Фінансові відносини підприємств.

Тема 3. Фінансові відносини та фінансові посередники.

1. Поняття та класифікація фінансових відносин.

2. Фінансові відносини підприємств.

3. Управління грошовими потоками підприємств.

4.Фінансові інструменти та посередники.

Поняття та класифікація фінансових відносин.

Фiнансовi вiдносини, що виникають при розподiлі i перерозподiлі валового нацiонального продукту, надзвичайно рiзноманiтнi, але їх можна подiлити за певними ознаками. Цей поділ знаходить відображення у побудові фінансової системи. Фiнансова система — це сукупнiсть окремих сфер фiнансових вiдносин, які пов'язані між собою, їм притаманні централізовані або децентралізовані фонди грошових коштів, є відповідний апарат управління та правове забезпечення.

Фінансові відносини поділяють на наступні групи:

1. Відносини між державою і підприємствами (організаціями) у процесі наділення їх виробничими фондами.

2. Відносини між підприємствами та організаціями вищого підпорядкування.

3. Відносини держави з населенням як платниками податків.

4. Відносини між інститутами фінансово-банківської системи.

5. Відносини з іншими країнами (міжнародні відносини) у процесі ЗЕД.

6. Відносини з приводу дотримання законодавства.

7. Відносини у сфері природокористування.

8. Відносини у самому виробництві (використання фондів грошових засобів підприємства).

Класифікація фінансових відносин:

- за формою власності (державні і приватні);

- за засобом централізації (централізовані і децентралізовані);

- за регіональною ознакою (регіональні, місцеві);

- за галузевою ознакою (підприємств, фірм, корпорацій тощо);

- за причинами виникнення (юридична необхідність або комерційний інтерес);

- за видами діяльності;

- за формою обліку (законні або тіньові);

- за речовою ознакою (натуральні чи грошові).

Фінансові відносини підприємств.

При функціонуванні фінансів господарюючих суб'єктів встановлюються відповідні економічні відносини та взаємозв'язки. Фінансові відносини виражають суть фінансів як відносин, що обслуговують рух вартості валового внутрішнього продукту. Характеристика фінансових відносин на підприємстві пов'язана з виділенням їх об'єктів та суб'єктів. Об'єктом фінансових відносин на підприємстві є вартість виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, які формують виручку, а в процесі розподілу - фонди споживання, відшкодування витрат і прибуток, що є необхідною умовою забезпечення безперервності виробництва. Окрім того, об'єктом фінансових відносин на підприємстві (фінанси підприємств) є всі грошові надходження та нагромадження, тобто фінансові ресурси підприємства.

Суб'єктами фінансових відносин підприємства виступають держава, саме підприємство, його робітники та службовці, власники та акціонери (учасники), інвестори, фінансово-кредитні установи, інші підприємства та інші контрагенти. При цьому всі фінансові відносини підприємства можна згрупувати на зовнішні та внутрішні.

Фінансові відносини підприємств можна об’єднати в наступні групи:

- з іншими підприємствами і організаціями;

- в самому підприємстві;

- між об’єднаннями підприємств;

- з фінансово-кредитною системою.

Фінансові відносини з іншими підприємствами і організаціями: включають відносини з постачальниками, покупцями продукції, транспортними організаціями, митницею, підприємствами і фірмами іноземних країн. Це найбільша група за обсягом грошових платежів. Відносини підприємств пов’язані з реалізацією продукції та переробних галузей, придбанням матеріальних ресурсів для їх виробничої діяльності. Організація цих відносин впливає на кінцеві результати виробничої діяльності: створення національного доходу, отримання підприємством виручки від реалізації продукції і отримання прибутку.

Фінансові відносини в самому підприємстві охоплюють відносини між відділами, цехами, бригадами тощо, а також відносини з працівниками. Відносини між підрозділами пов’язані з оплатою послуг і робіт, розподілом прибутку, обігових засобів тощо. А відносини з працівниками – з приводу виплати їм заробітної плати, премій, дивідендів, матеріальної допомоги, а також стягнення грошей за заподіяний ущерб та утримання податків.

Фінансові відносини між об’єднаннями підприємств поділяють на:

1.- Фінансові відносини підприємств з підприємствами вищого підпорядкування;

2.- Відносини в середині фінансово-виробничих груп;

3.- Відносини підприємств в умовах холдингу.

Перший вид відносини стосуються відносин з приводу створення і використання централізованих грошових фондів.

Другий вид відносин пов’язаний з метою об’єднання фінансових зусиль в направленні розвитку і підтримки виробництва, отримання максимального фінансового результату (центральні державні фонди, комерційні кредити один одному та фінансова допомога).

Особливістю третього виду відносин є те, що холдингові відносини будуються на економічній основі, а головному підприємству належить контрольний пакет акцій дочірніх підприємств. Це значить, що фінансові відносини у холдингу несуть в собі фінансову незалежність і самостійність його учасників в межах єдиної стратегії.

Відносини з фінансово-кредитною системою пов’язані відносини з бюджетами різних рівнів; позабюджетними фондами, які пов’язані з перерахуванням податків і обов’язкових платежів; відносини з приводу перерахування грошових засобів на соціальне страхування і страхування майна підприємств; фінансові відносини з банками при отриманні або погашенні кредитів.