Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Недоліки матричних методів
Поява методу BCG й інших формальних методів кардинально змінила стратегічне планування. Проте ці методи мають обмеження. їхнє використання потребує багато сил, часу і грошей. Не завжди просто визначити кількісну частку СБО на ринку і темпи росту ринку. Крім того, ці методи спрямовані на класифікацію наявних напрямків діяльності, але мало допомагають у плануванні майбутньої роботи. При визначенні виробничих задач для кожної СБО, при ухваленні рішення про те, які ресурси варто надати кожній із них, і при виборі нових напрямків діяльності керівництву усе ще доводиться покладатися на власний досвід. Формальні методи планування також призводять до того, що компанії прагнутимуть розвиватися в основному за рахунок збільшення своєї частки ринку або за рахунок освоєння привабливіших нових ринків. В такому випадку чимало компаній починають опановувати малознайомі, нові перспективні напрямки діяльності, якими вони не вміють керувати; результат зазвичай буває гірким, особливо якщо одночасно відбувається закриття або розпродаж повноцінних зрілих напрямків (або викачування з них ресурсів). Не дивно, що сьогодні більшість компаній, які вже на власному досвіді відчули тягар зайвої диверсифікації виробництва, обмежують коло своїх інтересів і повертаються до роботи в одному або декількох напрямках діяльності, в яких вони краще розуміються. Незважаючи на цю й інші проблеми, а також на той факт, що чимало компаній відмовляються від формальних матричних методів на користь інших, гнучкіших, більшість фірм усе ж залишаються переконаними прихильниками стратегічного планування. В 70-ті роки багато компаній захоплювалися корпоративним стратегічним плануванням, вбачаючи в ньому чудодійний засіб швидкого зростання і отримання високих прибутків. На початку 80-х років сприйняття стратегічного планування змінилося: виявилося, що корпоративне планування коштує дорого і при цьому дуже неефективне; до того ж значно посилилась інтенсивність конкуренції'. її зростання спричинене неухильним поліпшенням якості товарів, перебудовою системи керування, скороченням розмірів компаній і вдосконаленням технології. Корпоративне планування вийшло з моди; щоправда, останнім часом спостерігається його повернення. Але це вже не те корпоративне стратегічне планування минулих років, коли всі рішення приймалися в основному вищим керівництвом. Сьогодні стратегічне планування стає все більш децентралізованим. Крім того, сьогодні стратегічні рішення усе частіше приймають не топ-менеджери компаній, а спеціальні планові команди, що складаються з менеджерів середньої ланки, що набагато ближчі до ринку і краще відчувають його тенденції. Часом у процесі стратегічного планування беруть участь навіть постачальники і споживачі [9]. Звісно ж, при виборі оптимальної стратегії не можна покладатися виключно на аналіз бізнес-портфелю. Але він допомагає керівництву оцінити загальне становище компанії і внесок кожного виробничого підрозділу або товару, розподілити ресурси по напрямках діяльності і зорієнтувати компанію на майбутній успіх. При правильному підході стратегічне планування є одним із найважливіших аспектів загального стратегічного управління, частиною теорії управління підприємницькою діяльністю.
|