смерть на клітинному рівні. Загальні принципи індукції та гальмування загибелі клітин.

1. Морфологічна та функціональна організація нервових клітин та їх відростків.

2. Класифікація тканин та структурна організація тканин різних типів.

В процесі вивчення дисципліни поточний контроль здійснюється в наступних формах:

Оцінювання знань студентів під час поточного контролю відбувається на підставі наступних критеріїв:

1. правильність відповідей (правильне, чітке, достатньо глибоке викладення теоретичних понять).

2. Ступінь усвідомлення програмного матеріалу і самостійність міркувань.

3. Новизна навчальної інформації; рівень використання наукових (теоретичних знань).

4. Вміння користуватися засвоєними теоретичними знаннями у повсякденному житті.

Відповіді студентів оцінюються і за формою, тобто з точки зору логічності, чіткості, виразності викладу навчальної літератури.

Виходячи з розглянутих положень, критерії оцінки такі:

,, Відмінно" виставляється студенту тоді, коли його відповідь бездоганна за змістом, формою, обсягом. Це означає, що студент в повній мірі за програмою засвоїв увесь навчальний матеріал, викладений у підручниках та інших джерелах і на практичних, семінарських заняттях, заліку, дає бездоганні і глибокі відповіді на поставлені запитання, а також при тестуванні показує знання не лише основної, а й додаткової літератури, першоджерел, наводить власні міркування, робить узагальнюючі висновки, використовує знання з суміжних, галузевих дисциплін, вміє пов'язати вивчений матеріал з реальною дійсністю і доцільно використовує його для аналізу практичних завдань.

,, Добре" передбачає також високого рівня знань, навичок і вмінь. При цьому відповідь досить повна, логічна, з елементами самостійності, але містить деякі неточності або пропуски в не основних питаннях. Можливе слабке знання додаткової літератури, недостатня чіткість в визначенні понять.

,, Задовільно" передбачає наявність знань лише основної літератури, студент відповідає по суті питання, і в загальній формі розбирається у матеріалі, але відповідь неповна, неглибока, містить неточності, дає недостатньо правильні формулювання, порушує послідовність викладу матеріалу, відчуває труднощі, застосовуючи знання при рішенні практичних завдань.

,, Незадовільно" ставиться, коли студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при висвітленні понять, на додаткові питання відповідає не по суті, робить велику кількість помилок в усній відповіді.

Підсумковий залік проводиться на останньому практичному занятті або під час сесії.

Студенти, які відпрацювали всі теми практичних занять і самостійної роботи, залік отримують на останньому практичному занятті без додаткових контрольних заходів (за поточними оцінками).

Студенти, які не відпрацювали пропущені заняття або мають незадовільні оцінки, залік отримують лише після ліквідації цих недоліків.

1. Гістологія – предмет і задачі. Тканини. Морфофункціональна класифікація тканин.

3. Розвиток тканин в онтогенезі. Детермінація, поліпотентність, трасдетермінація, стабільна детермінація, її генетичне вираження, епігеномна спадковість.

4. Первинні і вторинні фактори диференціровки клітин тканин. Ембріональна індукція.

5. Загальні властивості епітеліальних тканин. Їх різноманітність. Класифікація шкірних епітеліїв.

6. Характеристика занурених одношарових і багатошарових епітеліїв.

8. Характеристика багаторядних епітеліїв хребетних тварин.

9. Загальна характеристика кишкових епітеліїв хребетних тварин.

10. Загальна характеристика організації безхребетних тварин з позаклітинним травленням.

11. Класифікація залозистих епітеліїв по типу будови, секреції.

12. Екзо- і ендокрині залози. Одно- і багатоклітинні залози. Загальна характеристика.

13. Загальні принципи організації і функціонування змішаних осморегуляторних і видільного епітеліїв.

14. Загальна характеристика основних типів будови осморегулюючих і видільних епітеліїв: протонефрідії, метанефрідії, нефрон, мальпігієви сосуди комах.

15. Клітини і міжклітинні структури пухкої з’єднувальної тканини хребетних.

16. Інтерстіціальні трофічні тканини безхребетних та їх аналоги: мезоглея, паренхима.

17. Щільна з’єднувальна тканина. Будова, функції, розповсюдження.

18. Хрящові тканини хребетних і безхребетних тварин.

19. Кісткові тканини хребетних і їх мінералізовані аналоги у безхребетних.

20. Будова і функції еритроцитів ссавців і інших хребетних.

21. Еритроцити і вільні дихальні пігменти безхребетних.

22. Кров’яні пластинки ссавців і тромбоцити хребетних. Коагуляція крові і гемолімфи у безхребетних.

23. Гранулоцити хребетних. Їх участь в імунітеті.

24. Зернисті та не зернисті амебоцити безхребетних.

25. Моноцити і лімфоцити хребетних. Їх будова, різноманітність популяцій, функції.

26. Кровотворення у ссавців. Мієлоїдна тканина.

27. Основні напрямки кровотворення в мієлоїдній і лімфоєдній тканинах ссавців.

28. Загальна характеристика і класифікація м’язових тканин.

29. Поперечносмугасті м’язові волокна хребетних і безхребетних тварин.

30. Поперечносмугасті м’язові тканини безхребетних, представлених системою клітинних м’язових волокон. Косоісчерчені м’язові тканини.

31. Гладенькі м’язи безхребетних і хребетних тварин.

32. Загальна характеристика і класифікація тканин нервової системи. Морфологічна і функціональна організація нервових клітин і їх відростків.

33. Загальна характеристика синапсів. Рецепторні нервові закінчення.

34. Цитологічні особливості нейросекреторних клітин.

4.1. Навчально-методичні матеріали. Основна література:

1. Заварзин А.А. Основы сравнительной гистологии: Учебн. пособие. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1985. – 400с.

2. Практикум по гистологии, цитологии и эмбриологии / Под ред. Н.А. Юриной, А.И. Радостиной: Учебн. пособ. – М.: Изд-во УНД, 1989. – 253с.

3. Гистология: Учебн. для мед. ин-тов / Под ред. Ю.И. Афанасьевой, Н.Л. Юриной. 4-е изд. Перераб и доп. – М.: Медицина, 1989. – 670с.

4. Фролов О.К., Лупиніс О.В., Федотов Є.Р., Копійка В.В. Методичні вказівки до лабораторних занять із гістології (для студентів біологічного факультету денної та заочної форми навчання). – Запоріжжя, 2002. – 39с.

5. Атлас сканирующей электронной микроскопии клеток, тканей и органов / Под ред. О.В. Волковой, В.А, Шахламова, А.А. Миронова. – М.: Медицина, 1987. – 462с.

6. Лабораторные занятия по курсу гистологии, цитологии и эмбриологии: Учебн. пособ. для биол. и мед. спец. вузов. / Под ред. Ю.И. Афанасьевой и др., 1990. – 399с.

7. Антипчук Ю.П. Гистология с основами эмбриологии: Учебн. пособ. для биологич. спец. пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1983. – 239с.

8. Хем А., Кормак Д. Гистология: в 5-ти томах. Пер. с англ. – М.: Мир, 1983.