Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






  • Вибір розрахункового матеріалу






     

    2.7.1 За розрахунковий матеріал приймається матеріал, який найшвидше сохне за даною специфікою (тобто має найменше значення).

    2.7.1.1. Порода: ______________________________________

    2.7.1.2. Розміри: товщина ____, ширина____, довжина____;

    2.7.1.3. Рижими сушіння: Н

    2.7.1.4. Тривалість сушіння, діб, суш =____

    2.7.1.5 Визначення параметрів агента сушіння при вході в штабель.

    2.7.1.6 Значення параметрів агента сушіння на вході в штабель заносяться в

    таблицю 2.6.

    Таблиця 2.6

    Назва Позначення Значення
    Температура, ˚ С t1  
    Відносна вологість φ 1  
    Вологовміст, г/кг d1  
    Тепловміст (ентальпія), кДж/кг I1  
    Тиск пари кПа Pn  
    Густина, кг/м3 ρ 1  
    Питомий об’єм, м3/кг V1  
    Температура мокрого термометра, ˚ С tm  
    Питома теплоємкість перегрітої пари, Кдж/кг.град Cn1  

     

    2.7.2 Розрахунок кількості випаровуваної вологи.

    2.7.2.1 Маса вологи, що випаровується з одного метра кубічного деревини (М1м3) в кг/м3 визначається за формулою

    М1м3 = ρ б Wп-Wк , (2.14)
     

    де ρ б – базисна густина деревини, кг/м3 б = 500 (таблиця Б10 додатку);

    Wп – початкова вологість деревини, %;

    Wк - кінцева вологість деревини, %;

     

    М1м3 =

     

    2.7.2.2 Розрахункова кількість вологи, яка випаровується з деревини в секунду (Мр) в кг/с визначається за формулою

    Мр = М1м3 ∙ Г ∙ β ф ∙ Ак ∙ х , (2.16)
    3600 ∙ tсуш

    де Г – габаритний об’єм всіх штабелів в камері, м3;

    β ф – об’ємний коефіцієнт заповнення штабеля фактичним матеріалом;

    Ак – коефіцієнт, який враховує якість сушіння;

    Х – коефіцієнт нерівномірності швидкості сушіння, визначається по рис.1 (в додатоку);

    tсуш – загальна тривалість сушіння розрахункового матеріалу, год.

     

    Мр =

    2.7.3 Визначення об’єму циркулюючого агента сушіння і його параметрів на виході із штабеля

    2.7.3.1. Об’єм циркулюючого по матеріалу агента сушіння (Vшт), м3/с визначається за формулою

    Vшт = n ∙ Vмат ∙ Sж.п.шт, (2.17)

    де n – кількість штабелів в площині, перпендикулярній потоку повітря, шт.;

    Vмат – швидкість циркуляції повітря по матеріалу, м/с;

    Sж.с.шт – площа живого перерізу штабеля для лісосушильних камер (вільна для проходу агента сушіння), м², визначається за формулою

    Sж.п.шт = L ∙ Н (І – β д ∙ β l) (2.18)

    де L, H – довжина і висота штабеля, м;

    β д, β в – коефіцієнти заповнення штабеля по довжині і висоті.

     

    Sж.п.шт =

     

    Vшт =

     

    2.7.3.2. Вологовміст агента сушіння на виході із штабеля (d2), г/кг визначається за формулою

    d2 = d1 + 1000 Мр ∙ V1 , (2.19)
    Vшт

    де d1 – вологовміст агента сушіння на виході зі штабель, г/кг;

    Мр – кількість вологи, яка випаровується із деревини в секунду, кг/с;

    V1 – питомий об’єм агента сушіння, м3/кг (діаграма);

    Vшт. – об’єм циркулюючого агента сушіння, м3/с.;

     

    d2 =

     

     

    2.7.3.3 Інші параметри агента сушіння на виході із штабеля визначаються по Ід– діаграмі

    рис. 1. Схема розміщення ліній процесу сушіння на Ід – діаграмі

     

     

    2.7.3.4Параметри агента сушіння на виході із штабеля заносяться в

    таблицю 2.7

    Таблиця 2.7

    Назва Позначення Значення
    Температура, ˚ С t2  
    Відносна вологість, % φ 2  
    Вологовміст, г/кг d2  
    Тепловміст (ентальпія), кДж/кг I2  
    Тиск пари, кПа P2  
    Густина, кг/м3 ρ 2  
    Питомий об’єм, м3/кг V2  
    Температура мокрого термометра, ˚ С tm  

     

    2.7.4 Розрахунок витрати тепла на сушіння.

