💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Значення Київської Русі в історії державотворення в Україні

- Уперше об’єднала всі східнослов’янські племена в єдину державну організацію.

- Сприяла соціально-економічному, політичному і культурному розвитку слов’ян.

- Об’єднання в межах однієї держави дозволило східним слов’янам ефективно захищатися від нападів кочовиків та сусідніх держав

- Київська Русь стала своєрідним бар’єром, який захищав західноєвропейські країни від кочових орд тюркських племен

- Сприяла зміцненню міжнародного авторитету східних словян, створювала для них можливість брати дієву участь у міжнародній політиці.

12)Причини і наслідки занепаду КР її розвиток 11-12 ст. 1) перетворення великого землеволодіння на спадкове, а господар­ства — на натуральне, що зменшувало потребу в торгових кон­тактах і об'єднанні земель; 2)воєнно-політичне посилення бояр та удільних князів, які стави­ли власні інтереси вище за державні; влада великого князя стала зайвою; 3)поява нових міст як економічних і воєнно-політичних центрів, наростання суперництва між ними і Києвом; 4)зміна торгових шляхів у зв'язку з пануванням у степу кочових племен, які перекрили шляхи до Чорного і Каспійського морів; Київ залишився поза основними торговими шляхами; 5)різний етнічний склад руських територій, виокремлення україн­ців, білорусів і росіян. Позитивні: економічне та культурне піднесення руських земель: розвиток міст, ре­месел, торгівлі, культури та мисте­цтва; удосконалення системи управління удільними землями; розвиток демократичних традицій: скликання народного віча, прави­телі вдаються до підтримки міщан; сприяла формуванню українсько­го, білоруського та російського на­родів Негативні: міжусобна боротьба підривала сили князівств, призводила до загибелі людей і нищення куль­турних пам'яток; Русь не могла опиратися на­падам половців, які грабували руські землі; оскільки половці перекрили торгові шляхи через Каспій, Русь опинилася на узбіччі тор­гових шляхів.

13)Бородьба проти монголо-татар Монгольські походи на Русь1223 р. руські князі вперше зіткнулися з монгольськими війська­ми. Коли монголи завдали поразки половцям на Дону, князівський з'їзд вирішив виступити спільно з половцями проти монголів. У битві на річці Калка (31 травня 1223 р.) руське військо зазнало страш­ної поразки: повернувся додому тільки кожен десятий.1237 р. — похід на Русь очолив онук Чингізхана Батий; було спустошено Швнічно-Східну Русь (Рязань, Володимир, Москва, Твер тощо).1239 р. — похід Батия на Південно-Західну Русь; захоплено Пе­реяслав, Чернігів, Крим.1240 р. — похід Батия на Київ. Обороною міста керував воєвода Дмитро Єйкович, ставленик Данила Галицького. Кияни відмовили­ся здати місто без бою. Облога Києва тривала, за деякими джерела­ми, понад десять тижнів. Проте сили були нерівними, і місто майже повністю було зруйноване, а населення зменшилося з 50-60 тисяч до 2 тисяч чоловік. Про це свідчать і археологічні розкопки, й дані літописів.1241 р. — похід монголів на Західну Русь; зруйновано міста Київського і Галицько-Волинського князівства. Далі монголи вдер­лися на територію Польщі, Угорщини, Чехію, Словаччину, Сербію, Боснію, Хорватію. Але у 1242 р. монголи припинили похід на Захід і повернули назад.Причини поразок руських князівств: феодальна роздрібненість, не подолана навіть перед лицем вій­ськової загрози; спрямовані удари монголів по окремих князівствах; великий досвід монголів у штурмуванні міст і фортець, здобутий у Китаї, Середній Азії, Закавказзі.Наслідки золотоординського панування: 1) великі людські та матеріальні втрати: з 74 міст 49 були розо­рені; 2) занепад ремесла; втрачені цілі ремісничі галузі (виробництво емалі, черні, різьблення по каменю), оскільки ремісників заби­рали в рабство; 3) демографічні втрати; 4) втрата військової, культурної, релігійної верхівки негативно по­значилася на розвитку суспільства; 5) законсервовано роздрібненість Русі; 6)запроваджено систему підданства у взаєминах між князем і знат­тю, що ґрунтувалася на абсолютній покірності підданців та без­межній владі правителя; 7) втрачено державну незалежність Русі, призупинені державо­творчі традиції; 8) послаблення Русі, яким скористалися західні держави (Поль­ща, Литва, Угорщина), розділивши українські землі на століття; 9) відставання Русі в своєму розвитку від Західної Європи.

14)утворення Гал.держ. її розвиток Наприкінці XII - у першій половині XIII ст. князівства Середнього Подніпров'я - Київське, Чернігово-Сіверське та Переяславське через низку обставин (нескінченні князівські усобиці, певну зміну світових торговельних шляхів, активізацію нападів кочівників, відтік населення з південних районів тощо) економічно та політичне занепадають. Монгольська навала посилила та поглибила руйнівні процеси в цьому регіоні. Іншою була ситуація в південно-західній частині Русі, де 1199 р. з'явилося нове державне об'єднання - Галицько-Волинське князівство. Майже впродовж півторасторіччя воно відігравало надзвичайно важливу роль у житті східних слов'ян. Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяла низка чинників: 1) вдале географічне положення (віддаленість від Києва послаблювала вплив центральної влади, природні умови робили ці землі важкодоступними для степових кочівників, крім того, князівство розташовувалося на перехресті стратегічно важливих торгових шляхів); 2) необхідність спільної боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя та іга; 3) енергійна об'єднавча політика князів Романа Мстиславича (1199-1205) та Данила Романовича Галицького (1238-1264); 4) існування на території князівства багатих родовищ солі, що сприяло економічному зростанню та інтенсифікації торгівлі Значення Галпцько-Волпнської держави в історії України Створення великої держави на українських землях, спадкоємиці Київської Русі, що продовжила її культурні традиції; перша власне українська держава; забезпечило високий рівень економічного та духовно-культурно­го розвитку українських земель; захист від загарбання та асиміляції східних слов'ян; існування цієї держави забезпечило безперервну державність на українських землях; відкриття доступу західноєвропейських культурних впливів до українських земель завдяки орієнтації князівства на захід.