Зміни в сфері матеріального виробництва

Безпосереднім наслідком комп’ютерної революції скрізь, де вона відбувається, є радикальна зміна соціальних структур. При цьому чітко виявляються її соціогенні функції. Досвід країн, що вже зробили значні кроки на шляху створення інформаційного суспільства, дозволяє досить чітко охарактеризувати основні напрямки і зміст цих змін. У першу чергу вони стосуються співвідношення так званих традиційних промислових і сільськогосподарських галузей, а також тих, які належать до сфери інформації та послуг. Жодне суспільство не може відмовитись від виробництва матеріальних благ: одягу, взуття, житла, медикаментів, транспортних засобів, машин, приладів тощо. На даній стадії розвитку людства матеріально-виробнича діяльність у значній мірі базується на взаємодії людини і комп’ютера, оскільки має потребу в розвитку інформаційно-технологічної сфери.

На початкових стадіях розвитку індустріального суспільства і аж до періоду розквіту промислового капіталізму сфера матеріального виробництва, що охоплювала видобувну й обробну промисловість, а також сільське господарство, вимагали великої кількості робітників. У багатьох країнах люди, зайняті в цих сферах, складали більшість населення. Проте на сьогоднішній день у суспільствах, що вступили на шлях інформаційно-комп’ютерного розвитку, продуктивність праці в сфері матеріального виробництва є такою значною, а раціональна організація виробництва є настільки досконалою за сучасними мірками, що кількість людей, безпосередньо зайнятих у видобувних і переробних галузях виробництва, а також у сільському господарстві, безупинно зменшується. Однією з причин цього явища є високий ступінь механізації й автоматизації виробництва. Тому в сучасних умовах стрімке зростання чисельності людей, зайнятих саме у сфері послуг та інформації, виявляється принципово важливою передумовою удосконалення та розвитку матеріального виробництва. Цим і обумовлюється зміна кількісних пропорцій у соціальній структурі розвинених країн. Наприклад, у США сфера інформації й послуг поглинає близько 80% усього працездатного населення, а менше 20% припадає на традиційні промислові галузі та менше 3% — на сільське господарство. Це радикально змінює соціальну структуру суспільства й істотно трансформує життєві цінності, престиж та масову суспільну свідомість.

Отже, перерозподіл працездатного населення у сферу послуг й інформації, пов’язаний з інтенсивною взаємодією людини і комп’ютера, породжує цілий ряд змін у матеріальному виробництві, а відповідно і в структурі суспільства. Комп’ютеризація, інформатизація суспільства в цілому, особливо якщо вони проводяться рішуче і послідовно, завжди призводять до радикальних і революційних змін виробничих структур. Адже інформаційна продуктивна сила, яка стрімко розвивається, здатна замінити матеріальну продуктивну силу, що викличе якісні зміни у виробництві [9: 48].