    2.7.4.1 Витрата тепла на прогрів 1м³ деревини (qпр.Ім3), кДж/м3 для зимових умов визначається за формулою

    qпр.Ім3зим = qпр.1кг.зим • ρ Wn, (2.20)

    де qпр.1кг.зим – витрата тепла на прогрів 1кг вологої деревини в зимових умовах, кДж/м³;

    ρ Wn – густина деревини розрахункового матеріалу при заданій початковій вологості, кг/м³;

    qпр.1кг.зим =

    qпр. 1кг сер =

    qпр.Ім3зим =

    qпр.Ім3сер =

    2.7.4.2. Витрата тепла на прогрів деревини в камері (Qпр. зим), кВт для зимових умов визначається за формулою

    Qпр. зим = qпр.1м³ зим ∙ Гпр ∙ β ф , (2.21)
    3600 ∙ τ пр

    де Гпр – габаритний об’єм прогріваючих штабелів, м³. В камерах періодичної дії Гпр=Г (дивитись форм. 12);

    Β ф – об’ємний коефіцієнт заповнення штабеля фактичним матеріалом;

    τ пр – тривалість початкового прогріву деревини, год;

     

    Qпр. зим =

     

     

    2.7.4.3 Витрата тепла на прогрів деревини в секунду для середньорічних умов (Qпр.ср.год.), кВт визначається за формулою

    Qпр.сер.год = qпр 1м³ сер ∙ Гпр ∙ β ф (2.22)
    3600 ∙ τ пр

     

    Qпр.сер.год =

     

     

    2.7.4.4Питомі витрати тепла на початковий прогрів деревини в зимових умовах qпр.зим, кДж/м³ визначається за формулою

    qпр.зим = qпр 1м³ зим (2.23)
    М1м³

     

    qпр.зим =

     

    2.7.4.5Питома витрати тепла на початковий прогрів деревини в середньорічних умовах (qпр.ср), кДж/кг визначається за формулою

     

    qпр.ср = qпр 1м³ ср (2.24)
    М1м³

     

    qпр.ср =

     

    2.7.4.6. Питома витрата тепла на випаровування 1кг вологи визначається для зимових і середньорічних умов (qвип.), кДж/кг за формулою

     

    qвип = 1000 І20 - Св∙ tпр (2.25)
    d2-d0

     

    де І2 d2 – тепло і вологість свіжого повітря, що поступає в камеру, кДж/кг г/кг.

    (приймається І0 = 46, d0 = 10);

    Св – питома теплоємність води, кДж/кг, Св = 4, 19кДж/(кг•град).

     

    qвип =

     

    2.7.4.7. Витрата тепла в камері на випаровування вологи в секунду для зимових і середньорічних умов (Qвип.), кВт визначається за формулою

     

    Qвип = qвип. ∙ Мр, (2.26)

    де Мр – розрахункова кількість випарованої вологи, кг/с;

     

    Qвип =

     

     

    2.7.4.8. Розрахунок витрати тепла через огородження камери в секунду для кожного огородження, для зимових і середньорічних умов (Qогр.зим), кВт визначається за формулою

     

    Qогр.зим = S∙ К(tком-tроз)∙ с∙ 10-³, (2.27)

     

    же S – площа поверхні огородження, м³;

    К – коефіцієнт теплопередачі даного огородження, Вт (м2, град);

    tкам – температура агента сушіння в камері визначається як середнє значення температур на вході і виході з штабелів, ˚ С;

     

    tкам = t1+t2 (34)
     

     

    tрозр – розрахункова температура поза камерою для зимових середньорічних умов, ˚ С;

    С – коефіцієнт збільшення тепловитрат;

     

    tкам =

     

    Qогр.зим =

    2.7.4.9 Результати інших розрахунків витрати тепла через огородження заносяться в таблицю 2.8

    Таблиця 2.8

    № п/п Назва огороджень S К Вт/м2 Град ˚ С tком t роз tком – tроз Коефіцієнт е Огр. кВт  
    Розрахунок ф-ланя Значення, м2  
    Зимова середня  
    Зимова середня Зимова середня  
      Зовнішня бокова стіна L∙ H                      
      Торцьова стіна, яка входить в коридор управління β ∙ Н                      
      Торцьова стіна, яка входить до траверсного коридору β ∙ Н – в∙ h                      
      Перекриття B∙ L                      
      Підлога 1.5 (L+2В)                      
      Двері в∙ h                      

     

    2.7.4.10. Питома витрата тепла на втрату через огородження для зимових умов (qогр. зим) в кілоджоулях на кілограм визначається за формулою

    qогр. зим = Σ Qогр.зим , (2.28)
    Мр

     

    qогр. зим =

     

    2.7.4.11 Питома витрата тепла на витрату через огородження для середньорічних умов (qогр.сер) в кДж/кг визначається за формулою

    qогр.cp = Σ Qогр.cp (2.29)
    Мр

     

    qогр.cp =

     

    2.7.4.12 Сумарні питомі витрати тепла на сушіння для зимових умов (qзим) в кДж/кг визначається за формулою

    qзим = qпр зим + qвип зим + qогр зим, (2.30)

     

    qзим =

     

    2.7.4.13 Сумарні питомі витрати тепла на сушіння для середньорічних умов(qср) в кілоджоулях на кілограм визначається за формулою

    Qcp = qпр cp + qвип cp + qогр cp, (2.31)

     

    Qcp =

     






    © 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
    Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
    Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.