💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Музичний словничок

Імпровізація (франц. improvisation, від лат. Improvises — непередбачений) — створення художнього твору (наприклад, музичного, поетичного, сценічного) в момент його виконання без попередньої підготовки. Музична імпровізація — історично найдавніший тип музикування.

Джаз виник як поєднання декількох музичних культур і національних традицій. Зародження джазової музики нерозривно пов’язане з історією. Раби, завезені з Африки на територію Нового Світу, не були вихідцями з одного роду і не розуміли один одного. Необхідність консолідації привела до об’єднання безлічі культур та створення єдиної культури афроамериканців. Так, наприкінці XIX століття склався музичний жанр регтайм. Згодом ритми регтайму в поєднанні з елементами блюзу та духовними співами африканців (спіричуелс і госпелз) дали початок новому музичному напряму. Завдяки процесам змішування африканської музичної культури та європейської і виник джаз у загальноприйнятому розумінні.

Розгляньте схему, яка вам розкаже про виникнення джазу (с. 101).

Історично основним стилем класичного джазу вважається новоорлеанський джаз, що сформувався наприкінці XIX ст. на грунті африканського фольклору, народної та побутової музики креолів (нащадків португальських та іспанських колонізаторів) у місті Новий Орлеан.

Для новоорлеанського джазу характерна колективна імпровізація, сольні інструменти тут протистоять ритмічній групі (банджо, тубі й ударним).

1920-ті — ера диксиленду.

У ці роки джазова музика розповсюджується по CLUA та продовжує розвиватися. У Новому Орлеані формуються перші диксиленди — великі джазові ансамблі, серед яких особливе місце займає ансамбль «Original Dixieland Jass Band», який у 1917 році зробив перший джазовий звукозапис.

1923—1929 pp. — «золота ера джазу».

Це період розквіту бендів (джазових груп). До Нью-Йорка переїжджає оркестр Д. Еллінгтона, який привніс у джаз такий рівень складності, якого ще ніколи не було в розважальних оркестрах. Тоді ж зароджується джаз і в Росії. Перший оркестр у Москві організував В. Парнах.

1930-ті роки — ера свінгу.

У цей час виникають біг-бенди (джазові групи, до складу яких входить більше 17 учасників). Тоді ж виник і стиль джазу — свінг, який сформувався і набув великої популярності в період між 1935—1945 роками в концертах біг-бендів.

У свінгу відсутня колективна імпровізація, а на перший план виступають аранжування та сольна імпровізація. Концертний свінг мав нечуване поширення в історії популярної музики. «Королем» цього стилю вважають Бені Гудмена.

В епоху свінгу та панування біг-бендів з’явилося багато професійних виконавців джазу. Майстерність Біллі Холідей та Елли Фіцджеральд стала зразком для співачок майбутніх десятиліть. Першим зразком чоловічого джазового стилю став Луї Армстронг. Популярним виконавцем був Френк Сінатра.

У Росії в той час широку популярність здобуває оркестр Л. Утьосова. У 1934 р. вийшла на екрани комедія «Веселі хлоп’ята» про історію джазового музиканта з Л. Утьосовим у головній ролі та з участю його оркестру.

Тоді ж було створено новий стиль теа-джаз (театральний джаз), який сформували Л. Утьосов та Я. Скоморовський. На межі 40-50-х років XX ст. виник новий різновид джазу — ритм-енд-блюз.

У наступні роки джаз продовжує розвиватися, з’являються імена нових виконавців та оркестрів.

В історії джазової музики відомо численні напрями та стилі: кул- джаз, фрі-джаз, ф'южн, диксиленд, ритм-енд-блюз, соул, рок-н-рол, свінг, бі-боп, біг-біт, прогресив тощо.

Поява музикантів неамериканського походження сприяла становленню багатьох національних джазових шкіл, зокрема й української. Після спаду інтересу до джазу в 90-х роках XX ст. він знову став набирати популярності в молодіжній культурі сьогодення.

4. Музичне сприймання. Ф. Сінатра. «Learnin the Blues», Дж. Герман. «Hello, Dolly!», E. Фщджераііьд та JI. Армстронг. «Summertime», Л. Утьосов та його джаз-оркестр «Пароіиав».

5. Аналіз музичних творів.

1. Розкажіть про ваші враження від джазової музики.

2. Які музичні інструменти вам вдалося розпізнати?

3. Які особливості джазового співу? Чим він відрізняється від академічного виконання?

4. Розкажіть про засоби виразності та мелодію кожного твору.

6. Виконання творчого завдання. Робота з ілюстраціями.

Розгляньте зображення інструментів, на яких виконують джаз (с. 104)