Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Стаття 197. Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами






 

1. Суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі:

1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю;

2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;

Подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.

Якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, то копія рішення суду апеляційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Апеляційний розгляд адміністративної справи суд здійснює в порядку усного (у судовому засіданні) або письмового провадження. Стаття визначає особливості розгляду справи судом апеляційної інстанції у письмовому провадженні.

2. Апеляційний розгляд справи у письмовому провадженні спрямований на реалізацію принципу процесуальної економії та спрямований на пришвидшення апеляційного провадження.

Письмове провадження та його підстави в суді апеляційної інстанції

3. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 3 КАСУ письмове провадження - це розгляд і вирішення адміністративної справи в суді, зокрема й апеляційної інстанції, без виклику осіб, які беруть участь у справі, та без проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів.

4. Суд проводить апеляційний розгляд у письмовому провадженні у випадку, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили про можливість розгляду справи за їх відсутності (частина перша коментованої статті). Таке клопотання доцільно заявляти, якщо перегляд справи не вимагає дослідження доказів та встановлення обставин у справі. Його може бути заявлено у самій апеляційній скарзі, запереченні на неї, заяві про приєднання до апеляційної скарги чи окремо.

На наш погляд, суд міг би розглядати справу у порядку письмового провадження також і тоді, коли ніхто з осіб, які беруть участь у справі і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, не з'явився у судове засідання, і суд визнав можливим розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Порядок апеляційного розгляду у письмовому провадженні

5. Письмове провадження в апеляційній інстанції передбачає вивчення колегією суддів апеляційної скарги, заперечень на неї, інших матеріалів, що є в адміністративній справі, й ухвалення ними судового рішення без проведення судового засідання. По суті, такі розгляд і вирішення зводяться до наради суддів.

При розгляді справи в порядку письмового провадження головуючий доводить до відома складу колегії суддів, чия апеляційна скарга, у якій справі та на рішення якого суду розглядається, з'ясовує питання про наявність самовідводів.

Після цього суддя-доповідач доповідає зміст апеляційної скарги та ухваленого у справі судового рішення, зміст позиції інших осіб, які беруть участь у справі. Після відповіді на питання інших суддів суддя-доповідач пропонує своє бачення вирішення вимог апеляційної скарги. Після обговорення запропонованих суддями пропозицій колегія суддів ухвалює рішення відповідно до статей 198 - 199 КАСУ.

Під час апеляційного розгляду і вирішення справи у письмовому провадженні його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводиться, оскільки в такому випадку не проводиться судове засідання.

Перехід до усного провадження

6. Якщо під час письмового провадження суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні (наприклад, у суду виникла необхідність заслухати осіб, які беруть участь у справі, допитати свідків чи заслухати експерта, призначити експертизу, витребувати та дослідити інші докази, крім тих, що наявні у справі), то в такому разі суд призначає справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

 

Направлення копії судового рішення

7. Якщо справа була розглянута і вирішена в порядку письмового провадження, то способом доведення судового рішення до відома осіб, які беруть участь у справі, є не проголошення судового рішення, а направлення їм копії судового рішення. Копія постанови або ухвали суду апеляційної інстанції надсилається кожній особі, яка бере участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання усіма суддями колегії (частина третя коментованої статті).

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скаргина ухвалу суду. Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 198. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду 1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; 2) змінити постанову суду; 3) скасувати її та прийняти нову постанову суду; 4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі; 6) скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Коментар: Предмет регулювання та цілі статті 1. Стаття визначає можливі рішення суду апеляційної інстанції щодо оскарженої постанови суду першої інстанції за результатами апеляційного розгляду справи. 2. Стаття вичерпно встановлює повноваження суду апеляційної інстанції, за межі яких він не може виходити. Підстави для застосування кожного з цих повноважень конкретизовані у статтях 200 - 204 КАСУ. Результат реалізації зазначених повноважень утілюється у висновку суду щодо вимог апеляційної скарги, який наводиться у резолютивній частині рішення суду апеляційної інстанції. Одночасно стаття виконує функцію орієнтира для особи щодо вимог, які вона може заявити в апеляційній скарзі на постанову суду. 3. Повноваження, які суд може застосувати за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, визначені статтею 199 КАСУ. Спрямованість повноважень суду апеляційної інстанції 4. За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суд апеляційної інстанції здебільшого не повинен направляти справу на новий розгляд. Повноваження суду апеляційної інстанції щодо дослідження й оцінки доказів практично ті самі, що і в суду першої інстанції. У зв'язку з цим обсяг повноважень апеляційної інстанції є достатнім, щоб вирішити адміністративну справу по суті вимог адміністративного позову, не повертаючи її на новий розгляд. Тому суд апеляційної інстанції у разі задоволення апеляційної скарги, зазвичай повинен або ухвалити нову постанову по суті справи, або змінити судове рішення, ухвалене судом першої інстанції. Залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови - без змін 5. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо дійде висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини у справі та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права (див. статтю 200 КАСУ і коментар до неї). Про це суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. Залишення апеляційної скарги без задоволення має наслідком набрання постановою суду першої інстанції законної сили. Зміна постанови 6. Суд апеляційної інстанції змінює постанову суду першої інстанції, якщо: 1) суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) суд першої інстанції вирішив не всі позовні вимоги (див. статтю 201 КАСУ і коментар до неї). Про це суд апеляційної інстанції приймає постанову. Скасування постанови та прийняття нової постанови 7. Суд апеляційної інстанції приймає нову постанову, скасувавши постанову суду першої інстанції, якщо: 1) суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи; 2) суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, які не були доведеними; 3) висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам у справі; 4) суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи (див. статтю 202 КАСУ і коментар до неї). Скасування постанови і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі 8. Якщо в суді апеляційної інстанції виявиться, що постанова суду першої інстанції була прийнята помилково, оскільки були підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі, встановлені відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу, тоді суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі. Якщо ж підстави для закриття провадження у справі виникли в апеляційному провадженні, то суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції у разі її необґрунтованості чи незаконності, і закриває провадження у справі (див. частину першу статті 203 КАСУ і коментар до неї). Про це суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. Визнання постанови нечинною і закриття провадження у справі 9. Якщо обставини, що є підставою для закриття провадження у справі, виникли після прийняття законної й обґрунтованої постанови судом першої інстанції, тоді суд апеляційної інстанції визнає таку постановою нечинною і закриває провадження у справі (див. частину другу статті 203 КАСУ і коментар до неї). Про це суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. Тут йдеться про визнання постанови нечинною, а не її скасування, оскільки скасування завжди пов'язане з допущеною судом першої інстанції помилкою. У цьому ж випадку суд першої інстанції помилки не допустив. Визнання постанови суду першої інстанції нечинною означає те, що вона законної сили не набирає і не може бути виконана примусово. Скасування постанови і направлення справи на новий розгляд 10. У випадках, коли допущено такі порушення норм процесуального права, що ставлять під сумнів законність усього судового розгляду у першій інстанції, постанову суду першої інстанції належить скасувати і направити справу на новий розгляд. Вичерпний перелік таких випадків визначено у статті 204 КАСУ: 1) розгляд і вирішення справи неповноважним складом суду; 2) участь у прийнятті постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і визнання судом апеляційної інстанції заяви про його відвід обґрунтованою; 3) ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу. Про це суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.