Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Лабораторна робота № 2






Тема. Класифікація структурних агрегатів

1 Мета роботи. Привести класифікацію структурних агрегатів ґрунту вказаної структури (за С.О. Захаровим) і визначити коефіцієнт структурності ґрунту.

Вихідні дані:

1. Структура агрегатів ґрунту (таблиця 2.1).

2. Групи агрегатів ґрунту (таблиця 2.2).

Тривалість роботи – 2 год.

 

2 Теоретичні відомості

Механічні частки ґрунту перебувають у роздільному (вільному) стані або об`єднуються в структурні агрегати різного розміру і форми.

Здатність ґрунту розпадатися на агрегати називають структурністю.

Стуктура ґрунту – це сукупність агрегатів різної величини, форми, пористості, механічної міцності і водоміцності, які характерні для кожного ґрунту і кожного горизонту.

Для морфології ґрунтів велике значення має класифікація структурних агрегатів. Над цим питанням працювали С.О. Захаров і С.О. Монін.

Структурні агрегати формуються під впливом ряду чинників: періодичного намокання і висихання, замерзання і відтаювання ґрунтової маси, коагуляції, надходження гумусу та ін. Основною умовою цього процессу є наявність тонкодисперсних часток і двовалентних катіонів як коагуляторів. Коагуляція ґрунтових колоїдів зумовлює укрупнення часток ґрунту, формування структурних агрегатів. Коагуляція – один із типів контактів між структурними елементами ґрунту. Коагуляційні контакти виникають в тонкодисперсних незцементованих утвореннях, таких як глини, суглинки, торф, деякі різновидності крейди.

Іншою важливою умовою структуроутворення є наявність гумусних речовин і, зокрема, гумінових кислот, які зцементовують механічні частки ґрунту.

При відсутності хоча б одного з трьох компонентів (тонкодисперсні частки, двовалентні катіони, гумусні речовини) структурні агрегати можуть утворитися, але вони будуть неміцними.

Отже, агрегати – це сукупність механічних елементів, які взаємно утримуються в результаті коагуляції.

Розрізняють три типи структурних агрегатів (за С.О. Захаровим), які ділять на ряд підтипів.

- Тип А. Кубоподібна – структурні агрегати рівномірно розвинені по трьох взаємно перпендикулярних осях. Поділяється на макроструктурні агрегати і мікроструктурні агрегати.

- Тип Б. Призмоподібна – розвиток переважно по вертикальній осі.

-Тип В. Плиткоподібна – розвиток переважно по двох горизонтальних осях.

У свою чергу, типи структурних агрегатів поділяються на роди (так, наприклад, брилиста, грудкувата, пилувата, горіхувата, зерниста структура).

Роди поділяють на види структури ґрунту (наприклад, крупнозерниста, зерниста, дрібнозерниста).

Від ступеня оструктуреності ґрунту залежать його фізичні властивості і родючість.

Ступінь оструктуреності ґрунту виражають коефіцієнтом структурності ґрунту (К).

Всі агрегати поділяють на три групи:

- мікроагрегати (< 0, 25 мм);

- мезоагрегати (0, 25-10мм);

- макроагрегати (> 10мм);

Коефіцієнт структурності ґрунту визначають за формулою:

, (2.1)

 

де a – кількість мезоагрегатів, в %;

b, с – кількість макро- і мікроагрегатів відповідно, в %.

Чим вищий коефіцієнт структурності, тим кращі фізичні властивості і родючість даного ґрунту.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.